Українські правозахисники кримчан закликають уряд і Верховну Раду України зробити крок назустріч Криму та скасувати положення законодавства, які обмежують права людини, зокрема переселенців та жителів окупованого півострова.
Вони зазначають, що за останні два роки українська влада ухвалила низку
— Україна не має можливості повною мірою захистити права і свободи кримчан, але вона несе повну відповідальність за дотримання прав і свобод людей на підконтрольних територіях. Законодавство України стосовно жителів Криму має хаотичний характер, що відображає політику держави, яка не визначилася з людьми, які лишилися на окупованому півострові. Воно дискримінує кримчан, — зазначає юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова.
За її словами, скарги правозахисників викликає постанова Кабінету Міністрів № 1035, яка набрала чинності 15 січня 2016 року:
— Постанова, яка повинна врегулювати економічні відносини і поставки товарів на територію Криму, втрутилася в майнові права громадян: люди позбавлені права на перевезення майна, вони не можуть вивезти особисті речі для використання їх на материку. Те, що таке рішення неправомірне, вже встановлено Одеським окружним судом.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначила, що більше двох років не вирішується питання щодо статусу «нерезидентів» для кримчан:
— Уже третій рік кримчани мають статус нерезидентів. Ця постанова, передусім, б’є по людях, які намагаються тут самостійно вижити — відкрити власні ФОПи, вести активну громадську діяльність. Вони не можуть отримати жодних банківських послуг, якщо не мають посвідку на проживання. Також їм відмовляють у кредитах, — говорить Скрипник.
Ще однією проблемою, за словами глави Центру інформації з прав людини Тетяни Печончик, є введений 2015 року порядок видачі спецдозволів для іноземців, охочих в’їхати в окупований Крим.
— Україна сама створює бар’єри доступу до Криму, особливо категоріям іноземних громадян, які там важливі — це журналісти, правозахисники, адвокати, документалісти. Зміни, внесені до постанов, дозволяють сьогодні журналістам і правозахисникам відвідувати Крим з території України на законних підставах, але разом з тим виникає чимало бюрократичних бар’єрів, і на практиці це займає місяць. Все рідше туди приїздять іноземні правозахисники, адже коли вони хочуть все зробити за певним порядком, їм в кінці можуть ще й відмовити, — наголосила Печончик.
Правозахисники закликали державу зробити крок назустріч Криму, переселенцям і кримчанам, які перебувають на території півострова, та змінити або скасувати ці постанови.
— Це питання стратегічної політики держави. 2017 року вона має визначитися — блокада чи всебічне сприяння і допомога людям, — сказали вони.
Серед позитивних кроків з боку держави правозахисники відзначили роботу Міністерства з питань окупованих територій та ВПО, Міністерства юстиції, МЗС, які внесли зміни до законодавства, що регулює права людей з окупованих територій Криму.
Джерело: QHA
