Мусульмани втратили свою силу і вплив, насамперед, тому, що їхня віра перестала визначати їхнє життя і поведінку. Більшість мусульман сьогодні додержуються принципів Ісламу чисто формально. Вони мусульмани тільки тому, що цю релігію сповідували у їхніх родинах, або вони народилися у мусульманській країні від мусульманських батьків. У них немає міцності у вірі й ентузіазму в дотриманні вірі. Чи можуть такі люди відновити силу віри?
Шейх Юсуф аль-Карадаві, голова Міжнародного союзу улемів.
Пророк (мир йому) згадував можливі причини, що послабляють умму і принижують її в очах її ворогів. Час підтверджує, що слова Пророка у цьому сенсі були істинні.
Він (нехай благословить Його Аллах і привітає) говорив: «Воістину народи ополчаються проти тебе так само, як ненажерливі їдці за трапезним столом жадібно дивляться один на одного». Пророк (мир йому) сказав: «Але багато з вас будуть людьми малої сили і Аллах принесе аль-вахан у ваші серця». Один зі сподвижників Пророка (мир йому) запитував його: «О, посланник Аллаха, що означає «аль-вахан»? Пророк (мир йому) відповів: «Ваші серця сильно прив'язані до благ цього світу, і ви відчуваєте сильний страх смерті».
Подивися, що породжує слабість у їхніх серцях! Це прив’язаність до радостей цього світу і залежність від минущого цього життя. Кожний, хто так робить, стає рабом своїх бажань і не може більше сам себе контролювати. У такій ситуації втрачається й ціль життя.
Спокуси роблять сильного чоловіка рабом жінки, яку він любить, або мирських благ, яких він активно шукає. Людська відраза до смерті робить для людей кращим принизливе життя перед гідною смертю, незважаючи на ту обставину, що їхнє принизливе життя є різновидом смерті, яка тільки маскується в іншу оболонку, у той час як гідна смерть гарантує людині вічність. Як кажуть: «Той, хто не загинув гідною смертю на полі бою, прирік себе на страждання у житті».
Справжньою проблемою для мусульман є страждання, моральні і духовні. Наше буття обумовлене економічними, політичними, адміністративними, науковими і технічними аспектами. Але це не більш, ніж наша рефлексія на основні життєві проблеми, наше ослаблення у вірі й моралі.
Десятиліттями ми звинувачували наших правителів у тиранії і у тому, що вони поводилися з людьми, як з тваринами, а не як із гідними людьми. Ми також висуваємо звинувачення у відсутності демократичних інститутів, які б могли нас захистити від гніту несправедливих правителів.
Тепер ви розумієте, чому ми страждаємо. Ми страждаємо як від правителів, так і від того, що принижує нашу віру і мораль. Це відбувається й тому, що правителі дуже хочуть панувати над іншими, подібно древнім тиранам і фараонам. Крім того, моральна і духовна слабість змушує людей все більше й більше сприяти таким правителям.
Ось що Аллах Всевишній сказав про приниження людей у руках фараона: «І послали Ми Мусу з Нашими знаменнями і явною владою до Фірауна і його знаті. І пішли вони за велінням Фірауна, але веління Фірауна неправе» (Коран, 11:97). «І він зробив свій народ розпусним, і вони підкорилися йому» (Коран, 43:54).
Саме через прив’язаність до мирського і неприйняття смерті ми стаємо егоїстами і нездатними на самопожертву заради умми.
Саме жадібність правителів до влади, яка дозволяє їм маніпулювати людьми і залучати собі на допомогу лицемірів та злих людей, рухає ними. Вони готові на все заради досягнення своїх цілей, навіть на співпрацю з ворогами своєї країни. І це веде до занепаду наших країн і приниження націй. Дезінтеграція мусульманських і арабських країн особливо болюча не лише через розходження в ідеології і політиці, скільки через різновекторність інтересів тих, хто знаходиться при владі.
Безвідповідальні люди, що знаходяться при владі, роблять мільярдні борги арабських країн перед іноземними державами. Ці борги тільки додають страждань арабським суспільствам. Люди, що допускають подібне, зовсім не страшаться покарання Аллаха Всевишнього у грядущому житті. Вони готові діяти у своїх особистих інтересах, навіть якщо це буде ціною благополуччя їхніх власних країн. Ще один аспект моральної деградації - поширення наркотиків та інших інтоксикантів.
Ще одним проявом моральної деградації стає та обставина, що багато з людей не замислюються про те, наскільки законна їхня діяльність. Дуже багато людей, наприклад, зовсім не замислюються про характер своєї діяльності, їм важливо, що вони зароблять більше грошей, незважаючи на те, як це зачепить нтереси інших.
Багато чого з того в політиці диктаторів, що породжує неправильні рішення, що, у свою чергу, породжує соціальні хвороби у різних країнах, мотивовано, насамперед, особистими інтересами тих, хто знаходиться при владі. Таких людей зовсім не турбують інтереси їхньої країни.
Ще одна проблема, з якою ми стикаємося, полягає у шаленому зростанні споживання, особливо імпортних товарів, і низькому рівні виробництва, насамперед, у сферах сільського господарства і промисловості.
Але, на жаль, ми приречені на невдачу. Ми говоримо, але нічого не робимо. Ми імпортуємо, але не виробляємо. Ми - пасивні споживачі. Ми наслідуємо інших і не можемо привнести що-небудь своє. Словом, ми руйнуємо, а не створюємо. Йдемо в небуття, а не намагаємося вижити.
Головне, що я хотів би підкреслити, що нашою справжньою місією є подолання наших власних проблем для того, щоб активізувати свою віру і мораль, вдихнути життя у наше напівмертве становище, а також відновити можливості для допомоги нашому національному прогресу.
Наша нація потребує нового духу, здатного пожвавити її на шляху змін. Необхідно побороти матеріалізм, егоїзм, опортунізм, фаворитизм та будь-які інші форми, що породжують негативні явища у таких сферах, як торгівля, культура, освіта, політика і т.д. З цим треба боротися так само, як і з хронічними хворобами.
За матеріалами Іслам.ру
Посилання на тему:
Ісламське відродження і основи єднання мусульман
Мусульмани сьогодні стикаються з фундаментальними проблемами
