До Міжнародного жіночого дня кримськотатарське видання Avdet розмістило невелику добірку про вісьмох видатних кримських татарок:
− Можна по-різному ставитися до 8 березня, але для багатьох з нас є традицією в цей день вітати коханих жінок зі святом. Залишимо дискусії з приводу того, що показувати свою любов і захоплення жінками потрібно кожен день, тим більше, що Avdet чимало уваги приділяє прекрасній половині людства. Замість цього згадаємо імена наших співвітчизниць, які залишили помітний слід в історії не тільки Криму, але і практично всього світу. Символічно ми вибрали цифру 8, проте всі ж знають, що кількість кримських татарок, якими можна пишатися і захоплюватися, в сотні і тисячі разів більше.
1. Айше-Хафса Ханим (1479−1534) − дочка Менглі Герая, перша дружина османського султана Селіма. За однією з версій, була матір’ю десятого султана Османської імперії Сулеймана Пишного. Носила титул Валіде з 1520 по 1534 рр. У турецьких джерелах відома як Хафса Хатун.
2. Шефіка Гаспринська (1886−1975) − дочка кримськотатарського просвітителя Ісмаіла Гаспринського, лідер кримськотатарського руху «Виконавчий комітет мусульманок Криму», головний редактор першого в мусульманському світі жіночого журналу «Алем-і-нісван» («Жіночий світ»), що виходив як додаток до «Терджіману». Вона була не тільки організатором і лідером жіночого руху, а й делегатом I Курултаю кримськотатарського народу.
3. Аліме Абденанова (1924−1944) − учасниця Великої Вітчизняної війни, резидент відділу розвідки штабу Приморської армії. Герой Російської Федерації (2014 року, посмертно). Під час Великої Вітчизняної війни восени 1943 року в складі розвідгрупи діяла на Керченському півострові і добувала відомості про німецькі і румунські війська, що дислокувалися в Криму. У лютому 1944 року група була розкрита, а всі її члени заарештовані. Після жорстоких тортур і тривалих допитів була розстріляна 5 квітня 1944 року. На батьківщині Аліме Абденанової в Ленінському районі Криму кримськотатарськими активістами їй встановлено пам’ятник.
4. Сабріє Ереджепова (1912−1977) − легендарна кримськотатарська співачка, виконавиця народних пісень, заслужена артистка Кримської АРСР та УзРСР. У 1950 році була засуджена до 7 років таборів як ворог народу. У 1957 році співала в ансамблі «Хайтарма».
5. Сайде Аріфова (1912−2007) − кримськотатарська праведниця світу, яка врятувала 88 єврейських дітей в роки Другої світової війни. Працюючи вихователькою дитячого садка в Бахчисараї в 1942−1943 рр., шляхом підробки документів вона приховала національність єврейських вихованців і сховала дітей з керченського дитячого будинку, яких повинні були відправити до Німеччини.
6. Сабріє Сеутова (1953−1998) − активна учасниця боротьби за права кримськотатарського народу, журналіст, письменник, публіцист. Улітку 1987 року Сабріє Сеутова брала діяльну участь в багатотисячних акціях протесту кримських татар в Москві. Під час однієї з акцій, організованих кримськими татарами, Сабріє Сеутова була жорстоко побита. Травми, отримані тоді, турбували активістку все життя і стали причиною її ранньої смерті.
7. Айше Діттанова (1918−2015) − найстаріша актриса Кримськотатарського театру. Після закінчення театрального технікуму при Кримському драмтеатрі Айше-ханум вступила в його трупу. Під час Другої світової війни вона була депортована в Таджикистан. В кінці 1980-х років, після повернення на батьківщину, знову почала працювати в Кримськотатарському академічному музично-драматичному театрі. Талановита актриса запам’яталася глядачам роботою в постановці «Бахчисарайський фонтан». З 1996 року Айше Діттанова проживала в м. Нью-Йорк.
8. Зампіра Асанова (1941−2014) − ветеран кримськотатарського національного руху, громадський діяч. 21 липня 1967 року серед двадцяти активістів національного руху брала участь у зустрічі в Кремлі, після чого була звільнена з роботи. При цьому її звинуватили в недоумстві і навіть намагалися помістити в психіатричну лікарню. Знаменна подія, що вписала її ім’я в історію національного руху, відбулася 6 червня 1969 року, на другий день Міжнародної наради комуністичних і робочих партій, в самому центрі Москви. Це була демонстрація на площі Маяковського. О 12.15 біля пам’ятника поетові активісти розгорнули свої гасла: «Хай живе ленінська національна політика»,«Комуністи, поверніть Крим кримським татарам», «Припинити гоніння на кримських татар», «Свободу генералові Григоренку!». Через кілька хвилин вони були затримані. Зампіра Асанова ніколи не висувала свою кандидатуру на виборах до представницьких органів народу і не була їх членом, але при цьому залишалася активною учасницею національного руху.
