До 1443‑й річниці з дня народження пророка Мухаммада, мир йому і благословення!
Особистість пророка Мухаммада (мир йому і благословення) ось уже багато століть не дає спокою дослідникам, викликаючи у них чималий інтерес. Одні захоплюються його харизмою, твердістю віри, людяністю і грандіозними успіхами, інші — критикують, звинувачують, зводять наклепи. Як не парадоксально, але і його прибічники, і супротивники його поглядів підтверджують лише одне: він був великою і неординарною особистістю. Тільки по-справжньому величні люди ніколи не залишаються забутими; про них пам'ятають і ті, хто за них, і ті, хто проти. І те, що через чотирнадцять століть після смерті Мухаммада його недоброзичливці гострять перо, намагаючись оббрехати, висміяти Пророка в карикатурах, фільмах і книгах, — яскравий доказ його впливу на людську цивілізацію. Самі того не бажаючи, вони роблять глибокий реверанс у його бік.
Правду кажучи, тільки дві людини в історії досягли такого впливу на свідомість і серця людства. Ці двоє — пророк Мухаммад (мир йому і благословення) і пророк Ісус Христос (мир йому). Я не вдаватимуся до міркувань про те, хто з них величніший. Важливішим є те, що пророк Мухаммад сказав: «Усі пророки — брати». Звичайно ж, не кровні брати, але брати за приналежністю до віри.
Інформації про життя Ісуса існує не так вже багато. Це спричинило певні сумніви у радянських ідеологів наукового атеїзму, які навіть стверджували, що він вигаданий, міфічний персонаж, тоді як найдрібніші подробиці життя пророка Мухаммада досить добре відомі. Збереглася чимала кількість артефактів, пов'язаних з ним, у тому числі його особисті речі і листи, скріплені його друком і відправлені правителям-сучасникам. Мабуть, це єдиний пророк, чиє вчення збереглося в повному обсязі, а життєпис настільки детальний і точний.
Послідовники ісламу справедливо вважають, що пророк Мухаммад настільки сильно і позитивно вплинув на людство, що його місію можна вважати Божою милістю для всіх світів. Щоб у цьому переконатися, досить проаналізувати, що він проповідував, які закони запровадив, які норми моралі зумів прищепити суспільству. При цьому потрібно пам'ятати, що, по-перше, його місія пророка не обмежувалася тільки релігійними питаннями — вона зачіпала всі аспекти життя соціуму. По-друге, ця місія вписана в контекст коранічного одкровення. Таким чином, пророк ісламу діяв не стільки як законодавець, скільки як виконавець, що показує вірянам на практиці, як реалізовувати той чи інший божественний припис, викладений у Священному Корані.
Отже, що ж загальнолюдське приніс пророк Мухаммад, що є цінним для всіх людей, незалежно від їх релігійних поглядів?
1. Монотеїзм
Яким би не було ваше ставлення до віри в одного Бога-Творця, складно заперечувати той факт, що саме монотеїзм кардинальним чином змінив розвиток людства.
В ісламі монотеїзм нарешті утвердився в своїй абсолютній формі, коли вірять і шанують єдиного Бога. Священний Коран не залишає ніяких варіантів ні для Трійці, ні для іпостасей, ні для боголюдини, категорично стверджуючи: «Скажи: Він — Аллаг Єдиний, Аллаг — Вічний; не народжував і не був народжений, і немає нікого, рівного Йому» (Коран, 112: 1-4).
Звичайно, про існування монотеїзму було відомо і до пророка Мухаммада, але в іудаїзмі він став релігією для одного народу, який і до цього дня не надто впускає інших у свою релігійну традицію, вважаючи свою віру надбанням виключно євреїв. Християнство, у свою чергу, за декілька століть зазнало чимало трансформацій, тому віднести його до монотеїзму можна, мабуть, лише умовно.
Все своє життя пророк ісламу присвятив проповіді віри в Єдиного Бога, ім'я якого — Аллаг, — згадується і в Біблії, і в Корані. Тому в сенсі монотеїстичної спадковості Мухаммад (мир йому і благословення) не утверджував нічого нового. Він проповідував усім людям віру в одного Бога-Творця, нагадуючи, що тільки Творець гідний поклоніння, а всі інші лише тлінні творіння, які колись народилися і колись помруть. У своїй проповіді пророк Мухаммад досягає найбільшого успіху. Іслам не консервується у рамках однієї культури, одного народу і не йде на компроміси з іншими культами, зберігаючи свою первинну чистоту.
