В анексованому Росією Криму суд на 10 діб заарештував 76-річного активіста з хворобою Паркінсона. Вся вина кримського татарина Сервера Караметова полягала в тому, що він вийшов з одиночним пікетом до будівлі суду, де розглядалася кримінальна справа одного з лідерів кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза.
«Ви скоюєте злочин, хлопці», — каже поліцейським один із активістів. У руках він тримає телефон, на який знімає те, що відбувається. Навколо ще півтора десятка кримських татар, в руках телефони. З задніх рядів лунає: «Ганьба!», але ніхто не підхоплює, всі розгублені і не знають, що робити. Літня людина починає сперечатися з поліцейськими: «Він же в одиночному пікеті стояв». «Так, стояв», — пояснює квапливо офіцер. В цей час 76-річного Сервера Караметова, який намагається упиратись, втискують в автомобіль. «Пікет теж належить…, — не дуже переконливо почав знову пояснювати офіцер, зрозумів, що говорить не про те. — Він же не десь, а біля будівлі суду».
Поліцейські йдуть, один із них забирає скручений трубою плакат, з яким стояв Караметов. На плакаті напис: «Путіне та Аксьонове, наші діти, Ахтем Чийгоз не терористи! Досить звинувачувати кримських татар». Автомобіль із затриманим їде. Кримські татари повертаються на подвір’я так званого Верховного суду Криму, де активіст стояв з плакатом.
У цей час в залі заступник голови забороненого в Росії Меджлісу кримських татар Ахтем Чийгоз виголошував останнє слово перед вироком. Його судять вже більше року за звинуваченням в організації масових заворушень. 26 лютого 2014 року кримські татари, організовані Меджлісом, і проукраїнські активісти провели мітинг перед будівлею Верховної Ради Криму, виступаючи за цілісність України.
У відповідь керівник партії «Русское единство» Сергій Аксьонов (нинішній глава Криму — РС) вивів проти мітингувальників бойовиків створеного ним «Народного ополчення», козаків, з Севастополя на кількох автобусах приїхали проросійські активісти, частиною яких виявилися співробітники приватних військових компаній. В результаті відбулися зіткнення, які майже через рік перетворилися в кримінальну справу про масові заворушення, в організації яких звинуватили Чийгоза.
— У період окупації Криму кримські татари спільно з іншими громадянами України, не дивлячись на численні провокації з боку цих сил, викрадення, вбивства, обшуки, арешти, заборони на проведення пам’ятних траурних дат, величезні штрафи за найменший прояв активності, незважаючи на застосування широких репресивних методів, продовжували і продовжують виконувати свій громадянський обов’язок, — говорив в останньому слові Чийгоз.
Підтримати його прийшли на останнє перед вироком засідання суду десятки кримських татар, зокрема й Сервер Караметов. Він став біля ганку «Верховного суду» з плакатом, але простояв недовго. До нього підійшли п’ятеро поліцейських, офіцер почав переконувати старого, що той порушує закон Росії. Караметов кілька разів спробував відповісти, але не зміг: через хворобу Паркінсона йому ніяк не вдається контролювати мову і рухи, офіцер просто не чекав, поки він щось скаже.
«Ви порушуєте закон», — звернувся він до Караметова. Старий насилу відповів: «Як це порушую. Одиночний пікет дозволений». «Хто тобі сказав?», — запитав поліцейський. «Путін, Путін дозволив», — Караметов став розмахувати руками. Відрізнити рухи здорової людини від хворобливих було не можна, і поліцейські відразу ж його затримали: двоє взяли під руки і з силою потягли до машини. Караметова відвезли спочатку до відділу поліції і в цей же день доставили до Залізничного районного суду Сімферополя. За весь час до суду його жодного разу не погодували і не дозволили вийти в туалет.
Караметову пред’явили звинувачення відразу за двома статтями Адміністративного кодексу Росії: за ч. 1 ст. 20.2 за порушення порядку проведення пікету і за ч. 1. 19.3 за опір поліції. Судили кримського татарина два дні, в перший день засідання завершилося о десятій вечора, вела його суддя Марина Колоцей, призначена указом президента Володимира Путіна до Залізничного районного суду Сімферополя в кінці лютого 2017 року.
— Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути неупередженою і справедливою, як велять мені обов’язок судді і моя совість, — наводить прес-служба суду клятву, яка при цьому промовила Колоцей.
