У наші дні супротивники ісламу люблять поширювати чутки про те, що іслам принижує жінку, обмежує її права, не дає можливості здобути освіту й активно впливати на життя суспільства. Але насправді це не так. З моменту послання першого одкровення, жінки зробили величезний внесок в поширення та піднесення ісламу. І якби не вони, навряд чи ця релігія завоювала б серця мільйонів за такий короткий час.
Першою людиною, яка відгукнулася на заклик Пророка (мир і милість йому від Аллаха), була жінка, його дружина Хадіджа бинт Хувайлід. Саме вона допомогла йому і підтримала, коли від Мухаммада (мир йому) відвернулися всі.
Першою людиною, яка віддала життя за віру і стала шахідом, була жінка Сумая (нехай буде задоволений нею Аллах). Мекканські многобожники замучили її до смерті, але вона не зреклася ісламу. А Пророк (мир йому) сказав, що їй та її чоловікові обіцяний Рай.
Людиною, у котрої зберігався перший сувій Корану, була дочка халіфа Умара, мати правовірних Хафса. Інша дружина пророка - Айша - передала понад 2000 хадисів, не пропустивши в них найдрібніших деталей.
Після смерті Посланника Аллаха роль жінок у поширенні ісламського вчення не зменшилася. З їх рядів вийшло чимало ісламських учених, чиї знання не поступалися рівню знань вчених-чоловіків.
Однією з видатних представниць покоління табіїнів (покоління мусульман, що слідували за пророком) була Амра бинт Абдурахман. Вона була фахівцем з ісламського права (факихом) і хадисів. П'ятий праведний халіф Умар ібн Абдулазіз сказав про неї: «Якщо ви хочете вивчити науку хадис, ідіть до Амри». Імам Зухрі, який склав перший збірник хадисів, назвав Амру бинт Абдурахман «великим знавцем хадисів» і рекомендував вчитися у неї.
За її життя суддя Медини засудив злодія-християнина до відсікання руки. Коли звістка про цей вирок дійшла до Амри, вона наказала одному зі своїх студентів піти до судді та повідомити йому, що відсікання руки накладається в тому разі, якщо людина вкрала річ вартістю понад 1 динар, а в даному випадку ціна вкраденого була меншою від динара. Дізнавшись про свою помилку, суддя наказав відпустити злодія. Імам Малік описав цей випадок у своїй книзі «Муватта».
Іншою великою жінкою-вченим покоління табіїнів була Умм Ад-Дарда, що викладала в Дамаску та Єрусалимі. Її уроки відвідували ісламські вчені факіхи й хадисознавці з числа чоловіків. Сам халіф Абдульмалік ібн Марван, що правив державою від Іспанії до Індії, ходив на заняття Умм Ад-Дарди і не соромився звертатися до неї за порадою. Він з великою повагою ставився до цієї освіченої жінки. Під час уроків і при вході до мечеті літня Умм Ад-Дарда часто брала під руку Абдульмаліка, тому що їй було важко триматися на ногах.
На початку 8 століття після хіджри (початок 14 століття за григоріанським календарем) народилася Фатіма бинт Ібрагім бинт Джохар, відомий хадисознавець, під керівництвом якої імами Захабі та Субкі вивчили Сахіх Бухарі напам'ять. Слава про Фатіму поширилась настільки, що коли вона поїхала у хадж, студенти-хадисознавці з Медини попросили її прочитати для них лекції в мечеті Пророка (мир йому і милість від Аллаха).
Айша бинт Абдульхаді викладала науку хадис у головній мечеті Дамаску. Вона була призначена на цю посаду халіфом тому, що він не зміг знайти чоловіка, який знав би більше, ніж вона. Ібн Хаджар Аль-Аскалані, який вважається одним з найбільш видатних учених хадисознавців, спеціально поїхав до Дамаску і вивчив із Айшею більше ста книг.
Фатіма Аль-Джуздані, великий учений з Ісфахана, що розташовується на території сучасного Ірану, вивчила з викладачем книгу «Аль-Му'джам Аль-Кабір» імама Табарані, після чого викладала її іншим. Учитель Фатіми Абу Бакр ібн Ріда вивчив цю книгу з її автором. Книга складалася з 37 томів, і жоден сучасний учений не знає її повністю.
Нарівні з чоловіками жінки могли робити іджтихад (виводити закони шаріату) і видавати фатви. Наприклад Фатіма бинт Кайс (нехай буде задоволений нею Аллах), яка вивела рішення (фатву) про те, що чоловік повинен утримувати свою дружину, з якою безповоротно розлучився, протягом періоду очікування - ідда (3 місячних цикли після розлучення, коли жінка не може вийти заміж). У цьому рішенні Фатіма керувалася словами пророка (мир йому). Хоча Умар та інші сподвижники не погодилися з нею, спираючись на аят Корану, вони визнали правомірність її рішення, і не звинуватили її в тому, що вона як жінка прийняла рішення на користь жінок.
За часів Халіфату вченими ставали жінки найрізноманітнішого походження. Наприклад, Абіда Аль-Мадані з покоління табіїнів почала своє життя рабинею. Вона належала Мухаммаду ібн Язіду, який добре ставився до неї і дозволяв відвідувати заняття вчених Медини. Коли під час хаджу Медину відвідав видатний хадисознавець Іспанії Хабіб Даххун, господар подарував Абіду йому. Даххун був настільки вражений знаннями невільниці, що звільнив її, одружився з нею та забрав із собою в Андалусію. Жінка передала понад 10 тисяч хадисів від своїх мединських вчителів.
Зейнаб бинт Сулейман, навпаки, була принцесою. Її батько був кузеном Ас-Саффаха - засновника династії Аббасидів і намісником Басри, Омана та Бахрейну за правління халіфа Мансура. Але замість того, щоб насолоджуватися безтурботним життям, дівчина присвятила себе пошукам знання, здобула блискучу освіту і стала одним із кращих знавців науки хадисів свого часу. Серед учнів Зейнаб бинт Сулейман було багато відомих чоловіків.
Останнім великим ученим серед жінок була Фатіма Аль-Фудайлія, котра народилася наприкінці 12 століття після хіджри. Вона володіла мистецтвом каліграфії і різними ісламськими науками, у тому числі наукою хадис. В кінці життя вона оселилася в Мецці, де заснувала багату громадську бібліотеку. Фатіма померла в 1247 році після хіджри / 1831 року за григоріанським календарем. Після її смерті іслам став занепадати і зі скасуванням Халіфату в 1924 році повністю зник із суспільного життя мусульман.
Мусульманки перестали вивчати свою релігію і наслідувати приклад праведних жінок минулого. Натомість вони замінили хіджаб європейським одягом і взяли за зразок для себе поведінку західних жінок. Але слідуючи за ними, вони ніяк не поліпшили своє становище, не підняли свій статус і не зробили кращим суспільство навколо себе. Навпаки, на їх тендітні плечі звалилася гора нових проблем.
Тільки наслідуючи приклад наших праведних попередниць, сучасні мусульманки зможуть зайняти почесне становище в суспільстві, повернути ісламу його блиск і велич.
За матеріалами «ІсламНьюз»
