В Україні мусульмани відчувають свободу, — шейх Саід Ісмагілов

В Україні мусульмани відчувають свободу, — шейх Саід Ісмагілов
В Україні мусульмани відчувають свободу, — шейх Саід Ісмагілов

Про свободу совісті в Україні, про взаємини держави з релігійними організаціями і про життя мусульман в нашій країні, про те  чому в Україні немає протистояння між сунітами і шиїтами; звідки взялися хабашити і хто вони такі; про те, як живуть мусульмани в анексованому Криму і на окупованому Донбасі, про вплив Росії в цих регіонах і чи не залишаться після звільнення призначені Кремлем імами, а також про те  яке релігійне життя в РФ за Володимира Путіна і багато іншого в інтерв’ю ONLINE. UA розповів муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов, питання якому пощастило ставити журналісту Олександру Куриленку.

Скільки мусульман перебуває на окупованих територіях, на Донбасі та в Криму?

 У нас немає точних цифр. У Криму мусульман близько 400 тис., кримських татар  350 тис. Донбас був другим регіоном після Криму за кількістю послідовників Ісламу  до 200 тис. Більшість проживала в тих містах Донецької та Луганської областей, які зараз окуповані. Хоча є громада турків-месхетинців в Слов’янську, в Сєвєродонецьку, Маріуполі, Костянтинівці. На окупованій частині Донбасу залишилося десь до 170 тис. мусульман. Всього в Україні проживає близько одного мільйона послідовників Ісламу. Таким чином, більше половини з них зараз знаходяться на окупованих Росією територіях.

Які проблеми саме у мусульман Криму та окупованої частини Донбасу?

 У Криму діє законодавство Росії, її силові та судові структури. Там ситуація, як не парадоксально, гірша, ніж на Донбасі. Справа в тому, що на Донбасі найбільше репресують українські християнські протестантські церкви, а в Криму  мусульманські громади, переважно кримських тартар. Причина одна  масова підтримка України. Релігійне життя Криму швидко взяли під російський контроль. Всі офіційні мусульманські структури змусили співпрацювати з владою. Мусульманські або громадські організації, які не бажали перереєструватися за російським законодавством, опинилися поза законом. З навчальних закладів більшість не працює. Є обшуки, облави, арешти, вбивства, зґвалтування і викрадення. Це призвело до значного потоку переселенців. Близько 20 тис. кримських татар виїхали з Криму на материкову Україну.

А на неконтрольованій частині Донбасу?

 На Донбасі російське законодавство не діє. Цей регіон просто використовують і грабують. Місцева «влада» намагається навіть загравати з різними релігійними організаціями, тому дозволила мусульманам спокійно функціонувати як релігійній громаді. Поки не вимагають перереєстрації громад, але ретельно контролюють: є люди, які спостерігають за богослужінням, і періодично приходять представники так званого МДБ-НКВС для співбесід з імамами. Наприклад, на початку окупації домагалися, щоб не було української символіки і щоб не молилися за Україну. Це було умовою того, щоб продовжити жити і працювати. Вголос ці молитви зараз не промовляють.

Наскільки реально, що Росія розставить на Донбасі своїх імамів, але не введе у своє законодавче поле?

 У Донецькій області вже є три організації, які говорять, що вони незалежні від України. Є людина, що називає себе «муфтієм ДНР». Є ще «муфтіят Донбасу». У них навіть конкуренція між собою, борються за те, щоб закріпитися як головні структури на Донбасі. Всі вони апелюють до Москви. У Луганській області такого немає, самоназваних лідерів не з’явилося. Думаю, Росія не буде приєднувати окуповану частину Донбасу до своїх структур, але поставить на чолі мусульманських організацій своїх агентів впливу. Це вже відбувається.

Іслам, звичайно, один для всіх, але як можна описати різницю російської версії від української?

