3 червня 1571 року війська кримського хана Девлет Гірея захопили Москву і спалили її дотла. За час походу було вбито близько 80 тис. осіб, стільки ж захопили у полон.
Про цю історичну подію нагадує ресурс Цей день в історії.
Девлет Гірей став кримським ханом в 1551 році в результаті двірцевого перевороту і зі згоди османського султана Сулеймана Кануні (Пишного). Йому вдалось припинити міжродові чвари і зміцнити державу. Перший свій похід на Москву хан здійснив у 1552 році, сподіваючись запобігти завоюванню Іваном Грозним Казанського ханства, але виступ виявився невдалим, і того ж року держава припинила своє існування, а Середнє Поволжя було приєднано до Московії. В 1556 році Московське царство загарбало й Астраханське ханство, яке не вдалось відвоювати під час спільного татарсько-турецького походу 1569 року.
У січні 1558 року Московське князівство напало на Лівонію (територія сучасних Естонії і Латвії), що призвело до тривалої війни спочатку з Великим князівством Литовським, а потім з Річчю Посполитою і з 1570 року — зі Швецією. Щоб убезпечити свої південні кордони Іван Грозний в 1570 році розпочав дипломатичні переговори з Кримським ханством щодо його претензій на Астрахань. Одночасно він надіслав послів у Стамбул, щоб стримати Крим від активних дій. Однак султан Селім II, не даючи прямого дозволу на похід на Москву, дав зрозуміти Девлет Гірею, що й не заперечує проти цього.
Тривала Лівонська війна призвела до внутрішніх конфліктів у Московському царстві — військові невдачі Іван Грозний почав прямо пов’язувати зі зрадою. Для боротьби з боярською опозицією, яка намагалась обмежити повноваження царя, був введений інститут опричнини — цар взяв під власне управління низку земель, на яких для боротьби зі зрадниками було створене спеціальне військо з молодих дворян; при цьому решту земель об’єднали у т. зв. земщину. Опричники розпочали терор проти ворогів Грозного, справжніх і надуманих, при цьому їх боєздатність була вкрай низькою через брак досвіду бойових дій проти справжніх армій.
Весною 1571 року було зібране нове військо з кримських татар і ногайців чисельністю понад 40 тис. осіб. Основні сили Московії брали участь в Лівонській війні, а південні підходи до Москви охороняло лише 6-тисячне військо на Оці. Татари успішно обійшли його й ударили у фланг, змусивши рятуватись втечею. 2 червня військо Девлет Гірея підійшло до Москви, з якої поспішно виїхав царський двір. Оборону в передмісті швидко ліквідували, і 3 червня татари почали розграбовувати місто. Єдиним безпечним місцем у Москві був Кремль, який неможливо було взяти без артилерії. Але Девлет Гірей і не намагався штурмувати фортецю — татари підпалювали садиби торговців і ремісників, вбиваючи городян і біженців, які сподівались знайти у Москві захист.
Сильний вітер поширив пожежу на все місто — за три години воно вигоріло практично повністю, зокрема й царський палац у Кремлі. Наступного дня Девлет Гірей з награбованим і полоненими залишив Москву і почав похід назад, дорогою розоривши Підмосков’я і Рязанщину. Жертвами набігу татар стали близько 80 тис. осіб, ще понад 60 тис. було забрано в полон.
Наляканий поразкою Іван Грозний погодився передати під кримський контроль Астраханське ханство, але окрилений успіхом Девлет Гірей вирішив за підтримки Османської імперії повністю підкорити Московське царство. Наступного року в Молодинській битві він зазнав поразки, і Московія здобула остаточну незалежність від Золотої Орди, уособленням якої було Кримське ханство, що поступово втратило свою могутність. Розчарований у опричниках, Іван Грозний почав згортання політики масових репресій.
1575 року московський самодержець зрікся царського престолу на користь касимівського хана Симеона Бекбулатовича, якого називав великим князем всієї Русі, а себе — князем московським. Проте через 11 місяців повернув собі повноваження, подарувавши Бекбулатовичу землі у Твері і Торжку.
Помер Девлет Гірей в 1575 році від чуми, а Іван Грозний правив до своєї смерті в 1584 році.
