Парламент Ірану може перекрити 35% світових постачань нафти у відповідь на санкції Євросоюзу. Про це повідомив представник парламенту Карімі Кудусов, передає «Інтерфакс». В повідомленні сказано, що більше половини членів меджлісу Ірану — 150 з 290 — підтримали законопроект про перекриття Ормузської протоки. Нагадаємо, що через цю протоку на даний час здійснюється до 35% світових перевезень нафти. «Якщо дія санкцій (Євросоюзу) триватиме, країни, які їх ввели, не будуть мати права перетинати Ормузську протоку», — деталізував погрози Кудусов. Він також зазначив, що присутність військово-морських сил США не перешкодить Ірану перекрити протоку. Якщо цей законопроект підтримає лідер Ірану, то це автоматично стане сигналом для перекриття протоки.
Нагадаємо, що санкції ЄС проти Ірану вступили в силу 1 липня 2012 року. За цими санкціями, європейським компаніям забороняється імпортувати іранську нафту. Санкції також забороняють європейським фірмам страхувати танкери з іранською нафтою, що йдуть в будь-які інші країни світу. До цих санкцій приєднався ряд інших держав.
Настільки реалістичний нафтовий сценарій, намальований Іраном? Чим він зумовлений? І які наслідки для України може мати перекроювання Іраном нафтової мапи світу? Про це «День запитав експертів.
Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм центру «Номос»:
— В разі довгострокового блокування Іраном Ормузської протоки, нафтопереробка центральної Європи буде змушена переорієнтуватися на інші джерела поставки нафти. Тобто на поставки з інших країн. В такому разі відбудуться значні зміни в системі торгівлі нафтою та постачання її в Європу. В такому разі український нафтопровід Одеса—Броди отримає друге дихання, бо ним може потекти в Європу азербайджанська нафта. Але це гіпотетичний варіант розвитку ситуації. На мій погляд, такого розвитку сценарію не допустять Європа та США. Якщо і буде блокада протоки, то максимум на кілька місяців. Вже зараз через невизначеність з ситуацією довкола Ірану Саудівська Аравія та ОАЕ вживають заходів, переносячи певну частину нафтового трафіку з Перської затоки на трубопровідні постачання. Тому очікувати апокаліптичних наслідків для світової економіки не варто. Іран розігрує карту блокади протоки, бо сьогодні вартість нафти на світовому ринку знижується. А це йому не вигідно, бо санкції зменшили обсяги продажів іранської нафти, тому в пошуках покупців доводиться іти на серйозний ціновий демпінг. Таким покупцем виступає Китай, який з одного боку, не дає іншим потужним країнам розправитися з Іраном, але з іншого боку — змушує його продавати нафту за низькими ціна.
В’ячеслав ШВЕД, провідний науковий співробітник відділу Азії й Африки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства»:
— Погрози Ірану несуть пропагандистський характер і спрямовані, в першу чергу, на власний народ. За певними соціологічними даними, маже 80% іранців вважає зовнішню політику своєї держави авантюрною і такою, що загрожує національній безпеці. Через санкції ЄС частина нафтопереробних заводів зупинилася, всередині країни дорожчають харчі, зростає невдоволення населення. Тож такі дії мають змусити ЄС відмовитися від санкцій проти Ірану. Країни ж, які протистоять Ірану, ЄС та США проводять скоординовану політику, спрямовану на зменшення ймовірності негативного розвитку подій. Зокрема, вводяться нові наземні потужності, які дозволять цим країнам 40% імпортної нафти поставляти по суходолу, а не морським шляхом. Крім того, в разі впровадження Іраном своїх погроз США має намір відновити свободу судноплавства у цій протоці. Тому, на мій погляд, погрози Ірану мало реалістичні. Головним знаряддям уникнення нафтового свавілля з боку будь-якої країни в майбутньому може стати зменшення вартості нафти на світовому ринку.
За матеріалами «День»