Традиційно судова практика в Росії за статтею про порушення правил проведення пікетів і мітингів така, що всі свідчення звинувачення полягають у протоколі затримання учасників поліцією. У суді діє презумпція віри співробітникам правоохоронних органів, і документи, які оформляють затримання, використовуються як доказ провини. У справі Караметова протокол, який опинився в матеріалах справи, відрізнявся від копії, яку видали кримському татарину в поліції. Капітан Ольга Кравчук, що складала документ, пояснила, що вона дописувала його вже після видачі копії. Робила вона це через спеку. Суддю пояснення задовольнили.
Після того, як свідок Ігор Буценко, чий підпис як понятого стоїть у протоколі, заявив, що він документ не підписував, адвокат Еміль Курбедінов вимагав вилучити його з матеріалів справи, а поліцейським винести окрему ухвалу за підробку. Замість цього суддя визнала Караметова винним і призначила йому штраф в 10 тис. рублів. Порушенням Колоцей визнала проведення пікету на території, прилеглій до суду, що заборонено законом «Про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування». У суді Караметову стало погано, викликали «швидку допомогу», після чого суд продовжився. Із суду його відпустили, коли вже було темно.
Наступного дня Караметова судили за непокору поліції у тому ж Залізничному суді, засідання вела та ж Марина Колоцей.
— Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення…, Караметов Сервер знаходився… біля будівлі Верховного суду Республіки Крим, де чинив непокору законній вимозі співробітника поліції, що проявилось у відмові пройти в службовий автомобіль, припинити пікетування, а також протиправні дії, — йдеться в рішенні суду.
Всі поліцейські, які затримували Караметова, зокрема й начальник громадської безпеки Сімферополя Андрій Сергієнко, стверджували, що силу до літнього кримського татарина не застосовували. Втім, сказати, за що був затриманий чоловік, вони теж не змогли: їм, мовляв, здалося, що він намагається вирватися. Уже після вироку, в апеляційній скарзі, захист кримського татарина писав: «Жоден із співробітників поліції не зміг назвати виняткові обставини для затримання, як того вимагає закон. Під час допиту особи, яка склала протокол про доставлення, з’ясувалося, що підставою для доставлення Караметова стало не затримання, а неможливість скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці. При цьому, що перешкоджало складанню протоколу на місці, пояснити не зміг».
Коли суддя виносила рішення щодо другого звинувачення проти Караметова, вона послалася на оперативний відеозапис його затримання. Запустити диск з відео в суді не змогли, тоді його закачали на телефон судового пристава і дивилися з гаджета.
— Поліція покликана захищати життя, здоров’я, права і свободи громадян Російської Федерації, іноземних громадян, осіб без громадянства, для протидії злочинності, охорони громадського порядку, власності та для забезпечення громадської безпеки, — зачитала суддя під час винесення рішення і призначила 76-річному Серверу Караметову 10 діб адміністративного арешту. Із суду кримського татарина відразу відвезли в ІТТ. Перед від’їздом він вийшов до паркану навколо суду, двері спеціально закрили, за парканом стояли десятки кримських татар, які прийшли підтримати Караметова, у двір їх не пускали. «Я вину не визнав, тому що я не винен, — заявив Караметов. — Але я ці суди давно знаю».
Відразу після вироку захист заявив, що оскаржуватиме рішення суду.
— Звичайно будемо оскаржувати. Швидше за все, все залишать в силі. Не дивно! — зазначила юрист Ельвіна Семедляева. Апеляційну скаргу подали наступного дня.
— В апеляції вказали все, з чим ми були не згодні, всі процесуальні порушення і моменти, пов’язані з віком і станом здоров’я Караметова. До останнього сподіватимемося на те, що адміністративний арешт йому замінять штрафом, — заявила при цьому юрист Ліля Гемеджі.
У Києві в цей же день глава Меджлісу і депутат Верховної Ради України Рефат Чубаров подав звернення в прокуратуру Криму, яка базується в українській столиці. У відповідь наглядове відомство почало досудове розслідування «за ознаками кримінальних злочинів, передбачених статтями 146 (незаконне позбавлення волі) і 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій) Кримінального кодексу України».
Штраф для Сервера Караметова, певно, зберуть за допомогою «Кримського марафону».
Джерело: Крим. Реалії
