Сирія сьогодні опинилася в епіцентрі трансформацій в масштабах всього арабського світу, і від того, як закінчиться ця боротьба сирійського народу, значною мірою залежатиме доля «арабської весни». Про становлення на наших очах нової сили, визнаної всім багатонаціональним і поліконфесійним сирійським народом і готової взяти на себе відповідальність за долю держави замість режиму Асада, - читайте в матеріалі віце-президента «Українського центру ісламознавства» В'ячеслава Шведа.
Башар Асад: триматись до останнього
Майже 21 місяць точиться кривава боротьба волелюбного сирійського народу проти диктаторського режиму Башара Асада, що вперто чіпляється за владу, не гребуючи будь-якими засобами й за допомогою лише двох-трьох союзників на міжнародній арені.
Криваві рейди підконтрольних режимові військових формувань до центрів опору, масові вбивства дітей, жінок і старих, коврові бомбування міських кварталів — ці та інші злочини призвели до численних жертв, масової міграції цивільного населення. Уже загинуло близько сорока тисяч сирійців, майже два з половиною мільйони покинули свої домівки, сотні тисяч шукають притулку в сусідніх країнах.
Сирійські прихильники уряду розгорнули величезний національний прапор на проурядовому мітингу в Дамаску 26 січня 2012. © Louai Beshara / AFP - Getty Images
Окрім воєнного придушення повстання, режим Асада та його покровителі у світі широко застосовують засоби інформаційно-психологічної війни. Не лише в самій Сирії, але й у багатьох інших країнах, у тому числі в Україні, чимало зусиль спрямовано на те, щоб докорінно спотворити справжню суть трагічних подій у цій арабській державі, обмовити повстанців, їхні цілі й наміри й представити Башара Асада як мудрого правителя, що нібито має найширшу підтримку народу. Великі зусилля спрямовані й на те, щоб розсварити різні політичні й релігійні сили в повстанському таборі, нацькувати мусульман на християн, сунітів на шиїтів, алавітів на курдів і навпаки.
Пошук людей, які опинилися під завалами після авіаудару урядових військ у місті Азаза, недалеко від Алеппо, 15 серпня 2012 року. Згідно з даними міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, від авіаударів в контрольованому повстанцями місті загинуло понад 40 осіб і поранено не менше 100 осіб, включаючи багатьох жінок і дітей. © Bulent Kilic / AFP - Getty Images
Отже, Сирія сьогодні опинилася в епіцентрі трансформацій у масштабах усього арабського світу, й від того, як закінчиться ця боротьба сирійського народу, великою мірою залежатиме доля «арабської весни».
Опозиція дозріла до змін
Останнім часом стало ясно, що організаційні рамки Опору вже не задовольняють як масштаб завдань, що постали перед революційними силами, так і розмах цього руху. Неузгодженість дій, наявність у лавах опозицій постатей і угруповань, що лише дискредитують справжню мету революції, — ці та інші фактори вимагали докорінної реорганізації головних сил революції, що дозволило б їй досягти значно більших успіхів, домогтися широкого міжнародного визнання й довести: у Сирії вже існує серйозна й відповідальна політична сила, що визнана усім багатонаціональним і поліконфесійним сирійським народом, і яка спроможна взяти на себе відповідальність за долю держави замість збанкрутілого режиму Асада.
Демонстрація проти режиму Асада в північному місті Алеппо 3 серпня 2012. © Ahmad Gharabli / AFP - Getty Images.
10 листопада члени Сирійської національної ради (СНР), головної опозиційної структури за кордоном, обрали нового лідера. Ним став Джордж Сабра, християнин, колишній комуніст, що нині перебуває на соціал-демократичних позиціях. Його заступником став Мухаммад Фарук Тайфур, один із лідерів сирійських «Братів-мусульман». Обрання головою СНР християнина, відомого в Сирії дисидента, стало достойною відповіддю на фальшивки, поширювані владою про те, що нібито в майбутній Сирії не буде місця для християн. Новий лідер звернувся до міжнародної спільноти з одним єдиним проханням: забезпечити опозицію найбільшою кількістю зброї, щоби «припинити різанину» й здобути якнайшвидшу перемогу над режимом Асада.
