У Всесвітній день хіджабу у всіх ісламських культурних центрах пройшли інформаційно-просвітницькі заходи. Не виняток й ІКЦ м. Суми.
Оскільки мета цього дня — роз’яснення переважно немусульманам суті традиційних убрань послідовниць Ісламу, не дивно, що серед гостей сумського ІКЦ були прибічники інших віровчень.
Своїми враженнями про відвідування Ісламського культурного центру м. Суми поділилися активістки громадської організації «Калинове гроно» і клубу «Надія»:
— Сьогодні відвідали в Сумах Ісламський культурний центр. Представниці клубу «Надія» дуже вдячні за цікавий екскурс в минуле не тільки хіджабу, а й української вишиванки і нашої [української] хустки.
З українськими традиціями в одязі і звичаями присутніх познайомила співробітниця Сумського обласного краєзнавчого музею Ніна Іванівна Багацька. Вона наочно продемонструвала, що багато видів українських національних костюмів цілком відповідають визначенню хіджабу, а інші дуже до нього близькі. Пані Ніна розповіла, як дівчата готували собі посаг: скільки сорочок потрібно було мати в скрині, які були особливості вишивки, зокрема на Слобожанщині, та ін. Все ілюструвалося музейними експонатами.
Багато інформації про хіджаб отримали і від Анжеліки Хуснутдінової — дружини імама мечеті ІКЦ Сум, яка розповіла, що хіджаб — це не хустка, як прийнято говорити останнім часом, а, скоріше, загальні вимоги до одягу богобоязливої мусульманки, а хустка всього лише його частина. Вона зробила огляд традиційних убрань в різних куточках світу, а також розповіла про характерні риси жіночого костюму мусульманських народів.
Анжеліка Хуснутдінова використовувала безліч ілюстрацій, щоб розвіяти плутанину в головах гостей-немусульман, викликану медіа та кіно. Слухачі дізналися, що паранджа — це не загальна назва мусульманських головних уборів, а традиційний верхній вуличний одяг жінок Центральної Азії, який еволюціонував з накинутого на голову старого халата; що бурка і нікаб — це вуличний одяг, який також приховує обличчя, але походить з інших регіонів і виглядає інакше, ніж паранджа. Також поговорили про сучасний дизайнерський одяг для мусульманок — особливий інтерес в аудиторії викликали спортивні костюми і купальні костюми-буркіні.
Жінки мали можливість навчитися вив’язувати намітки довжиною 3 м. Звичайно, не обійшлося без майстер-класів із пов’язування хустки, палантинів і тюрбанів — охочі могли приміряти новий образ і зробити фотографію на пам’ять.
Після перерви на каву та солодощі гості вишикувалися в чергу на розпис хною, фотографувалися, залишали свої враження і побажання на спеціальному плакаті, розглядали експонати з виставки рукотворних декоративно-прикладних виробів і насолоджувалися спілкуванням.
