Не так давно житель Каховки Віктор Михайлов, який працює охоронцем в одному з місцевих супермаркетів, отримав першу премію в номінації «Романи» (за книгу «Останній бій Урус-Шайтана») на престижному Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова». Крім того, йому вдалося завоювати ще дві нагороди: «Золотий пістоль» і спеціальну премію від Всеукраїнської асоціації «Альраід».
Журналіст сайту 0552ua зустрівся з письменником, який спеціально для читачів розповів про себе, свою творчість, переживання, а також поділився планами на майбутнє.
Вікторе, розкажіть трохи про себе.
— Народився я в Херсоні. Там навчався. Після школи намагався вступити до військового училища, але не пройшов за станом здоров’я. Далі була спроба вступити до Київського інституту ім. Драгоманова на філологічний факультет, але не зрослося. Провалився на творі, за який мені поставили «двійку». Довелося повернутися додому. Закінчив індустріальний інститут. Потім була армія. Після неї працював у Рівненському льонокомбінаті. У 90-х повернувся додому і займався продажем італійського взуття.
Ви не історик за фахом, але пишете історичні романи. Звідки у вас знання?
— Будучи школярем, серйозно займався історико-краєзнавчою справою. Був головою херсонського гуртка краєзнавства, яким керував Август Вірлич. Він був для мене тією людиною, через якого я полюбив історію. Тим більше, сам Август Ернестович знав досконало всю історію Херсонщини.
Раніше доводилося писати книги чи це перший досвід?
— Коли років десять тому сталася криза і я повністю розорився на торгівлі взуттям, то згадав про історію. Захотілося просто почитати книги на цю тематику. Але оскільки грошей не було, щоб їх купити, вирішив написати книгу самому. Через рік з’явився мій роман «Спарта», який побачив світ завдяки видавництву «Освіта України». На жаль, з цього нічого не вийшло — книгу ніхто майже не купував. Через три роки написав книгу «Кат». Вона вийшла у видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Але, на жаль, через кілька днів після виходу піратські сайти виставили її у вільний доступ. Тому, окрім слави, грошей я не заробив.
Хто Вам порадив узяти участь у конкурсі, і що взагалі з себе представляє «Коронація слова»?
— Взяти участь мені порадив мій друг — письменник Сергій Пономаренко. А що стосується самого конкурсу, то він нагадує мені прийом козака до Запорізької Січі. Знаєш мову? Віруєш у Бога? Вип’єш кухоль горілки? Тоді йди, записуйся у курінь, а ми потім подивимося, який з тебе буде козак (посміхається). Так само і там. Якщо ти пишеш українською мовою і вважаєш, що у тебе виходить, — подавай на конкурс, а там вже подивляться, що й до чого.
Спочатку рукопис перевіряють три фахівці, які виставляють свої оцінки. Ті роботи, які отримали високі бали, потрапляють на розгляд до членів журі, серед яких не тільки відомі письменники, але ще і філологи.
Коли Ви зважилися відправити свій рукопис на конкурс — очікували успіху?
— Чесно кажучи, надія була, адже до цього мав уже певне визнання. З іншого боку, хотів знову перевірити свої можливості.
Коли мені подзвонили і сказали, що моя робота потрапила у фінал, то думав, що це вже певний успіх. Приїхав до Києва. Ніхто зі мною не вітається, ніхто не спілкується. Як тільки мене оголосили переможцем — відразу почали здороватися, вітати. З’явилося багато знайомих.
Як довго Ви писали цю книгу? Про що вона?
— Книгу писав чотири роки. Півтора року витратив на вивчення ісламського суспільства, його культури, побуту, традицій та ін. Адже потрібно було досконально та об’єктивно відобразити в книзі Османську імперію та Кримське ханство.
Роман розповідає про період кінця XVII століття. В цей час Османська імперія претендувала на роль світової супердержави. Центральна подія книги — це Віденська битва (12 вересня 1683 року — прим. автора), яку турки програли, а перемога християн назавжди поклала край завойовницьким війнам Османської імперії на європейській землі. У цій битві, за деякими джерелами, вирішальну роль зіграла кінна атака українських козаків, які воювали в складі об’єднаної армії під командуванням короля Речі Посполитої Яна Собеського. Саме цей факт особливо привернув мою увагу.
На жаль, далі не можу нічого сказати, тому що до появи книги повинен дотримуватися певних договірних зобов’язань перед видавцем.
Ідея написання книги?
— Ідея виникла, коли одного разу взимку я потрапив у степ. Замерз, незважаючи на те, що був тепло одягнений. Я подумав, а як людина жила в XVII столітті в степу? Як вона могла долати спеку і холод у Дикому полі?
Вікторе, чи є плани на майбутнє? Над чим ви зараз працюєте?
— Хочу відпочити. Ну, а потім гарненько подумати, що робитиму далі. Тим більше, одне з великих видавництв не проти зі мною співпрацювати. Я їм вже запропонував те, що написав раніше.
Довідково:
На «Коронації слова-2017» учасники представили близько 20 тис. творів, зокрема 5 тис. романів. Крім творів з України, на конкурс подавалися рукописи з США, Канади, Японії та інших країн.
Джерело: 0552ua
