Абу Абдаллах (або Абу Джафар) Мухаммад ібн Муса аль-Хорезмі народився близько 783 року (точна дата народження невідома) в хорезмійському місті Хіва. Він жив у період розквіту ісламської культури на величезній території від Індії до Іспанії. Ймовірно, що аль-Хорезмі здобув освіту на батьківщині. У сферу його наукових інтересів входила астрономія, математика, історія і географія.
У 819 році Мухаммад ібн Муса переїхав до Багдада, тодішню наукову і культурну столицю світу. У 832 році аббасидський халіф аль-Мамун (можливо, під впливом аль-Хорезмі) заснував в Багдаді Байт аль-хікма (Дім мудрості), який перетворився на великий науковий центр. Говорячи про самого халіфа аль-Хорезмі, він відзначав, що: «любов до науки і прагнення наближати до себе вчених, простягаючи над ними крило свого заступництва і допомагаючи їм в роз’ясненні того, що для них неясно, і в полегшенні того, що для них тяжко».
У Байт аль-хікма працювали провідні вчені з Персії, Індії, Єгипту, Іраку, Сирії, при ньому функціонувала астрономічна обсерваторія, у сховищах розміщувалася одна з найбільших наукових бібліотек. Велика група перекладачів працювала над перекладами праць грецьких вчених арабською мовою.
У багдадський період життя аль-Хорезмі написав основні свої твори: «Книга про індійську арифметику» (або «Книга про індійський рахунок»); «Коротка книга заповнення і протиставлення»; «Астрономічні таблиці» (зідж); «Книга картини Землі»; «Книга про побудову астролябії»; «Книга про дії за допомогою астролябії»; «Книга про сонячний годинник»; «Трактат про визначення ери євреїв і їх свята»; «Книга історії».
До наших днів дійшло лише сім творів вченого, частина з них у перекладі на латину. Найбільш відомою його роботою є книга «Кітаб аль-Джабр ва-ль-Мукабаля» («Коротка книга заповнення і протиставлення»). Ця робота була перекладена латиною і стала широко відомою в Європі. По суті, вона підсумовує математичні знання, накопичені попередниками аль-Хорезмі. Книга популяризувала просту і доступну десяткову позиційну систему числення. У ній використовуються цифри 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0. Пізніше європейці назвали їх арабськими. Створена в Індії нумерація прийшла в арабські країни, а завдяки роботі аль-Хорезмі, стала відома і в Європі.
У складеному в Х ст. збірнику документів середньовічної Іспанії «Вігіланському кодексі» вперше з’явилися арабські цифри (цікаво, що серед документів, складених християнами, є і життєпис пророка Мухаммада). Римський Папа Сильвестр II (999–1003) одним з перших європейців оцінив зручність і практичність арабських цифр порівняно з римськими.
Перекладена в ХІІ ст. латиною праця аль-Хорезмі ввела в науковий обіг такі терміни як «алгебра» та «алгоритм». Значна частина роботи вченого присвячена тому, як за допомогою алгебраїчних методів вирішувати практичні завдання: будувати канали, вимірювати земельні наділи, а також здійснювати розділ спадщини відповідно до законів шаріату.
У Київській Русі використовувалася кирилична система числення, заснована на алфавітному записі чисел. Буква «Аз» означала «один», «Веди» — «два», «Глагол» — «три». Відомості про математичні обчислення вперше з’явилися в юридичному збірнику Ярослава Мудрого «Руська правда» (ХІ ст.). Період підйому в Київській Русі змінився занепадом, що позначилося і на знаннях у сфері математики.
Недостатній рівень розвитку знань на Русі призвів до того, що в ХV ст. трапився казус, коли в державі не знайшлося жодної людини, здатної розрахувати великодні таблиці. Це змусило православну церкву відправити спеціальну делегацію, очолювану новгородським архієпископом Геннадієм Гонзовим, у Рим. Там посланці були навчені методиці складання таких таблиць.
На землю України арабські цифри прийшли після прийняття Ісламу в Золотій Орді. Відомо, що рівень розвитку математичної науки в Золотій Орді, а потім і в Кримському ханстві був дуже високий, чому сприяла наявність великої кількості навчальних закладів, а також обмін інформацією всередині ісламського світу. У XIV ст. невідомим золотоординських вченим був написаний трактат «Шедевр в обчислювальній науці» («Ат-Тухфе фі 'ілм ал-хісаб»), автор якого «проаналізував формули приблизних значень квадратних і кубічних коренів ірраціональних чисел, запропонованих аль-Хорезмі».
Цілком ймовірно, що і сам «батько алгебри» побував на землях України. Відомо, що в період правління халіфа аль-Васіке (842–847) аль-Хорезмі було доручено очолити експедицію в Хозарію. У його книзі «Кітаб еурат ал-ард» («Книга зображення Землі») ми знаходимо згадки про хозарів.
Можливо, подорожуючи великою Хозарською державою, вчений добирався і до лівобережжя Дніпра, яке на той час було частиною Хозарії. «Кітаб еурат ал-ард» став першим географічним трактатом арабською мовою, який визначив розвиток цієї науки на багато століть уперед.
З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.
Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»
