У світлі останніх подій Крим став ще одним місцем протистояння нинішньої владі з її розумінням того, що відбувається, і опозицією, яка бажає змін. Голова меджлісу кримських татар Рефат Чубаров дав інтерв'ю газеті «День», висловивши думку про події в Україні в цілому і в Криму зокрема.
— Рефат-бей, якими є ваші вимоги?
— У кримськотатарському суспільстві спостерігається високий рівень розчарування останніми діями влади, що демонструє повне ігнорування норм демократії, людяності, а також проблем кримських татар. Так, наприклад, у Державному бюджеті України та бюджеті автономії на 2014 рік враховані передусім потреби влади та наближених до неї служб, у той же час повністю виключені капітальні вкладення за програмою облаштування репатріантів. Таким чином, у Криму фактично зовсім заморожено будівництво доріг, водопроводів, медичних установ, шкіл у близько 300 селищах кримських татар («День» № 1 від 9 січня 2014 року).
Учасники Всекримського мітингу вийдуть з вимогами зупинити кровопролиття в країні й сповзання України до диктатури. Ми вимагаємо уникнути загрози розколу країни й загроз для територіальної цілісності й суверенітету України. При цьому будуть також оприлюднені подальші дії, що плануються Меджлісом кримськотатарського народу на найближчі місяці у зв’язку з наближенням 70-ї річниці депортації кримськотатарського народу.
— Ви нещодавно обговорювали ситуацію з главою СМ Анатолієм Могильовим. Яких висновків ви дійшли і які рішення прийняли?
— З моменту обрання мене головою Меджлісу ми двічі зустрічалися з Анатолієм Могильовим і обговорювали багато з питань, від вирішення яких залежить ситуація в Криму. На жаль, у підходах до деяких з таких питань наші позиції не зближувалися. Так, наприклад, пан Могильов і сьогодні впевнений, що облаштування кримських татар практично завершене, й у тих селищах, де вони облаштовуються, немає особливої необхідності вести будівництво шкіл, доріг. Таке відчуття, що він живе на іншій планеті, а не в Криму. Також він не сприймає Меджліс кримськотатарського народу як представницький орган, що обирається самим народом, не підтримує проведення Міжнародного форуму з відновлення прав кримськотатарського народу. Простіше кажучи, наш діалог поки виглядає як монолог двох співбесідників.
— Як Меджліс оцінює ситуацію в Україні після третього раунду переговорів опозиції з владою?
— Немає сумнівів у тому, що кризу, яка виникла, треба подолати виключно під час переговорів, і передусім слід виключити подальшу ескалацію напруженості й насильства. Що стосується умов, які висуваються як з боку влади, так і з боку опозиції, слід розуміти, що після того, як в Україні пролилася кров мирних людей, які вийшли захищати свої права, тактичними поступками ніхто не відкупиться. Тому слід повернутися до Конституції 2004 року, сформувати новий уряд на коаліційній основі, негайно амністувати всіх учасників мирних зборів, затриманих владою, зупинити мобілізацію владою «рекрутів» з числа криміналітету.
— Для того, щоб досягти головного — зміни країни, якими є вимоги кримськотатарського народу до влади?
— Наші вимоги практично не відрізняються від думки переважної більшості українського суспільства. Ми хочемо жити в демократичній країні, в якій права людини й права громадянина будуть найбільшою цінністю. Ми хочемо повного відновлення прав кримськотатарського народу й гарантій його розвитку на своїй землі й у складі незалежної Української держави. І доки з боку влади не здійснюватимуться конкретні кроки по цьому напрямку, така влада, й байдуже якого вона буде партійного забарвлення, не користуватиметься нашою підтримкою й нашою пошаною.
— Як можна розцінити те, що парламент Криму, його президія й особисто Володимир Константинов займають жорстку конфронтаційну позицію?
— Тим, що наговорили за останні місяці члени Президії Верховної ради Криму разом з його головою Володимиром Константиновим, мали б упритул зайнятися компетентні органи країни, що відповідають за територіальну цілісність і суверенітет України. Але, мабуть, у них зараз інші завдання.
Хочу зауважити, що значно розумнішими й зваженішими в ситуації, що склалася, є заяви й слова голови Ради міністрів Криму Анатолія Могильова, принаймні він готовий відстоювати стабільність і цілісність країни, він не закликає до сепаратизму, проте наскільки його слова відповідають його діям, покаже час.
— Як ви прогнозуєте розв’язання політичної кризи в Україні і з якими втратами й здобутками вийдуть з неї народ, влада, опозиція, різні політичні сили?
— Я передбачаю важкий вихід із кризи, що спалахнула. Після всього того, що сталося, після масового й незвично жорстокого насильства й загибелі людей, після того, як під ногами влади почала горіти земля й фактично народне повстання пішло регіонами, — знайти вихід дуже складно. Керуватися треба міжнародним правом, здоровим глуздом, і головне — має бути проявлена добра воля обох сторін і прагнення відстоювати не свої особисті інтереси, а інтереси країни та народу. Конфлікт запустив глибинні процеси, які істотно змінять країну, а зміни як у політичній, так і в правовій системах країни мають бути дуже глибокими й істотними. Але я вірю, що ця революційна буря очистить Україну, й ми всі вийдемо з цієї кризи сильнішими й чистішими.
