Проросійський рух «Кирим» піде у забуття, − Заір Смедляєв

Заір Смедляєв

Активіст кримськотатарського національного руху, голова Центральної виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заір Смедляєв − відомий борець за права кримськотатарського народу. Про те, чим займається зараз громадський працівник і про його бачення процесів, що відбуваються в Криму, він розповідає в бесіді з журналістом Крим. Реаліі Павлом Кривошеєвим.

Заіре-бей, сьогодні для кримськотатарських активістів життя в Криму − це діяльність під постійним наглядом російських спецслужб. Як Ви себе почуваєте в цих умовах? Настільки це серйозно, чи тотальний контроль спецслужб перебільшений неросійськими ЗМІ?

− Тотальний контроль за кримськотатарськими активістами спостерігається всюди, починаючи з телефонного прослуховування та контролю інтернет-простору, закінчуючи зовнішнім спостереженням.

Роблять свій внесок і сексоти, тим більше їм виплачуються якісь гонорари, і період їх співпраці буде зачитуватися в трудовий стаж під час нарахування пенсії. Перебувати під невсипущим оком спецслужб неприємно. Розмовляючи по телефону, знаєш, що тебе слухають, причому іноді не одні, відповідно − погана якість зв’язку. Крамоли в нашому спілкуванні немає, тому говоримо так, ніби знаходимося в людному місці. Так само і з інтернет-листуванням, швидше за все, воно постійно проглядається, тому пишеш так, як написав би в газеті або на стіні в «однокласниках».

Іноді, домовляючись про зустріч з журналістами, розумієш, що тебе вже ведуть, наприклад, 18 травня активістів взагалі затримали. Приїхали привітати батьків Ахтема Чийгоза з днем народження сина, а на виході вже чергували браві хлопці. Напевно, у всіх мечетях також ведеться контроль над прихожанами.

Про таку ситуацію відомо не тільки представникам неросійських ЗМІ, а й російським, інша справа, що не всі про це пишуть.

Відомо, що Ви вже стикалися з російською правоохоронною системою. Чи не з’являється бажання позбутися цього морального тиску і переїхати в Україну?

− Мені і моїм друзям не раз доводилося стикатися з діяльністю російської правоохоронної системи, починаючи з того, що нам виписували застереження про недопущення порушення закону під час проведення масових заходів, і закінчуючи допитами та обшуками. Більшість цих заходів проводилася ними з порушенням російського законодавства, на захисті якого вони начебто й повинні стояти.

Однак, ні мені, ні моїм друзям не спадає на думку покинути Крим, адже наші батьки присвятили життя поверненню на Батьківщину. Незадовго до арешту Ахтем Чийгоз сказав, що, можливо, його заарештують, але він звідси нікуди не виїде. У нього були десятки можливостей залишитися на материковій Україні, але він залишився на Батьківщині, залишився вірним сказаному. Ми розуміємо, що нас теж може спіткати аналогічна доля, але покидати Криму не збираємося!

Чи вважаєте, що Вашим колегам − кримськотатарським громадським, які виїхали з Криму − зручніше вести громадську діяльність, перебуваючи на материковій Україні?

− На материковій Україні кримськотатарським громадським активістам, напевно, легко вести громадську діяльність, оскільки більше можливостей у поширенні інформації, в пересуванні та проведенні масових заходів. Але при всьому цьому їм важко перебувати далеко від Батьківщини, від родини, від сім’ї, друзів і близьких. І переважна більшість опинилася там не з власної волі, а під тиском обставин.

На Ваш погляд, які основні загрози зараз у Криму для кримськотатарського народу?

− Зараз для кримськотатарського народу існує кілька загроз, одна з них − це неможливість проживання на півострові. Крим продовжують залишати наші співвітчизники, причому частина виїжджає на материкову Україну, інша − у пошуках роботи до Росії, Туреччини і за кордон, цьому сприяє високий рівень безробіття, різке падіння життєвого рівня, зростання цін та дискримінаційна політика щодо кримських татар.

Останнім часом значно зросли ксенофобські висловлювання, зростає міжнаціональне напруження, кримських татар намагаються звинуватити у всіх провалах своєї бездарної діяльності. Відбуваються підпали і розграбування мечетей, продовжуються викрадання і зникнення людей.

Велика загроза втрати мови. Міжнародна організація «ЮНЕСКО» внесла кримськотатарську мову в перелік мов, які знаходяться під загрозою. Якщо раніше у школах хоча б якось велося викладання кримськотатарською мовою, тепер, незважаючи на те, що у Конституції Криму кримськотатарська мова вважається державною, значно скоротилася кількість годин викладання нею.

Чи є щось позитивне для кримськотатарського народу в нових реаліях?

