Історія «мусульманської Хозарії» на території сучасної України

Хозарський каганат в VII–X століттях
Хозарський воїн
Фортеця Саркел (реконструкція)
09.10.2015
Оцініть статтю: 
(911 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Перші свідчення про Іслам на землях нинішньої України пов’язані з виниклим в VII столітті Хозарським каганатом. Народження Хозарії стало наслідком розвалу Західнотюркського каганату. Спочатку територія нової держави була обмежена районом Північного Кавказу і нижньою течією річок Волги і Дону. Але вже через кілька десятиліть хозари за рахунок активної експансіоністської політики розширили території аж до Дніпра на заході та Аральського моря на сході.

На півдні, на Закавказзі, Хозарський каганат зіткнувся з арміями Арабського халіфату, що набирав силу і після розгрому іранської імперії Сасанідів вийшов до берегів південного Каспію. За часів правління халіфа Умара ібн аль-Хаттаба (585–644 рр.) мусульманська армія під командуванням полководця Абд ар-Рахмана бін ар-Рабіа здійснила рейд на хозарське місто Беленджер. Це перше воєнне зіткнення з хозарами сталося в 642 році. Тим самим було покладено початок арабо-хозарським війнам, які з перервами тривали більше ста років. Бойові дії в кавказькому регіоні велися з перемінним успіхом аж до 737 року, коли армія Марвана ібн Мухаммада дійшла до Волги, завдавши тяжкої поразки хозарам. Перебуваючи в безвихідному становищі, каган запросив миру. Марван висунув умову, згідно з якою правитель Хозарії мав прийняти Іслам. Арабський історик ібн Асам аль-Куфі повідомляє: «Цар хазар впав у безвихідну скорботу і здійняв руки до небес. Після цього він послав до Марвана ібн Мухаммада людину, щоб запитати у нього: „О еміре! Ти полонив хозар і саклабів, перебив їх і досяг бажаного! Чого ж ще тобі треба?“. Марван відповів посланцю: „Я бажаю, щоб він прийняв іслам, інакше я вб’ю його, захоплю його царство і передам його іншому!“.

Посланець попросив у Марвана три дні відстрочки, поки він не повернеться до хакана і повідомить йому про все. Хакан відповів: „О еміре! Я приймаю Іслам, визнаю його і виявляю йому любов! Однак ти пришли до мене людину з числа твоїх сподвижників, щоб він розкрив для мене його сутність“. Марван направив до нього двох людей: одного звали Нух ібн ac-Са’іб ал-Асаді, а іншого − Абд ар-Рахман ібн фула ал-Хаулані. Обидва вони відправилися до хакана і роз’яснили йому вчення Ісламу».

737 рік став точкою відліку в історії Ісламу в Україні. Незважаючи на те, що каган прийняв Іслам лише для вигляду (після відходу мусульманських військ правитель Хозарії відмовився від свого слова), ця релігія досить швидко завоювала популярність серед населення величезної держави.

Практично з самого початку свого існування Хозарська держава було поліетнічною та багатоконфесійною, що відрізняло її від багатьох ранньосередньовічних держав. Поряд з язичництвом серед населення було поширене християнство та іудаїзм. Знання про нову релігію хазари отримували разом з товарами, які арабські купці привозили на береги Дону та Сіверського Дінця. Чимало й хозарських купців, живучи подовгу в арабських країнах, приймали Іслам. Правляча верхівка Хозарії намагалася маневрувати між християнською Візантією та ісламським Халіфатом. Зрештою, кагани вибрали іудаїзм як державну релігію. Але їх рішення було підтримано тільки частиною хозарської знаті. Приблизно половина населення країни прийняла Іслам, окремі племена продовжували практикувати язичництво, значна частина населення сповідувала християнство.

Археологічні розкопки, проведені на городищах, що належать до салтівсько-маяцької культури (період Хозарського каганату), під керівництвом Едуарда Кравченка, дозволили виявити мусульманські поховання IX століття на території сучасної України. Одне з найбільших − Сидорівське городище (Слов’янський район, Донецька область) − займає площу в 120 гектарів. Археологами було проведено вивчення 216 поховань на мусульманському цвинтарі цього поселення. Воно виявилося найбільшим з досліджених до теперішнього часу. Одним з найбільш цікавих хозарських городищ в районі річки Сіверський Донець було Райгородське (знищено під час робіт крейдяного кар’єру в 50-ті роки ХХ ст.). В результаті археологічних розкопок там були виявлені монети Халіфату, кераміка періоду Хозарського каганату. Особливий інтерес представляє знахідка меча з арабським написом, яка свідчить про те, що він належав еміру Гарс ед-Діну.

Поряд зі знахідками хозарського періоду на Райгородському городищі був розкопаний культурний шар, що належить до періоду Золотої Орди. У першій половині XIV ст. там знаходився великий міський центр, про що свідчили знайдені кам’яні споруди, в тому числі цегляна мечеть.

Протягом тривалого часу вважалося, що основні центри Хозарської держави були розташовані в нижній течії Волги, передбачалося, що там же знаходилася й одна зі столиць − Ітіль. Проте в результаті проведених археологічних розкопок жодних слідів значних хозарських поселень там виявлено не було. Експертна оцінка істориків, що базується на даних останніх археологічних досліджень, свідчить про те, що основні центри Хозарського каганату знаходилися в басейні річки Сіверський Донець і нижній течії Дону. З 48 відомих городищ Донського басейну 24 знаходяться на території сучасної України.

У ІХ столітті Хозарська держава поступово слабшає. Слов’янські племена виходять з під впливу хозар і створюють свою державу − Київську Русь. У 922 році васальна стосовно хозарів держава Волзька Булгарія приймає Іслам. Мусульманське населення каганату поступово мігрує на північ, осідаючи на берегах Волги, тим самим зміцнюючи булгарську державу. У 965 році київський князь Святослав розбив хозарську армію і захопив, розташовану на берегах Дону, стратегічно важливу фортецю Саркел. Перебуваючи у вкрай скрутному становищі, каган звернувся за допомогу до Хорезму. Після отримання цієї допомоги правитель Хозарії і велика частина населення, що залишився, приймають Іслам. Але це не врятувало державу від катастрофи. Хвилі кочових тюркських народів − печенігів і половців − остаточно знищили Хозарський каганат. Надалі хозари перестали грати самостійну роль у політиці регіону. Їх міста і фортеці до початку ХІ століття лежали в руїнах. Ісламізоване населення мігрувало в населені одновірцями регіони Кавказу та Поволжя.

З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.