Халяльна косметика: чи всі запити споживача враховуються на українському ринку?

12.03.2015
Оцініть статтю: 
(372 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Вважається, що найкрасивіші жінки - це українки. А найбільшу кількість красивих жінок Києва в ці дні можна побачити в одному з павільйонів Міжнародного виставкового центру, де почав роботу 15-й Конгрес індустрії краси Estet Beauty Expo.

Те, що передбачувана адресна аудиторія виставки - професіонали індустрії краси, зовсім не означає, що ті, з ким ці професіонали працюватимуть згодом (простіше кажучи, потенційні клієнтки), залишили цю подію без уваги. Ще б пак - коли ще й де можна не тільки побачити, а й протестувати найкраще з того, що перетворює поганулю в миловидну дівчину, гарненьку - в красуню, а вже красуню - так взагалі в казкову фею! І не просто спробувати, але й придбати вподобане в однієї з чотирьохсот компаній - виробників або дистриб'юторів косметики, парфумерії, перукарської продукції та обладнання, аксесуарів для візажу та манікюру-педикюру.

Організатори стверджують, що виставка - місце зустрічі професіоналів з професіоналами. Компанії галузі, беручи участь у виставці, отримують можливість знайти нових партнерів та оптових покупців, розширюють дилерську мережу, а професійні косметологи, стилісти, масажисти дізнаються про нові можливості естетичної корекції, нові методики і підходи, беруть участь у семінарах і знаходять постачальників апаратури, обладнання, інструментів і засобів для свого бізнесу. Але коли справа стосується краси, то жінки (навіть якщо їхня робота не пов'язана з б'юті-індустрією) вважають, що вони теж професіонали - просто за фактом народження жінкою. І чому б не побувати на відкритих чемпіонатах України з перукарського мистецтва, макіяжу? І як можна пройти повз майданчик, де в режимі нон-стоп проводяться майстер-класи з боді-арту? А чемпіонати з масажу або нігтьової естетики?

Просто свято для справжньої жінки! При цьому все, що можна спробувати, нанести на шкіру, вдихнути аромат, чим можна підкреслити свої достоїнства і приховати те, що здається не найбільш привабливим, що можна відчути на собі - все це перевірений продукт, який пройшов клінічні випробування. Тобто, ніяких сумнівів у якості не виникає.

І ось тут - стоп. Так, так і є: всі сертифікати якості, підтвердження відповідності не тільки українським, а й європейським вимогам у будь-якого з експонатів виставки є, причепитися ні до чого. Але є один нюанс, пояснення якого зажадає невеликого відступу.

Те, що в Україні - якщо вже не всі абсолютно представниці слабкої статі найкрасивіші у світі, то найбільш питома вага красунь - це точно. А знаєте, чому? Тому, що наша країна - багатонаціональна, тут мирно співіснують представники понад сотні народностей. Оскільки така біда, як ксенофобія та расизм, в Україні відсутня, ми маємо величезну кількість змішаних шлюбів - а діти беруть від своїх батьків все найкраще, і виростають красиві жінки і чудові чоловіки! «Українець» або «українка» - в нашій країні це визначення громадянства, тому українцем себе з повним правом називає і етнічний українець, і росіянин, і грек, і татарин, і грузин, і поляк, і єврей.

І ось тут я повертаюся до «нюансу», про який я згадала вище. У традиціях різних народів, що проживають в Україні, незважаючи на взаємопроникнення і взаємозбагачення культур, існують і відмінності, які ми не можемо не поважати. Наприклад, обмеження на деякі продукти харчування, на речовини, які можна використовувати у своїй діяльності або в побутових цілях. Наприклад, єврейка не буде годувати свою сім'ю не кошерними стравами, і навіть не готуватиме дозволені страви в одній і тій же посуді - для приготування м'яса і молочних продуктів використовуються різні каструлі-сковорідки (згадаємо, що повчання «Не вари козеня в молоці матері його» зустрічається в Старому Завіті три рази!). А в родині, де сповідують іслам, не подадуть на стіл біфштекс з кров'ю - так, яловичина дозволена, але при забої м'ясо повинно бути знекровлене...

Заборонені в тій чи іншій культурі продукти в більшості випадків не є небезпечними для здоров'я або життя, тому будь-яка лабораторія, будь-який експерт дадуть позитивний висновок про його якість. Проте в тому ж Ізраїлі не тільки на продуктах харчування, а й на засобах побутової хімії або гігієни є позначка, що цей товар схвалений рабином і є кошерним. Те ж саме в країнах ісламського світу - споживачі мають можливість переконатися, що вони купують продукцію «халяль» - тобто, чисту, дозволену до вживання з точки зору встановлень релігії. В Україні ж, яка є світською державою, спеціальної атестації або обов'язковій сертифікації на відповідність тієї чи іншої групи товарів звичаями тієї чи іншої релігії, закон не вимагає. Проте в боротьбі за споживача багато підприємств мають право (і можливість!) отримати відповідні сертифікати - було б бажання. І якщо у сфері харчової промисловості та ресторанного бізнесу в Україні такі випадки - вже не рідкість, то серед виробників і реалізаторів косметичних засобів переважає думка, що кінцевий споживач продукції повинен сам вирішити, можна йому користуватися тим чи іншим засобом.

Наприклад - на виставці, про відкриття якої я розповідаю, я не знайшла жодної експозиції, що репрезентує халяль-сертифіковані засоби. Навіть представник компанії «Fix nanоkeratin» (Туреччина) пан Фатин Хараман не зміг відповісти, чи має пропонована продукція сертифікат халяль. Втім, він зауважив, що вироблені в Туреччині засоби за визначенням не можуть бути не халяльними.

Що ж до решти учасників виставки... Щоб не робити ні рекламу, ні антирекламу, я не буду називати торговельну марку або компанію, з представниками яких я поспілкувалася. (А поспілкувалася я з багатьма - пошук халяль-сертифікованої продукції зайняв не одну годину!). Усім я задавала одне і тей же питання: «В Україні багато мусульман, для яких важливо знати, що до складу пропонованих засобів не входять заборонені продукти або інгредієнти. Чи враховуєте ви цю категорію споживачів? Є ж можливість атестуватися і отримати сертифікат "халяль" - чому б цього не зробити?»

Ось найбільш часто повторювані відповіді:

- В Україні не так багато мусульман, та ж продукція, яку ми експортуємо в країни арабського світу - сертифікується тією чи іншою країною.

- Навіщо додаткова сертифікація? На етикетці вказано склад, якщо є сумніви - просто не купуйте, і все.

- За 12 років роботи на ринку подібне питання я чую вперше...

- Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих. Сумніваєтеся - перепишіть склад і покажіть священику.

- Ми поставляємо нашу продукцію практично в усі республіки колишнього СРСР, у тому числі - і в Середню Азію - вимог подібної сертифікації нам не висували жодного разу...

Моя репліка, що продукцію «халяль» із задоволенням купували б і не мусульмани, оскільки наявність такої сертифікації є додатковою гарантією якості і тим самим компанія-виробник або дистриб'ютор тільки виграла б у фінансовому плані, залишалася без відповіді.

Ольга Юрченко спеціально для «Іслам в Україні»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.