Події останніх півтори місяців вплинули на перебіг багатьох процесів у Криму. У їх числі піддалося трансформації і життя мусульманської громади півострова. Нова ситуація сформувала нові виклики та нові «правила гри».
Ще кілька місяців тому кримські мусульмани в бесідах зі своїми одновірцями з інших країн СНД задоволено відзначали, що життя правовірних в Україні набагато комфортніше, ніж у тій же Росії та й більшості країн Центральної Азії. Вони з гордістю розповідали про те, що держава не чинить перешкод у сповідуванні їх релігії, не перешкоджає в дотриманні релігійних обрядів, не втручається у внутрішні справи мусульманських громад, та й взагалі воліє робити вигляд, що проблеми мусульман його не хвилюють.
Відгородившись від більшості «не титульних» для країни релігійних конфесій ліберальним законом «Про свободу совісті ...» держава і справді майже не втручалася в життя мусульман. Виняток становили окремі випадки маніпуляції релігійними відмінностями серед кримських татар, що переслідували мету політичного ослаблення Меджлісу і близького йому Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) .
Тепер ситуація змінилася. Російська дійсність з усією своєю «скринею» мусульманських проблем вже в Криму. А в цій «скрині» і заборона на діяльність багатьох ісламських організацій, що досі вільно діяли в Криму, і цілий список заборонених до розповсюдження ісламських книг, присутніх у бібліотеках багатьох мусульман півострова, і значна регламентація життя мусульманської громади, багато в чому знайома «звиклим до свободи» віруючим в Аллаха в Криму.
Першими прихід нових реалій відчули члени ісламської партії «Хизб ут - Тахрі». Можливо, їх підвищена чутливість пояснюється тим, що тривалий час вони були найактивнішою і помітною частиною мусульманської умми Криму. На рахунку партії десятки публічних акцій - мітингів, конференцій, виступів. Образ кримських мусульман за межами півострова, в тому числі і в Росії, багато в чому склався завдяки публічним заходам цієї партії. Їх акції протесту, мітинги, гучні гасла, білі і чорні прапори періодично миготіли на російських каналах .
Можливо, розуміння цього актуалізує їх почуття безпеки і саме тому поява «зелених чоловічків» в Криму збіглася з початком від'їзду членів сімей цієї партії з півострова. Втім, почуття безпеки актуалізувалося ще й тому, що одним з перших заяв нового глави «Служби безпеки Криму» після його призначення на цю посаду була заява про необхідність боротьби з «міжнародною терористичною організацією «Хізб ут - Тахрір». Сигнал був почутий.
Справедливості заради потрібно відзначити, що залишають Крим не тільки члени «Хізб ут - Тахрір». Такий же спосіб відходу від нової реальності віддали перевагу прихильники і інших ісламських течій. У їх числі салафіти . Відомо, що півострів покинув один з визнаних салафітських лідерів. Його приклад наслідували й деякі інші його однодумці.
Примус до інтеграції неминучий?
Нові реалії життя настали і для ДУМК. Муфтіят Криму опинився в центрі підвищеної уваги одновірців з Росії, які стали активно прибувати на півострів. Делегації з Казані і Москви, раніше особливо не помічені в достатку «братніх» почуттів по відношенню до кримських мусульман, тепер стали частими гостями Еміралі Аблаєва, якого навряд чи по- справжньому радують гучні промови про «додавання» в двадцятимільйонну мусульманську умму Росії .
Очевидно, що на порядку денному кримського муфтія і його команди стоїть питання інтеграції в централізовані мусульманські структури Російської Федерації. Малоймовірно, що ДУМК зуміє уникнути інтеграційні процеси російського ісламу і зберегти автономний статус.
До цього його підштовхує і внутрішня конкуренція в Криму, а саме наявність «паралельного муфтіяту» у вигляді Духовного центру мусульман Криму ( ДЦМК ), який, по всій видимості, не проти стати головним представником кримських мусульман в контактах з російськими одновірцями. Про це свідчать окремі викиди інформації у ЗМІ, що дискредитують ДУМК, яке звинувачують у зв'язках з салафітамі і братами- мусульманами, одночасно даючи зрозуміти, що в Криму є ще один муфтіят, незаплямований «порочними зв'язками».
Крім усього цього нові реалії означають і необхідність заново вибудовувати відносини мусульман з державними органами. Напрацювання минулих десятиліть можуть виявитися марними - нові реалії диктують нові «правила гри». А це - нові статути мусульманських організацій, процеси перереєстрації мусульманських громад, культових споруд, приведення навчальних планів медресе у відповідність із загальноросійськими стандартами і т.д. Загалом, енергія кримських мусульман в найближчі роки буде розтрачена на бюрократичні процедури і відвернута від рішення багатьох актуальних питань.
Невідомо до того ж, як будуть будуватися тепер відносини лідерів ДУМК з владиками Української православної церкви Московського патріархату. Статус домінуючої релігійної інституції в Криму, помножений на відкриту протекцію держави, може істотно підкоригувати характер міжконфесійних відносин на півострові.
Загалом, нові реалії принесли нові виклики, успішні відповіді на які кримські мусульмани зможуть знайти лише глибоко вивчивши досвід своїх одновірців ще недавно сусідньої Росії, а тепер уже спільної держави .
Ельміра Муратова, кримський політолог, ісламознавство
Джерело: ru.krymr.com
