Відвідавши це місто, оперезане фортечною стіною, один філософ сказав: «Відповідне місце для проживання жінок, в якому не личить жити справжньому чоловікові».
Сирійський історик
Створена на початку XIII століття Монгольська імперія, завдяки військовому таланту Чингізхана, змогла завоювати значну частину Азії. В Європі навіть не підозрювали, яка небезпека насувається на роздроблені князівства Русі, могутню Угорщину і стабільну Польщу.
У 1222 році монгольські війська під командуванням князів Субедея і Джебе почали розвідувальну експедицію в Європу. 1223 року вони розгромили в битві на Калці об’єднану армію Русі і половців. Задовольнившись перемогою, монгольська армія повернула назад.
Після цієї перемоги про монголів в Європі не чули майже півтора десятиліття. Весь цей час правителі імперії готувалися до нового наступу. Цього разу планувалося масштабне завоювання цілого континенту.
У 1235 році курултай ухвалив рішення почати наступ силами всіх улусів. У
Наступний удар був нанесений по Русі. Ватажком монгольської армії був син Джучі та онук Чингісхана — Бату. Охоплена чварами держава не змогла об’єднати свої військові ресурси для відсічі. З 1237 по 1240 роки всі
Згодом монголи здійснили успішні завойовницькі походи проти Угорщини і Польщі. Їх війська дійшли кордонів Німеччини та Італії. До середини XIII століття під владою Монгольської імперії опинилися також Сербія і Болгарія. Дорогою зі сходу на захід монголи приєднували до складу своєї армії численні тюркські племена і народи, завдяки чому її склад в кінці походу був, як мінімум, не менший, ніж на його початку. Особливо це стосується походу на Русь і Північне Причорномор’я, де ряди монгольського війська поповнилися загонами торків, берендеїв, печенігів і половців.
Якими були причини успіхів об’єднаного
Європейській експедиції монголів передували численні військові кампанії, початі ще Чингізханом в Маньчжурії, Китаї, Середній Азії і на Кавказі. Основною ударною силою держави кочівників була кіннота, завдяки якій монголам вдавалося швидко долати величезні відстані, стрімко атакуючи армії середньовічних держав Азії та Європи, які складалися переважно з піхоти. Монгольська армія була побудована за типовою для азіатських кочівників десятковою системою.
Військові підрозділи ділилися на десятки, сотні, тисячі і десятки тисяч (тумени). Під час великих походів тумени об’єднувалися в кінну армію. Саме така армія звалилася на Європу в 1236 році.
Кіннота монголів була не однорідна. Легка кавалерія мала на озброєнні луки зі стрілами, бойові сокири, ножі і невеликі списи. Захищав такого кавалериста шкіряний панцир. На голові у нього був надітий шкіряний або залізний шолом. Важка кавалерія за своїм озброєнням частково нагадувала лицарів західноєвропейських держав. Воїнів захищала залізна кольчуга, голову — залізний шолом. Крім того, як захист використовувався важкий щит. Основною зброєю важкого кавалериста був меч і великий спис. Важка кавалерія монголів була ударною силою армії.
На початковому етапі становлення імперії для командування кочового війська серйозною проблемою було взяття міст, особливо добре укріплених. Пізніше монголи запозичили технології, розроблені в Китаї і Середній Азії. Йдеться про застосування облогових і таранних знарядь, які дозволяли успішно пробивати навіть кам’яні стіни. Залучені монголами майстри з Китаю, а також ісламських держав, будували спеціальні башту, катапульти і каменемети.
Багато з цих знарядь були невідомі або маловідомі в Європі. До початку європейського походу
З виникненням Золотої Орди як незалежного від Монгольської імперії улусу знання і досвід, накопичені раніше, не тільки не були втрачені, але ще більш удосконалювалися. Так, замість меча золотоординські воїни почали використовувати в бою більш зручну шаблю. Важке озброєння поступово поступилося місцем більш легкому, що збільшило силу і маневреність війська.
Протягом століть після розпаду Монгольської імперії армія Золотої Орди не знала поразок від своїх сусідів. Ще більше її сила зміцнилася після прийняття ханом Узбеком Ісламу, що дозволило стати золотоординській державі повноправним членом мусульманського світу. Досягнення науки і культури були надбанням кочових народів.
У XIV столітті темпи будівництва великих і впорядкованих міст на просторах від Дунаю до Аральського моря вражали сучасників. При цьому хани великої держави з презирством ставилися до пропозицій обнести міста високими стінами для їх захисту. Вони вважали, що сила держави знаходиться на вістрі меча, а не за кам’яним парканом.
Внаслідок внутрішніх негараздів до кінця XV століття Золота Орда різко ослабла і поступово зійшла з політичної сцени. На її місці виникло кілька потужних держав. Однією з них стало Кримське ханство, яке аж до кінця XVIII століття відігравало видну роль в європейській політиці.
У військовому стосунку військо кримських татар було продовжувачем традицій Монгольської імперії та Золотої Орди. Його основою залишалася численна кіннота, яка здійснювала зухвалі рейди на Москву, Відень, Київ і Вільно.
З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.
Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»
