Газета «День», 8.12.200
Іслам став реальним чинником життя України, а органи влади, політики, засоби масової інформації, громадськість не готові сприймати ту даність, що Україна вже є не лише християнською, а й значною мірою ісламською країною. Тому особам, котрі переслідують певні політичні або підривні цілі, легко, скориставшись масовим незнанням, посіяти недовіру в суспільстві, ісламофобію, виховати ксенофобію, підозріливість серед людей.
Останнім часом Крим зіткнувся з кількома конфліктами на релігійному ґрунті. Достатньо згадати гучні, щоправда, ще не доведені судом, звинувачення у справі про створення на півострові «ісламської» терористичної організації, за яким заарештовано кілька осіб. На півострові також циркулюють тривожні, але суперечливі відомості про організації з незвичними для слов’янського вуха назвами — «Аль-Раїд», «Хізб Ут-Тахрір», «Ат-Такфір валь-Хіджра» та інші. Мало хто знає, для яких цілей вони створені й чим займаються. Це свідчить про те, що іслам став реальним чинником життя України, а органи влади, політики, засоби масової інформації, громадськість не готові сприймати ту даність, що Україна вже є не лише християнською, а й значною мірою ісламською країною. Тому особам, котрі переслідують певні політичні або підривні цілі, легко, скориставшись масовим незнанням, посіяти недовіру в суспільстві, ісламофобію, виховати ксенофобію, підозріливість серед людей.
— На початок XXI століття у Криму сформувалася найчисленніша мусульманська спільнота України, — розповів заступник голови Рескому АРК у справах релігій Айдер Булатов. — Іслам у Криму став релігією, яка найдинамічніше розвивається, проте останнім часом почастішали конфлікти в ісламському середовищі, що отримує неоднозначний резонанс у суспільстві. Ситуацію погіршує той факт, що подіям дається непрофесійна та необ’єктивна оцінка, тон у ній намагаються задавати силові відомства, що особливо неприпустимо, оскільки пропоновані ними інтерпретація подій і методи реагування можуть не лише стимулювати антиісламські настрої, але й дестабілізувати обстановку у Криму.
Державні органи Криму, політики, багато громадських організацій вважають, що у виниклих умовах необхідно проводити серйозну й планомірну роботу з релігійної освіти суспільства, не квапитися з висновками, надавати перевагу науковим оцінкам подій, проводити кваліфіковані дослідження процесів, що відбуваються. У Криму, вважають вони, за прикладом багатьох країн світу назріла необхідність створення територіального дослідницького центру, що займається системним вивченням розвитку ісламу на півострові.
— Роботу в цьому напрямі має вести кримська інтелектуальна еліта, яка глибоко відчуває особливості місцевої ментальності, — стверджує Айдер Булатов. — З’явилася потреба об’єднання зусиль учених у напрямку об’єктивного аналізу подій, що відбуваються в мусульманському релігійному середовищі автономії.
Потреба таких досліджень настільки велика, що діяти слід без зволікань. Тому днями у Криму під керівництвом Айдера Булатова створено громадську організацію «Кримський науковий центр ісламознавства» (КНЦІ). До її завдань входить проведення моніторингу етноконфесійної ситуації у Криму (виявлення, збір, систематизація, первинна аналітична обробка інформації), вивчення та поглиблений аналіз ситуації, складання наукових коментарів і вироблення на цій основі практичних рекомендацій превентивного характеру, здатних істотно знизити рівень як внутрішньоісламської конфліктогенності у Криму, так і міжконфесійних протиріч. Центр надаватиме також консультативну допомогу органам державної влади, учбовим закладам, науково-дослідним інститутам, національно-культурним і релігійним центрам у підготовці наукових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються розвитку ісламу в Криму.
Вчені також проводитимуть вивчення ідеологічних особливостей і цілей ісламських релігійних та релігійно-політичних течій, що заявили про себе у Криму, проводитимуть конференції, семінари, «круглі столи», із метою ознайомлення з ісламом і подолання у кримському суспільстві чинників ісламофобії.
Як розповів Айдер Булатов, при Кримському науковому центрі ісламознавства буде створено щорічну літню школу молодих учених-ісламознавців, перед якими виступатимуть учені, громадські діячі, спеціалісти-релігієзнавці, священнослужителі. Планується випуск наукового журналу «Академічне ісламознавство в Криму». Ідея створення центру та його проекти викликали позитивні відгуки низки авторитетних кримських учених, наукових фахівців у сфері релігієзнавства, історії, культурології, політики, права, освіти. Сформовано необхідний актив однодумців і ентузіастів, є достатня статистична й аналітична база. Кримський науковий центр ісламознавства стане партнером органів державної влади у формуванні національної й етноконфесійної політики, направленої на вдосконалення міжетнічних і міжконфесійних взаємин.
Оригінал статті на сайті газети «День»
Інші публікації у газеті «День»:
Україна вже не тільки слов’янська й християнська
Українське відлуння близькосхідного вибуху