 Різниця є. У Росії під час правління Путіна зачищене релігійне життя. Я не знаю, як в інших конфесіях та релігійних організаціях, але знаю, як у мусульман. Всі релігійні діячі, які не згодні працювати під диктат російських силовиків, були відсторонені від діяльності. Хто погодився, той був інтегрований в російську політику. Вони підтримують Кремль, що б там не відбувалося. Був наказ працювати з Кримом  муфтії поїхали на півострів цілим караваном і вмовляли кримських татар погодитися на російські умови.

Релігійне життя Росії підпорядковане російській імперській ідеї. Там немає релігійної свободи, хоча вона і декларується. Є списки забороненої літератури, де відсотків 70 становить саме мусульманська література. Поряд з літературою дійсно екстремістського характеру туди потрапляють і класичні твори. Наприклад, більше року був заборонений популярний російськомовний переклад Корану, зараз заборонені молитовник «Фортеця мусульманина», а також популярний та авторитетний збірник хадисів «Сади праведних».

В Україні значно більше релігійної свободи, держава не тисне на релігійні організації і не змушує вірян працювати під диктатом органів контролю. Тому мусульмани відчувають свободу, ми самі для себе вирішуємо, як нам розвиватися, які потрібні програми і навчальні заклади. У Росії запросто можуть демонтувати мечеті, в Україні такого не було. До того ж, в РФ значний рівень ісламофобії на побутовому рівні, в Україні з цим теж все набагато краще.

Так, але Росія  це значною мірою країна з автохтонними народами, які вважаються мусульманами. Тобто, вона значною мірою мусульманська країна.

 Яка там вона мусульманська країна! Більшість мусульман РФ  достатньо «совкові», у яких вся релігійність на рівні поминальних обрядів. Над мусульманами РФ дуже багато працювали, щоб не було підтримки національних рухів, наприклад, в тому ж Татарстані. Російські силовики придушили рух татар до самовизначення, репресують всіх  і релігійних, і національних активістів. Тому назвати РФ країною, де мусульмани щось означають і на щось впливають, не можна.

Є ще Північний Кавказ, який населений мусульманами.

 Життя в цій місцевості, якщо це так можна назвати, таке, що дуже багато людей виїхало або виїжджає в інші країни. Там або схвально ставишся до політики Росії, або можна зникнути або бути вбитим під приводом боротьби з тероризмом. Прояви релігійної і національної самоідентифікації придушуються. В Україні не треба нікого пригнічувати, тому мусульмани країни інтегровані в суспільство, нас тут меншість, репресій немає, є широкі права і можливості. Ми прагнемо відчувати себе частиною української політичної нації різноетнічного походження.

Про етнічне походження українських мусульман. Є кримські татари, але не тільки вони мусульмани?

 Кримські татари завжди тримаються окремо навіть серед мусульман України. Це їх механізм самозбереження. Навіть ще за часів України в Криму кримські татари вирішили, що проповіді в мечетях Криму повинні бути винятково кримськотатарською мовою. Це викликало певні запитання з боку інших мусульман, які не розуміли мову. Всі інші інтегруються. Це цікавий процес, який дозволяє нам спрогнозувати майбутнє мусульман України. Думаю, швидше за все, будуть мусульмани, які стануть частиною українського суспільства та окремо мусульмани-кримські татари. Кримські татари хочуть мати окремі мечеті, окремі громади і, можливо, об’єднання. Лідери кримськотатарського народу кажуть, що потрібен окреме духовне управління в Україні  саме для кримських татар. Всі інші мусульмани належать до різних етносів. Перше: татари-переселенці з Волзько-Уральського регіону. Друге: мусульмани турецького походження: турки-месхетинці або турки, які переїхали жити в Україну. Третє: мусульмани арабського походження. Четверте: багато мусульман з Кавказу і з Центральної Азії. Зараз це спільнота інтегрується. Все більшу роль починають грати етнічні українці, які стали мусульманами. Ці групи зближуються, часто змішані шлюби сприяють цьому. Думаю, що через одне-два покоління мусульмани України виступатимуть як якась цілісна фракція українського суспільства.

