На материковій Україні тривають дослідження культури, традицій, обрядів корінного народу Криму — кримських татар.
У Білій Церкві побачила світ монографія молодого дослідника, кандидата наук Олени Соболєвої, що розповідає про стародавні та сучасні традиції весільних обрядів кримськотатарського народу.
Під час роботи над науковим дослідженням, результатом якого стала спочатку захищена дисертація, а пізніше — монографія, автор опитала близько 300 людей різного віку. Спілкуючись з відомими істориками, музикантами, фольклористами, мистецтвознавцями, відвідуючи різні весільні та післявесільні обряди, Олена Соболєва придбала колосальний досвід і знання про народні традиції, якими вона поділилася в своїй монографії.
Про роботу над виданням автор розповіла в ексклюзивному інтерв’ю інформагентству QHA (Кримські новини).
Олено, розкажіть детальніше про саму монографію.
— Моя робота називається «Весілля кримських татар: традиційні форми та трансформації». Під час написання книги було опитано близько 300 людей різного віку. Але в основному — це, звичайно, люди похилого віку.
Яким тиражем вийшла монографія? Якими мовами?
— Книга вийшла українською мовою. Тираж не дуже великий, публікувалася вона не для захисту, а так би мовити, за її результатом.
Чому обрана саме ця тема? Чим вона Вас привабила?
— Тему з кримськотатарської етнографії я вибрала ще студенткою. Мені подобалося багатство та автентика традиційної культури кримських татар.
Як Ви збирали матеріал? На яких весільних обрядах були присутні?
— Збирала я матеріал класичним етнографічним методом — проводячи опитування серед старожилів. Неодноразово відвідувала і різні весільні обряди: весілля, нішан, весільні молитви дуа, післявесільні зустрічі чагирту. Експедиції проходили в різних районах Криму: Бахчисарайському, Сакському, Ленінському, Сімферопольському, Судакському, Кіровському. Це дозволило охопити представників різних субетнічних груп кримських татар: татів, ногаїв, яли бойлю.
Хто Вас консультував?
— У Криму я зверталася за консультаціями до кримськотатарських дослідників, культурних діячів:
У назві монографії відображена часова трансформація — від весілля в давнину до сучасного весілля. Що змінилося?
— По суті, все, що я записувала в інтерв’ю, відносилося до трансформації, яка відбувалася в ХХ столітті. Під час депортації були втрачені цілі обрядові етапи: обряд фарбування нареченої хною, обряд гоління нареченого, традиції декорування приміщень, прикрашання обрядового півня, ритуальних свічок.
Що привнесеного є і що споконвічного залишилося у весільній традиції?
— З монолітного цілісного обряду, який фіксували на початку ХХ століття, залишилися лише невеликі вкраплення, деякі елементи, які відіграють роль декоративних, розважальних. Що, я вважаю, залишилося незмінним, так це важлива суспільна функція весілля.
Яка роль весілля у збереженні національної ідентичності кримських татар? Можливо, в умовах повсюдної асиміляції — це один з найбільш доступних інструментів для представників народу?
— По суті, під час проведення колективної молитви — дуа — старійшини роду дають своє благословення на укладення шлюбу. А під час святкування закріплюється, легалізується ця подія. Тут ще такий момент: весілля як ритуал завжди значною мірою підлягає змінам і різного роду нововведенням. На нього дуже впливає мода. Але в сучасному весіллі, звичайно, є етнічний колорит, естетика: це музика, танці, традиційна їжа. З цієї точки зору, воно, безумовно, є частиною етнічної ідентичності, способу національного самовираження.
Що саме Вам найбільше сподобалось під час підготовки монографії?
— Найбільше під час роботи над книгою мені сподобалися зустрічі та бесіди зі старими, кримськотатарськими дідусями і бабусями. Вони володарі унікальних знань про Крим, про народ, про минуле. Їх свідоцтва дуже цінні, слухаючи їхні розповіді, можна було зануритися в абсолютно інший світ, тепер недоступний. Ну і, звичайно ж, мені завжди дуже подобалося кримськотатарська гостинність!
Чи плануєте продовжити обрану тему?
— Я, звичайно, планую займатися і далі вивченням кримськотатарської культури та етнографії. У мене є публікації статей про так званий «народний» Іслам, місцеве паломництво. У Криму я досліджувала різні аспекти традиційної культури кримських татар.
