Вимога до мусульманок фотографуватися на документи без хустки протирічить правам людини

Вимога до мусульманок фотографуватися на документи без хустки протирічить правам людини
Заборона фото в хустці на документи — образа релігійних почуттів мусульманок
Вимога до мусульманок фотографуватися на документи без хустки протирічить правам людини
Заборона фото в хустці на документи — образа релігійних почуттів мусульманок
Вимога до мусульманок фотографуватися на документи без хустки протирічить правам людини
Вимога до мусульманок фотографуватися на документи без хустки протирічить правам людини
30.11.2016
Оцініть статтю: 
(276 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Сьогодні в Україні і з високих трибун, і на всіляких заходах представники держави багато говорять про демократію, про повагу до законів, права людини. Чиновники усіх рівнів намагаються донести до аудиторії свою прихільність та вірність не лише загальнолюдським цінностям, але й європрагненням держави.

Втім, практика доводить, що спів про права людини з трибун, багатослівні промови про повагу до релігійних прав людей  передусім свідоме лукавство представників влади. Наприклад, заборона робити світлину на документи в хустці стала лакмусовим папірцем, що демонструє реальне ставлення держави і до власних громадян, і до власних законів. В той же час  це порушення цілої низки статей як Конституції України, так й інших законів.

Так, стаття 35 Конституції України говорить про те, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це означає, що кожен може сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно відправляти одноосібно чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Стаття 28 Конституції України стверджує, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Щодо вимог до фотокарток закордонного паспорту: головні убори не допускаються, окрім випадків, конкретно передбачених компетентним державним органом. До таких випадків належать релігійні звичаї, медичні приписи чи культурні традиції.

Згідно ж із міжнародними стандартами ІСАО, головні убори одягати забороняється, окрім випадків, викликаних релігійними міркуваннями. За таких обставин потрібно відкрити обличчя від чола до підборіддя, а контури мають бути виразними.

Жінка на ім’я Олена, яка тривалий час бореться за своє право, вважає, що така заборона на фотографування в хустці, обов’язковій для мусульманки відповідно до канонів Ісламу, принижує її гідність та обмежує конституційне право на дотримання релігії Іслам. Вона написала до Електронної книги скарг України, де розповіла свою історію:

 Після усної відмови у Залізничному РВ ГУДМСУ у м. Львові я пішла у Головне управління, що на вул. Руданського, 3, де мені також відмовили, посилаючись на закон  320, де вказано, що фото має бути без головного убору. Тоді я ще раз спробувала в іншому відділку. Фото прийняли, але сказали, що не можуть зробити (вклеїти це фото в документ  ред.) через те, що я прописана в Залізничному районі, і мушу робити тільки там. Тоді я спробувала чотири рази через ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) у м. Львові Залізничного району, і через два тижні мені прийшла відмова. Написала знову у Львівську міграційну службу і Міграційну службу України, де мені прийшли неоднозначні відповіді,  написала Олена.

Зауважимо, що у «Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», встановленому МВС України, у Загальних положеннях зазначено, що для громадян, які постійно носять окуляри, необхідно обов’язково фотографуватися в окулярах. Дивно, що жінка, яка постійно носить хустку, має фотографуватися без неї До того ж, «неоднозначні» відповіді, про які згадує в своїй скарзі Олена, просто протирічать одна одній. Одна стверджує, що можна зніматися в хустці для документів, інша відповідь  категорично забороняє фотографуватися з покритою головою. Олена стверджує, що може надати всі копії відмов, також копію свого звернення до начальника РВ ГУДМСУ Залізничного району у м. Львові та копію звернення до Міграційної служби України.

Проте щасливі володарки паспортів, яким ціною неймовірних зусиль таки вдалося добитися отримання документів з фотографіями, де вони в хустках, все ж є. Олена такій логіці чиновників дивується:

 Чому одним дозволяють, а іншим забороняють? У нас одна країна, а закони в містах різні? Я законослухняна громадянка, закінчила виш, маю ФОП, чесно сплачую державі податки, судимостей та боргів перед державою не маю,  пише Олена.  Але, незважаючи на Конституцію, зіштовхнулась з такою дискримінацією. Прошу допомогти мені та посприяти в захисті моїх релігійних прав, свобод та інтересів,  просить допомоги жінка.

Як наголошує Олена, хустка (або хіджаб)  це не головний убір для мусульманки, а частина віри, вимога до одягу, приписана Кораном і словами Пророка Мухаммада (мир йому і благословення):

 Я не хожу без хіджабу, як християнські монахині також завжди і всюди в своїх головних уборах. Релігія Іслам офіційно існує в Україні, але наш закон (Про заборону утиску прав за релігійною ознакою та право людини на свободу совісті та віросповідань  ред.) лише на папері, в реальності ми зіштовхуємось з дискримінацією.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.