− Позитивне в нинішніх реаліях те, що народ показав свою згуртованість, твердість духу і любов до Батьківщини. Також реалії показали, що «не стоит прогибаться под изменчивый мир». Адже є вже ті, хто намагався це робити, і зараз вони знаходяться в опалі. Яскравий тому приклад − ситуація з тими, хто, думаючи животом, втік до «команди переможців», деякі з них вже знаходяться в місцях не таких віддалених, а в інших така перспектива маячить на горизонті. Але на відміну від тих, хто позбавлений волі несправедливо і зберіг своє чесне ім’я, у цих не буде ні імені, ні совісті, ні честі, ні того, заради чого вони прогиналися!

Якими зараз займаєтеся питаннями і проблемами?

− Зараз наші можливості досить обмежені, але ми намагаємося зустрічатися з людьми, розмовляти, закликаємо їх не піддаватися на різні провокації, яких чекають наші недруги, щоб представити нас світу як терористів та екстремістів. Знайомимо з особливостями міжнародного законодавства, зокрема і для навчання рідною мовою, пояснюємо, як поводитися під час обшуків, арештів і на допитах. Надаємо юридичну, моральну та інформаційну підтримку заарештованим та членам їх сімей.

Кримське громадянське суспільство до «референдуму» було представлено чималою кількістю кримськотатарських громадських організацій. Що являє собою зараз громадянське суспільство Криму в умовах, коли багато кримськотатарських громадських працівників покинули півострів?

− Не можу сказати, що Крим покинуло багато кримськотатарських громадських працівників, просто не бажаючи проходити перереєстрацію у нових реаліях, багато з них заморозили свою діяльність, а деякі пройшли перереєстрацію і продовжують займатися проблемами освіти, збереження мови, історії та розвитку культури і ремесел.

Якщо 2014 рік можна назвати роком поразок для Меджлісу кримськотатарського народу, то 2015 рік — рік нових перемог і досягнень. Це і проведення Всесвітнього конгресу кримськотатарського народу, й ініціація серйозних політичних кроків тощо. Чи є якась подальша стратегія у лідерів кримськотатарського народу?

− Я не скажу, що 2014 рік був роком поразки Меджлісу кримськотатарського народу. Поразка була, швидше, в Україні в цілому, що позначилося і на діяльності нашого органу. Але, тим не менш, очищення сталося і в рядах членів Меджлісу. Спроби переформатувати його з метою зміни ставлення до змін, що відбулися у Криму, зазнали фіаско.

Подальша стратегія у членів Меджлісу кримськотатарського народу є, і полягає вона в реалізації права кримськотатарського народу на самовизначення, про що говорили з представниками дипломатичних місій в Україні на зустрічі 15 грудня.

Сьогодні кримські татари з руху «Кирим» представлені в Криму і на рівні віце-прем’єра, і на рівні віце-спікера. Чи є у них реальна влада?

− Реальної влади у вирішенні проблем кримськотатарського народу у них немає. Навпаки, на них покладається створення проблем для кримських татар з метою подальшої демонстрації їх вирішення. Так було з заарештованими кримськими татарами, так йдуть справи і з кримськотатарськими підприємцями, на яких спочатку наганяють різні фіскальні та кримінальні структури, а потім за лояльність нібито вирішують їхні проблеми.

Всі їх обіцянки закінчити будівництво тих чи інших об’єктів, призначених для облаштування депортованих, залишилися порожнім звуком. Не стала обов’язковою для вивчення уу школах кримськотатарська мова. Земельна проблема для простих кримських татар так і залишилася проблемою. Будівництво Соборної мечеті повисло у повітрі.

Що скажете про роботу руху «Кирим»? Є у нього перспектива?

− Перспектива у руху є так само, як і у державних структур, що створювалися у роки радянської влади — піти у забуття!

Сьогодні помітно, що рух «Кирим» активно залучає ДУМК на свій бік. Як це сприймається населенням та громадськістю?

− У народі негативно сприймають співпрацю ДУМК з рухом, який вже себе дискредитував тим, що, співпрацюючи з Кремлем, не бачить проблем, які існують у народу. Він не звертає уваги на беззаконня, вбивства і викрадання людей, незаконні арешти, допити та обшуки, зокрема і в мечетях Криму.

Ваш прогноз на геополітичну ситуацію навколо Криму і Росії в цілому на 2016 рік?

− Скажу однозначно − попереду важкий рік! У світі все більше зростає напруженість, і від того, наскільки розум переважатиме над особистими амбіціями, від того, наскільки прості люди у своїх взаєминах керуватимуться не ідеологічними кліше, а загальнолюдськими принципами, і залежить наше спільне майбутнє.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.