100 років тому, в грудні 1917 року відбувся перший Курултай кримськотатарського народу. Його учасники обговорювали державний лад Криму, взаємини кримських татар з іншими національностями півострова, проведення основних реформ. Тоді вищий представницький повноважний орган кримських татар затвердив національну символіку: прапор блакитного кольору, гімн і герб у вигляді золотої тамги кримських ханів.
Кримський історик Гульнара Бекірова в коментарі виданню Радіо Свобода зауважила, що перший Курултай зовсім не був зборами поважних старців.
— Перший Курултай поставив очільниками кримськотатарського народу молодих інтелектуалів. Керівником мусульманського виконавчого комітету та муфтієм обрали Номана Челебіджіхана, якому тоді було всього 32 роки. Його найближчий соратник Джафер Сейдамет був ще молодший — 28 років, він навчався в Сорбонні. Серед лідерів народу, звичайно ж, були й люди поважного віку. Таким чином Курултай поєднав енергію молодості з життєвим досвідом старших представників. Цей орган можна назвати європейським, оскільки після його створення розпочали випуск газети й реформу земельних відносин, тобто прогресивні кроки. На жаль, півтора століття до цього царський режим вичавлював кримських татар — корінний народ Криму — з рідної землі. А під грубим натиском більшовиків встояти не вдалося нікому, — розповіла Гульнара Бекірова.
Голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заір Смедляєв звернув увагу, що проводити нові з’їзди в анексованому Криму неможливо. Вдруге Курултай вдалося зібрати тільки в 1991 році, й на цьому засіданні якраз був заснований Меджліс як виконавчий орган.
— Нагадаю, що Росія незаконно заборонила його роботу в Криму. Після 2014 року ми вирішили, що проводити сесії Курултаю на анексованому півострові недоцільно, адже кожен делегат буде відчувати тиск. А за межами Криму провести з’їзд можливості немає. Зараз розробляються правки до Конституції України з урахуванням майбутньої кримськотатарської національної автономії, але як будуть взаємодіяти наш народ і держава, я поки сказати не можу. Росія не раз намагалася створити псевдопредставницькі органи кримськотатарського народу й намагається досі, — зазначив Заір Смедляєв.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів про майбутні правки до Конституції України.
— Наприкінці листопада робоча підгрупа конституційної комісії вже підготувала текст змін і доповнень до Конституції України — в її десятий розділ, присвячений Автономній Республіці Крим. У тексті міститься норма, яка передбачає збереження інститутів кримськотатарського народу в автономії на деокупованій кримській землі. Вищим представницьким органом залишиться Курултай, який буде формувати Меджліс і делегувати йому повноваження. Текст надісланий на вивчення членам робочої групи, експертам. Уже в грудні ми плануємо винести свої пропозиції на обговорення Конституційної комісії, — зазначив Чубаров.
Перший заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джеппар вважає, що українці вже бачать у кримських татарах союзників у боротьбі проти агресії Росії.
— Порівняно з періодом до 2014 року, всі заходи, які стосуються Криму, проводяться на значно вищому рівні, — зазначає вона. — Звучать заяви президента, прем’єр-міністра, вищих посадових осіб. Щороку є 5–6 кампаній щодо проблем анексованого Криму, якими займаються різні міністерства. У 2014-му в українському суспільстві виникли нові запити на інформацію. Хто такі кримські татари? Чому вони стали захисниками України в Криму? До цього існувала думка, що вони потенційні сепаратисти, які бачать себе в складі Республіки Туреччина. До сторіччя Курултаю ми підготували безліч матеріалів, і можна зробити висновок: якби тоді, 100 років тому, між українцями та кримськими татарами склався стратегічний союз, то історія наших двох народів могла бути зовсім іншою. Зараз ситуація із загальним агресором повторюється.
Нагадаємо, український уряд створив Організаційний комітет з підготовки та відзначення 100-річчя проведення першого Курултаю кримськотатарського народу. До цієї дати також оголошено конкурс студентських наукових робіт, Національний банк України та Інститут геостратегії імені Ісмаіла Гаспринського випустили пам’ятну монету номіналом у 5 гривень. Також вийшла друком книга авторства письменника Юнуса Кандима «Не заросте травою поле бою…», присвячена життю та діяльності лідера кримськотатарського національного руху, таврійського муфтія Номана Челебіджіхана (1885–1918).
