Не підтримавши резолюцію ООН про геноцид уйгурів, Україна зазнала іміджевих утрат

Не підтримавши резолюцію ООН про геноцид уйгурів, Україна зазнала іміджевих утрат
Не підтримавши резолюцію ООН про геноцид уйгурів, Україна зазнала іміджевих утрат
20.10.2022
Оцініть статтю: 
(14 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Україна 6 жовтня 2022 року не підтримала резолюцію Ради ООН з прав людини про обговорення ймовірного геноциду уйгурів у Китаї — це спричинило скандал. Західні політики, а також українські депутати та правозахисники зазначають: рішення Києва викликає принаймні подив, бо такі дії України можуть підірвати довіру західних партнерів. У МЗС рішення поки не коментували, але аналітики відзначають, що Київ, можливо, не хоче погіршення відносин із Китаєм у воєнний час. 

А втім, уже наступного дня після голосування та публічної критики, постійне представництво України при ООН у Женеві змінило свою думку. Пані посол Євгенія Філіпенко попросила, щоб у протоколі засідання зазначили, що Україна все-таки підтримує резолюцію. Попри це президент Ради Федеріко Вільєгас підкреслив, що результатів голосування це не змінить. Фактично для того, щоб резолюцію ухвалили, не стало лише трьох голосів — один могла дати Україна.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі Сашка Шевченка на сайті «Радіо Свобода». Журналіст пише, що в часи коли Київ намагається згуртувати цивілізований світ в «антипутінській» коаліції, рішення українських дипломатів заблокувати обговорення імовірного геноциду іншим недемократичним урядом (Китаю. — Ред.) відверто дивує.

Коментуючи результати голосування, президент Всесвітнього уйгурського конгресу Долкун Іса констатував, що це, на жаль, «утрачена можливість».

«Міжнародна спільнота не може залишити без уваги жертв геноциду уйгурів», — додав Долкун Іса.

Координатор організації Free Hong Kong Center Артур Харитонов зазначив, що Україна стала єдиною державою в Європі, що утрималася під час історичного голосування. 

Важливо те, що резолюція, яку не підтримала Україна, насправді не визнавала дії уряду КНР у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю геноцидом, а лише пропонувала обговорити звіт Верховної комісарки ООН з прав людини про «ймовірні злочини китайської влади».

Видання «Обозреватель» нагадує історію питання: Китай давно звинувачують у скоєнні злочинів проти людства та геноциду уйгурського населення та інших, здебільшого мусульманських, етнічних груп у північно-західному регіоні Сіньцзян. Правозахисні групи вважають, що за останні кілька років Китай затримав понад мільйон уйгурів та утримує їх у концтаборах, що держава називає «таборами перевиховання». Ще сотні тисяч уйгурів Китай засудив до ув’язнення.

У Сіньцзян-Уйгурському автономному районі живе близько 12 млн уйгурів, що становить менше половини його населення. Уйгури — мусульманський народ, говорять тюркською мовою та вважають себе культурно та етнічно близькими до народів Центральної Азії.

Кілька десятиліть Китай звинувачують в організації масової міграції ханьців (етнічна більшість Китаю) до Сіньцзяну з метою зміни там демографічної ситуації. Китай також звинувачують у нападах на мусульманських релігійних діячів та в забороні релігійних обрядів у регіоні, а також у руйнуванні мечетей та гробниць. Останніми роками звучать звинувачення в організації концтаборів для уйгурів. Через таку політику китайської держави уйгурські активісти побоюються, що культурі їхнього народу загрожує знищення.

У 2021 році BBC отримала та оприлюднила серію поліційних файлів, що розкривають подробиці використання Китаєм цих таборів. Також BBC отримала свідчення кількох колишніх в’язнів китайських концтаборів про постійні ґвалтування, тортури та катуваннях жінок. Реагуючи на цю публікацію, уряди США та Великобританії заявили, що стурбовані систематичним сексуальним насильством над уйгурськими жінками в китайських «таборах перевиховання». Уряд США заявив, що китайська політика щодо уйгурів близька до геноциду, а британський уряд назвав те, що відбувається в таборах, «абсолютним злом».

Чому українська сторона утрималася під час голосуванні за документ? У розмові з «Радіо Свобода» керівник Азійсько-Тихоокеанського відділу київського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта припустив, що в українському уряді досі є ті, хто вважає, що позиція Китаю в російсько-українській війні може бути змінена на користь України: 

«Це є такою стратегією „не дратувати дракона (Китай. — Ред.) у той час, коли Україна б’ється з ведмедем (Росією. — Ред.)“». 

З іншого боку, за словами Пойти, є економічний чинник: 2019 року Китай став найбільшим торговельним партнером України, а за підсумками 2021 року на Китай припадало приблизно 15 % українського експорту. Але нині Україна вже не так залежить від Китаю, вважає експерт. Він наголошує, що намагання Києва «сподобатися» Пекіну навряд спрацюють. Цитуючи китайських аналітиків, Пойта каже: 

«КНР не робитиме жодних кроків, що поставили б під сумнів співпрацю Пекіна з Москвою. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що Китай сприймає Україну як сферу впливу Росії».

Юрій Пойта додає, що утримання під час голосуванні в Раді ООН може вдарити по перспективах членства України в НАТО. Але є й суто іміджеві втрати, що їх може зазнати наша країна.

«Спонсорами цієї резолюції виступали наші найближчі союзники та партнери: Сполучені Штати, Німеччина, 17 по-справжньому демократичних країн… Було прикро побачити Україну не серед країн-демократій, а серед країн, які є авторитарними або напівавторитарними. Це дуже поганий сигнал», — прокоментував результати голосування голова комітету Верховної Ради з закордонних справ Олександр Мережко.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.