Яку роль в українській війні грає голова Чечні Рамзан Кадиров?

Яку роль в українській війні грає голова Чечні Рамзан Кадиров?
Звернення Рамзана Кадирова до військовослужбовців на огляді військ у Грозному
Яку роль в українській війні грає голова Чечні Рамзан Кадиров?
Військовослужбовці з Чечні (т. зв. «кадирівці») під час спільної молитви нібито на території України
Яку роль в українській війні грає голова Чечні Рамзан Кадиров?
Яку роль в українській війні грає голова Чечні Рамзан Кадиров?
17.05.2022
Оцініть статтю: 
(41 оцінка)
editor
Зображення користувача editor.

На думку аналітиків, чеченські підрозділи в Україні є радше піар-ініціатива, ніж військова потреба. За дві доби після вторгнення російської армії в Україну Рамзан Кадиров, голова Чеченської Республіки, заявив, що його війська беруть участь у «спецоперації». Відтоді Кадиров регулярно публікує в соцмережах оновлення та відео про чеченських військовиків, що, за його словами, беруть участь у військовій та гуманітарній діяльності на території України.

14 березня він виклав відео, де він у приміщенні з солдатами та каже, що перебуває з чеченськими підрозділами неподалік Києва. Заява не підтверджена, а офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що «не має інформації» про те, що Кадиров нібито перебуває в Україні.

Чеченські підрозділи не вперше беруть участь у конфліктах разом із російською армією. Вони брали участь у війні 2008 року у Грузії, а також у першій фазі війни в Україні у 2014-2015 роках; вони брали участь і в війні в Сирії.

Утім, оглядачі кажуть, що попри репутацію «сильної та лютої армії», чеченські підрозділи, відряджені до України, не відіграли значної ролі в бойових діях. Їхня участь сприймалася радше як «добрий піар», і це зайвий раз виявило всю суть політичної позиції Кадирова, як і пропагандистські потреби Кремля.

Хто є Рамзан Кадиров?

Кадиров прийшов до влади 2007 року, за три роки після вбивства його батька, експрезидента Чечні Ахмада Кадирова. Обидва брали участь у першій чеченській війні (1994–1996) на боці сил, що боролися за незалежність, але у другій чеченській війні (1999–2000) перейшли на бік супротивника та допомогли російській армії перемогти. Унаслідок цього Чечня втратила свою нетривалу незалежність і «повернулася» до складу Російської Федерації.

Від моменту перебрання влади Кадиров душив будь-яку політичну опозицію та всіляко обмежував права та свободи людини. Його не раз звинувачували в застосуванні тортур і позасудових стратах. З Чечнею пов'язана серія вбивств російських журналістів і правозахисників, зокрема вбивство Ганни Політковської 2006 року та Наталії Естемірової 2009 року — обидві були відомі тим, що критикували Кадирова.

Кілька чеченських критиків Кадирова, що шукали притулку за кордоном, також зазнали нападів, декого вбито, зокрема Суліма Ямадаєва, колишнього чеченського воєначальника, а ще колишнього охоронця Кадирова Умара Ісраїлова.

2017 року США запровадили санкції щодо президента Чечні через його висловлювання про права людини. Міністерство фінансів також пов’язало його з убивством 2015 року Бориса Нємцова, лідера опозиції та критика президента Росії Володимира Путіна.

Жорстокі репресії Кадирова в Чечні не викликали особливої ​​реакції Москви. За словами російського журналіста та політичного оглядача Костянтина Еґґерта — це було пов'язано з політичною домовленістю Путіна та Кадирова:

«Росія не вигравала двох чеченських війн. Росія зазнала поразки. [Було] неофіційне розуміння того, що Росія має фінансувати Чечню та має лишити Чечню займатися своїми внутрішніми справами в обмін на мир».

15 років перебування на посаді президента республіки Кадиров виставляв себе як гаранта миру, що бореться з сепаратистами, вдаючись до «антитерористичних» операцій. Він часто демонстрував вірність Путіну у своїй риториці та політичній діяльності.

«Роль Кадирова від моменту його президентства полягала в тому, щоб демонструвати лояльність Путіну та служити „буґіменом“, постійною загрозою для ворогів Путіна», — каже Еґґерт.

Натомість Чеченська Республіка отримувала фінансування від федерального уряду Росії, що становить 87 % її бюджету, і це фінансування не припинялося навіть після запровадження заходів суворої економії.

До фонду ім. Ахмата Кадирова так само регулярно надходили федеральні кошти та обов'язкові місячні відрахування з заробітної платні чеченських державних і приватних службовців. Фонд, щодо якого запровадило санкції Міністерство фінансів США, розглядають як фінансовий інструмент Кадирова, і він нібито використовувався для різних особистих проєктів, зокрема для сплати гонорарів західним артистам, запрошеним на його дні народження.