Що дав монотеїзм людству? Досить зауважити, що в основі всієї сучасної цивілізації, її принципах і цінностях покладено принципи монотеїзму. Саме він дав людям розуміння «загальнолюдського». До його існування люди асоціювали себе не з людством, а зі своїм конкретним плем'ям і з родоплемінним релігійним культом. Розуміння приналежності до єдиного людства, створеного одним Богом, дало можливість побачити у будь-якому іншому індивідові саме людину, таку ж як і ти сам.
Пророк Мухаммад вважав єдинобожжя вищою цінністю для людства, а вже з неї безпосередньо формуються цінності, про які йтиметься нижче.
2. Справедливість
Справедливість — один з найважливіших принципів, наказаних ісламом. Всевишній Аллаг повідомляє у своєму Одкровенні про те, що Він обрав несправедливість забороною для себе і наклав заборону на неї для людей. У Священному Корані говориться: «О віряни! Будьте стійкими в справедливості у ваших свідченнях перед Аллагом, якщо навіть свідчення буде проти вас, ваших батьків або родичів... Будьте неупередженими, інакше ви відступите від справедливості. Якщо ж ви ухилитеся від справедливості і відкинете її, то Аллаг відає про те, що ви чините» (Коран, 4:135).
Бог створив нас таким чином, що почуття справедливості закладене в нас вже на підсвідомому рівні. Але якщо людина глуха і до голосу совісті, і до принципу справедливості, які заповідав Господь, то вона фактично позиціонує себе як запеклий грішник і злочинець. Адже якщо Бог абсолютно справедливий, то ким є ти, людина, щоб дозволяти собі те, що заборонив собі сам Творець і Господь всесвіту?
Пророк Мухаммад строго наслідував принцип справедливості, і не йшов на компроміси й угоди з совістю. Одного разу багата і знатна жінка вкрала коштовності. ЇЇ було викрито в цьому злочині. До Пророка прийшли родичі жінки з щедрими подарунками, прохаючи звільнити її від покарання. Мухаммад розгнівався і сказав, що він справедливо покарав би навіть власну дочку, якби вона вчинила крадіжку.
Посланець (мир йому і благословення) стверджував, що багато народів згубило якраз те, що простих людей карали за усією строгістю закону за вчинені злочини, а віддавати покаранням знатних було не прийнято. Я згадую цю мудру настанову Пророка щоразу, коли дізнаюся, що якась «велика людина» вчинила беззаконня і не була справедливо покарана. Справедливість Пророка була і залишається еталоном для кожного вірянина.
3. Верховенство права
Пророк Мухаммад, наслідуючи божественний припис, оголосив про абсолютну рівність між людьми. Усі люди створені Богом і рівні перед ним. Немає, і не може бути, у будь-кого переваги за расовою, національною, статевою, майновою й іншою ознакою. Отже, усі рівні перед законом. Пророк стверджував, що не може бути недоторканних, яким все дозволено. Люди повинні твердо стояти на варті справедливих божественних законів, бо інакше усіх осягне божа відплата, — і тих, хто порушував закони, і тих, хто закривав очі на ці злочини. Божа кара може проявлятися по‑різному: в хворобах, катастрофах, неврожаях, соціальних потрясіннях або навіть в загибелі і деградації народів.
У Священному Корані є повчання: «Невже ти не бачив, як Господь твій поступив з адитами — народом Іраму, що звів колони, яким не було подібних у містах? З самудянами, що розтинали скелі в долині? З Фараоном, що володів кілками? Вони переступали межі дозволеного на землі і поширювали багато нечестивості. Тоді твій Господь пролив на них силу-силенну мук» (Коран, 89: 6-13).
Пророк Мухаммад заповідав вірянам: «Нехай той, хто побачить гріховне, зупинить це своєю рукою. Якщо не зможе, то нехай зупинить словом. А якщо не зможе і словом, то нехай зупинить це в серці своєму, і це найслабший прояв віри».
4. Ліквідація рабства
Якщо ви думаєте, що першими за ліквідацію рабства виступили суспільно-політичні діячі в Америці або в Європі, ви припускаєтеся помилки. Першим проти рабства виступив пророк Мухаммад, але з якихось невідомих причин за межами мусульманського світу про це замовчують. Він вважав, що рабство — це позбавлення людини його природженого права на свободу, яким наділив його Аллаг. Дізнавшись, що деякі люди, захопивши полонених, зробили їх рабами, Пророк гнівно вигукнув: «Хто посмів зробити їх рабами, тоді як матері народили їх вільними?!» Він звільняв рабів і закликав вірян робити теж саме. Проте в його епоху рабство було настільки буденним і поширеним явищем, що фактично було основою системи виробництва в усіх державах світу. Пророк розумів, що одномоментне звільнення усіх рабів хоч би тільки в одній Аравії викличе гостру соціальну кризу. Тисячі людей без майна і житла не зможуть благополучно інтегруватися в суспільство, знайти своє місце і свій заробіток. Тому він виступив за поетапне звільнення рабів.