Ми знаємо, що на Близькому Сході йде протистояння між шиїтами і сунітами. Це протистояння відчувається серед мусульман України?

 Ні. Українська умма не відчуває протистояння між сунітами і шиїтами. Шиїтів у нас небагато. Є громади в Києві і Харкові. Шиїти  це переважно азербайджанці. На жаль, більшість азербайджанців досить слабо релігійні. Також Азербайджан офіційно тримає нейтралітет у цьому конфлікті. Тому через те, що у нас мало шиїтів, вони не дуже релігійні, а політично азербайджанці не беруть участі в конфлікті, в Україні такого протистояння не відчувається.

У нас відбувається поляризація за лінією суніти і хабашити. Хабашизм  це новітній напрям, який виник у ХХ столітті. Їх засновник  з Ефіопії, але поширив своє вчення в Лівані. Потім через студентів-арабів вчення потрапило в Україну. У нас є Духовне управління мусульман України, де фактично вірянам проповідується і прищеплюється вчення хабашитського напряму. Вони не дуже доброзичливо ставляться до традиційних мусульман-сунітів, вважають себе правильними мусульманами, а інших недостатньо правильними. Це не відчувається на рівні всієї країни, але всередині мусульманської умми всі знають про не дуже теплі стосунки між сунітами і хабашитами України.

Ми чули про недавні теракти в мусульманських країнах: Туреччина, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак. Що відбувається і чому під час Рамадану?

 Прихильники радикальних організацій вважають, що мусульмани, які не допомагають їм,  грішники. Вважають, що якщо вони воюють за якісь свої ідеї, при цьому вдаючись до терору, то всі мусульмани повинні їх підтримувати. Всі удари спрямовані не проти пеерсічних мусульман, які стають випадковими жертвами, а проти конкретних країн. «Ісламська держава» використовує тероризм для того, щоб влада Туреччини та Саудівської Аравії не перешкоджали їм поширювати свій вплив.

Що робити з «Ісламською державою» в Сирії та Іраку? Коли проти них воює світсько-християнська країна, то це можна легко подати як «напад хрестоносців».

 Думаю, потрібно вибивати ідеологічну базу. «Ісламська держава» може воювати тільки «гарматним м’ясом». Коли люди припинять їх підтримувати і гинути за їхні ідеї, їм кінець. Мусульмани повинні самі з цим впоратися.

Наскільки велика ймовірність того, що Кремль буде створювати, наприклад, в Криму радикальні організації, куди залучатимуть молодь, а потім розбиратимуться з ними?

 Росія так не працює. Вона швидко припиняє діяльність будь-яких непідконтрольних їй організацій. У себе в країні вони це не підтримують, але за межами РФ  так. Певні рухи вони підтримують і в Україні, інвестують в них гроші. Але цих людей, якщо вони поїдуть з такими ж ідеями в Росію, або посадять, або депортують. У РФ намагаються конструювати таких мусульман, якими Кремль може легко керувати. Сказали їхати на Донбас битися з «бандерівцями»  поїхали. Я таких людей бачив.

З боку України також були підрозділи, що складалися з мусульман. Що це за люди, які нації представляють?

 Це були добровільні підрозділи. Вони хотіли триматися у військовій структурі окремо як мусульмани. Були батальйон «Крим», батальйон імені Джохара Дудаєва та інші. Все це не отримало підтримки з боку держави, військових розкидали по іншим військовим частинам. Військові батальйону імені Джохара Дудаєва, наскільки я знаю, зараз в батальйоні «Київ-2», батальйон «Крим», який в 2014 році брав участь в боях за Савур-Могилу, був розформований. У нас в державі така політика, щоб не було окремих мусульманських військових підрозділів.

А які народи серед мусульман воюють на боці України?

 Я спілкуюся з імамами-капеланами ЗСУ, вони говорять про різних людей. Є татари, чеченці, кримські татари, азербайджанці і мусульмани-українці. Навіть одного мусульманина уйгурської національності знаю. Дуже різні.

Джерело: ONLINE.UA

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.