«Кадировці» в Україні

Відрядження чеченських підрозділів до України стало ще одним актом лояльности Кадирова Кремлю. У своєму відео від 26 лютого він заявив:

«Президент ухвалив правильне рішення, ми виконуватимемо його накази за будь-яких обставин».

За словами Кадирова, чеченських добровольців, що готові вирушити до України, є десятки тисяч. Російська державна телерадіокомпанія RT повідомила в репортажі, що близько 12 тис. чеченських вояків готові вирушити до України, але нема доказів того, скільки їх насправді вже перебуває на місці.

За словами аналітика, що спеціалізується на Північному Кавказі, Гарольда Чемберса, чеченські сили, пов'язані з Кадировим і відомі як «кадировці», входили до складу колони, що рухалася на Київ, а також перебувають в обложеному Маріуполі.

«Кадировцям» в Україні поставлено звичайні цілі: нейтралізація українського керівництва, боротьба з повстанцями, припинення дезертирства. Водночас вони грали вирішальну роль у початковій кампанії психологічної війни Путіна», — сказав Чемберс новинному сайту «Аль-Джазіра».

Сам Кадиров заявив, що чеченські сили беруть участь у бойових діях, але цю заяву спростували представники проросійських сепаратистів і незалежні спостерігачі.

15 березня в соціальних мережах Ігор Гіркін, колишній командувач сепаратистських сил у Донецьку заявив, що чеченські солдати не брали участи в боях за Маріуполь. В інтерв'ю від 16 березня Олександр Ходаковський, командир батальйону «Восток», що входить до складу збройних формувань «ДНР», сказав, що чеченські солдати прибули до Маріуполя погано екіпіровані:

«Вони з'явилися всі такі закутані, гарненькі, бородаті, вбрані... Я озирнувся — легкі бронемашини. Вони не мали засобів підтримки».

Руслан Лєваєв, засновник Conflict Intelligence Team, дослідницького колективу, що використовує дані з відкритих джерел для складання карти російської військової діяльности, заявив сайту «Аль-Джазіра», що не бачив жодних доказів участи чеченських сил у бойових діях:

«Вони стоять за фронтовою лінією та знімають «красиві відео», вигукуючи «Ахмат — сила!» та «Аллагу акбар!»

Інші чеченські сили в Україні приєдналися до української сторони. Це добровольчі батальйони ім. Джохара Дудаєва та Шейха Мансура, що також брали участь у бойових діях на сході України у 2014–2015 роках. Ці підрозділи складаються з чеченців, що відкрито протистоять Кадирову, але, за словами Чемберса, досі не стикалися безпосередньо з «кадировцями» на передовій.

Батальйон ім. Джохара Дудаєва швидше за все перекинутий для участи в бойових діях на схід, а бійці батальйону Шейха Мансура входять до складу сил, що боронять Київ.

«Піар-ініціатива»

Окрім заяв про різні військові успіхи, Кадиров публікував у соцмережах повідомлення про чеченських солдатів, що роздають гуманітарну допомогу, яку, за його словами, купили коштом фонду Ахмата Кадирова.

«Це чітка комунікація або піар-завдання, що виконують чеченські підрозділи в Україні», — заявив «Аль-Джазірі» головний редактор видання «Кавказький вузол» Григорій Шведов.

На його думку, розгортання чеченських сил в Україні — це шанс для Кадирова показати свою корисність після того, як насильство та нестабільність на Північному Кавказі останніми роками йдуть на спад, а великі субсидії, що їх Чечня отримує з федерального бюджету, стали здаватися невиправданими.

Це пов'язано з тим, що санкції, запроваджені проти Росії внаслідок вторгнення в Україну, лягають великим тягарем на федеральний бюджет і можуть підірвати здатність Кремля розподіляти фінансування серед регіонів, у тому числі й Чечні.

Стратегія Кадирова, що полягає в демонстрації лояльности та воєнного ентузіазму, очевидно працює, особливо після того, як з'явилася інформація про те, що частина російського політичного істеблішменту та економічної еліти виступила проти вторгнення в Україну.

16 березня під час зустрічі, що на ній обговорювали економічну підтримку регіонів РФ, і де був присутній Кадиров разом з іншими очільниками регіонів, Путін подякував йому за роботу, сказавши: «Переказуй привіт своїм хлопцям!»

«Це показує, що „піар-хід“ не так чеченська ініціатива, як те, чого потребують на найвищому рівні», — каже Шведов.

Крім використання тактики комунікації Кадирова у спробі виграти інформаційну війну всередині країни та за кордоном Кремль незабаром може вдатися до деяких інших політичних стратегій. На думку Шведова, війна в Україні, ймовірно, посилить потребу в репресивному контролі в Росії:

«Чеченізація російського суспільства після трагедії в Україні тільки посилюватиметься. І це не лише репресії власними силами, а й використання влади для створення легітимности. Ми вже бачимо [це], і питання хіба в тому, як далеко це зайде».

За матеріалом www.aljazeera.com

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.