Звільнення раба є одним з видів спокутування гріхів в ісламі. Всевишній Аллаг пропонує звільнення раба у ряді випадків: від неумисного вбивства людини до акту добровільного пожертвування. Також Коран узаконює можливість для раба викупити самого себе, якщо він зможе заробити для цього необхідні кошти, а власник не має права йому в цьому відмовити. Пророк рекомендував в першу чергу звільняти від рабства віруючих мусульман, особливо молодих. Одного разу він наказав звільнити маленьку рабиню тільки за те, що вона стала мусульманкою. Також він закликав добре відноситися до невільників, сказавши: «Якщо хтось ударить свого раба або поб'є його, для спокутування цього гріха повинен звільнити його».
Таким чином, Мухаммад фактично був першим правителем великої держави, що виступив за поетапну ліквідацію рабства з прицілом на повне викорінювання цього явища. Нагадаю, це було в VII столітті, коли не то що американських декларацій, але і США ще не існувало.
5. Заборона наркотиків і алкоголю
Наркоманія і алкоголізм — лихо сучасного суспільства. Тисячі молодих людей гинуть, потрапивши в алкогольну або наркотичну залежність. Від залежних страждають їх сім'ї, усе суспільство. Незважаючи на це, людство наполегливо ігнорує заповіти пророка Мухаммада, що закликав повністю відмовитися від усього, що п'янить і одурманює. Мухаммад (мир йому і благословення) прекрасно розумів, що у боротьбі за чистий розум півзаходами не відбудешся. Вада або буде знищена, або знищить безліч людей. Третього не дано. Тому після того, як Всевишній Аллаг послав в Коране заборону: «...Воістину, вино, азартні ігри, жертовники, і ворожіння (на стрілах) — мерзенність з діянь сатани. Стороніться ж цього, — можливо, ви досягнете успіху» (Коран, 5:90).
Пророк Мухаммад заборонив усі види діяльності, пов'язані з наркотиками й алкоголем: вирощення, виготовлення, купівля, продаж, транспортування і зберігання наркотичних і п'янких речовин.
Значна кількість людей, які читають Коран, думають, що в ісламі заборонено вживати тільки вино, але насправді під «вином» розуміється все, що призводить до помутніння розуму і має наркотичну дію. Фактично пророк Мухаммад (мир йому і благословення) був першою людиною, яка встановила в державі і суспільстві здоровий спосіб життя без наркотиків і алкоголю.
6. Заклик до науки
Ми живемо в епоху, коли наука зведена в культ. Але в середньовічному європейському просторі наука і релігія вважалися не просто несумісними явищами, але й активно вели боротьбу між собою. В ісламському ж світі, завдяки пророкові Мухаммаду, перемогла абсолютно інша парадигма, яка і привела ісламську цивілізацію на вершину успіху в цю епоху.
Пророк Мухаммад вважав, що наука і релігія — брати-близнюки. Цей світ створений Богом. Господь встановив закони всесвіту, тому жодній науці, що вивчає ці закони, не під силу послабити позиції релігії, встановлені цим же Богом. Більше того, усі наукові відкриття доводитимуть не що інше як існування, всемогутність і всезнання Творця.
Чим більше ми знаємо про світ, тим більше захоплюємося творіннями Аллага, і тим сильнішою є наша віра. Пророк сказав: «Шукайте знання, навіть якщо за ними вам треба буде вирушити до Китаю». Думаю, не варто пояснювати, яким далеким був Китай для жителів Аравійської пустелі VII століття.
У Корані сказано: «... і говори: Господи! Примнож мої знання!» (Коран, 20: 114). Йдеться не лише про релігійні знання, але й будь-які корисні науки, що ведуть людину до прогресу і благополуччя.
Пророк Мухаммад дав поштовх для розвитку наук у мусульманському середовищі, що підтверджує появу великих учених ісламського світу, які зробили значний внесок у розвиток математичних наук, медицини, географії, філософії й інших галузей, збагативши людську цивілізацію.
Можна безупинно говорити про особистість пророка Мухаммада, про його місію рпорока, найвищі ідеали і цінності, встановлені ним. Як бачите, вони не втратили актуальності і до цього дня. Неможливо в одній статті охопити неосяжне. Але навіть того, про що було згадано, досить, щоб шанобливо ставитися до нього. А для нас, мусульман, Посланець є найдорожчою людиною, яка і після смерті веде нас шляхом істини, завдяки своїм безсмертним заповідям. Ми віримо, що він і є той, про кого Всевишній Господь сказав в Корані: «Ми послали тебе тільки як милість для світів!» (Коран, 21: 107).
Муфтій ДУМУ «Умма»
Саід Ісмагілов