Загальний вигляд Генеральної Асамблеї сирійського національної ради в Досі 11 листопада 2012. © Reuters
11 листопада створено більш широку структуру, що отримала назву “Національна коаліція сирійських революційних сил та опозиції”. До складу нового органу ввійшли 60 делегатів. Національна коаліція проголосила себе «законним представником сирійського народу» й поставила завдання сформувати «уряд у вигнанні». На її створенні наполягали країни —члени «Групи друзів Сирії», що готові визнати «перехідний орган влади».
Ще 6 липня 2012 учасники так званої групи "Друзів Сирії" закликали посилити тиск на Сирію і зажадали відставки Асада. © AFP/ Jacques Demarthon
Головою Національної коаліції одноголосно обрано відомого ісламського проповідника, вченого, колишнього муфтія Великої мечеті Дамаску (Мечеті Омеядів) Ахмада Муаза альХатиба. Його заступниками стали правозахисниця Сугейр атТасі, колишній депутат Ріяд Сейф, що його називають «мозком коаліції». АльХатиб зазначив: «Ми вимагаємо свободи для кожного суніта, алавіта, шиїта, християнина, друза, ассирійця та прав для всіх народностей гармонійного сирійського народу».
Керівництво нової коаліції ретельно збалансоване й представляє всі сили, що чинять опір режимові Асада. Тут є представники курдів, християн, алавітів і навіть жіночих організацій. Із 60 місць у Національній коаліції 22 відведено Сирійській національній раді. До військової ради Національної коаліції увійдуть представники Вільної сирійської армії, яка відіграє провідну роль у збройній боротьбі.
Міжнародне визнання
Останні два тижні стали надзвичайно важливими в плані міжнародного визнання Національної коаліції сирійських революційних сил та опозиції. Її одразу ж визнала Рада арабських держав Затоки. Того ж дня про її підтримку заявив Держдепартамент США. Голова дипломатії Євросоюзу Кетрін Ештон так само привітала нове об’єднання сирійських опозиційних сил і визнала його легітимність.
Першою європейською країною, що визнала Національну коаліцію, стала Франція. Вона має давніми історичні зв’язки з Сирією. «Заявляю, — урочисто проголосив президент Республіки Франсуа Оланд, — що Франція визнає Національну коаліцію єдиним представником сирійського народу й відповідно перехідним урядом майбутньої демократичної Сирії».
На запрошення Франсуа Оланда лідер Національної коаліції Ахмад Муаз альХатиб відвідав Францію. Французьке керівництво пообіцяло переглянути своє рішення не постачати зброю сирійській опозиції після того, як Національна коаліція створить новий уряд. Франція висловила намір допомогти з захистом населення так званих «звільнених зон», що перебувають під контролем опозиції.
Зустріч французького президента з лідером Національної коаліції Ахмадом Муаз аль-Хатибом, 17 листопада 2012 г. © Presidence de la Republique - Laurent Blevennec
АльХатиб відвідав і Велику Британію, де мав перемовини з міністром закордонних справ королівства Вільямом Хейґом. Той заявив, що його країна уважно вивчатиме ситуацію в Сирії, щоб визначитися найближчим часом із визнанням Національної коаліції. До того ж він пообіцяв сирійському лідерові вивчити питання щодо можливості перегляду ембарго ЄС на постачання повстанцям окремих видів зброї.
13 листопада Національну коаліцію визнала Туреччина, про що заявив міністр закордонних справ цієї впливової мусульманської держави, Ахмет Давутоглу. Туреччина закликала всі держави-члени Організації Ісламської співпраці (57 країн) наслідувати її приклад.
Під час другої арабсько-європейської зустрічі на рівні глав МЗС, що відбулася 13 листопада в штаб-квартирі Ліги арабських держав (ЛАД) у Каїрі, ухвалено Каїрську декларацію, де зазначалося, що «міністри вітають угоду, досягнуту Сирійськими опозиційними силами в Досі за сприяння Еміра Катару, — це головний крок у формуванні широкої та представницької опозиції. Міністри вітають формування Сирійської національної коаліції опозиції та революційних сил…»
Такі країни Євросоюзу, як Німеччина, Іспанія, Італія та Польща також вітали створення Національної коаліції, однак зазначили, що їм потрібен певний час для остаточного її визнання.
Після загибелі свого посла в Лівії два місяці тому США обережні з визнанням Національної коаліції як єдиного представницького органу сирійського народу. Держдепартамент США закликав новостворену структуру об’єднаної сирійської опозиції спочатку довести свою життєздатність. Американці висунули суворі вимоги щодо очищення її лав від екстремістських елементів як головної умови надання фінансової і військово-технічної допомоги.
Під час зустрічі голови Сирійської національної коаліції Ахмада Муаза альХатиба з міністром закордонних справ Єгипту Мухаммадом Амром у Каїрі 19 листопада було вирішено, що штаб-квартиру цієї структури розташують у столиці Єгипту.
Міністр закордонних справ Єгипту Мухамад Амр зустрічається з головою сирійської Національної коаліції в Каїрі 19 листопада 2012. © Reuters
19 листопада національна коаліція здобула нову дипломатичну перемогу. Її визнав Євросоюз, зазначивши, що члени коаліції — це «законні представники сподівань сирійського народу», й що ЄС готовий «допомогти коаліції налагодити відносини з міжнародною спільнотою». 20 листопада міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейґ заявив, що його країна офіційно визнала Національну коаліцію сирійських революційних сил і опозиції як єдиного законного представника сирійського народу.
Нова Сирія: що далі?
Формування широкої представницької коаліції, що об’єднала головні опозиційні сили Сирії, дозволяє їй зосередитися на вирішенні невідкладних завдань підвищення ефективності, координації та управління збройним опором режимові Асада безпосередньо в самій Сирії. За висновками багатьох провідних аналітиків, успішне вирішення цих завдань значно прискорить падіння Башара Асада та перемогу сирійців.
Демонстранти з прапором опозиції під час акції протесту проти президента Башара Асада після п'ятничної молитви в передмісті сирійської столиці - Ербіні, 12 жовтня 2012 року. // Shaam News Network via Reuters
Як має ставитись український народ до мужньої боротьби, що її точить Сирія проти диктатора, до боротьби за честь і гідне життя? Дороговказом для українців, на моє думку, є визначальна фраза з безсмертного твору нашого великого поета Тараса Шевченка «Кавказ». У ньому найглибше й найповніше висловлене ставлення українського народу до тих, хто бореться за свою свободу:
«Борітеся — поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
За цю «волю святую» нині проливають свою кров мужні сирійські повстанці у Хамі та Хомсі, Дераа та Алеппо, Ідлібі та Дамаску. І хай вони зустрінуть як символ підтримки, співчуття й захоплення їхньою самовідданістю слова й мелодію української повстанської пісні «Лента за лентою». Хай лунає вона сьогодні в сирійських горах, містах і селах — усюди, де б’ються сирійські патріоти, — звичайно ж, перероблена на сирійський лад:
«Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
А лента набої поспішно подає.
Ах, лента за лентою — набої подавай,
Сирійський повстанче, в бою не відступай!
Ах, лента за лентою — набої подавай,
Сирійський повстанче, в бою не відступай!»
В’ячеслав ШВЕД,
віце-президент ВГО «Український центр ісламознавства»
Матеріали по темі:
04.04.2012 - Багдадський саміт Ліги арабських держав як дзеркало сучасного стану арабського світу
29.02.2012 - Росія «грає у свої ворота» на сирійському полі
07.02.2012 - Мусульманські організації України виcловили солідарність з сирійським народом
17.04.2007 - В Дамаску відбудеться конференція з проблем мусульманського світу
Теги: революція, Новини у світі, політика, Швед, Сирія, арабська весна
