«Чумацький шлях» — проект про взаємовплив української та кримськотатарської культур — презентовано!

«Чумацький шлях» — проект про взаємовплив української та кримськотатарської культур — презентовано!
QHA ©: 27 квітня відбулося відкриття масштабного музейного проекту «Чумацький шлях», присвяченого взаємовпливу двох культур — української та кримськотатарської
«Чумацький шлях» — проект про взаємовплив української та кримськотатарської культур — презентовано!
QHA ©: 27 квітня відбулося відкриття масштабного музейного проекту «Чумацький шлях», присвяченого взаємовпливу двох культур — української та кримськотатарської
«Чумацький шлях» — проект про взаємовплив української та кримськотатарської культур — презентовано!
QHA ©: 27 квітня відбулося відкриття масштабного музейного проекту «Чумацький шлях», присвяченого взаємовпливу двох культур — української та кримськотатарської
«Чумацький шлях» — проект про взаємовплив української та кримськотатарської культур — презентовано!
«Чумацький шлях» — проект про взаємовплив української та кримськотатарської культур — презентовано!
«Чумацький шлях» — проект про взаємовплив української та кримськотатарської культур — презентовано!

На території Національного заповідника «Софія Київська» 27 квітня відбулося відкриття масштабного музейного проекту «Чумацький шлях», присвяченого взаємовпливу двох культур  української та кримськотатарської.

Експозиції в музейних просторах центру Києва, які знайшли відображення в роботах відомих сучасних українських митців, охоплюють період від трипільської культури до сьогодення. Назва каже сама за себе: споконвіку Крим був пов’язаний із материковою Україною «Чумацьким шляхом».

Авторами та ініціаторами ідеї, як раніше анонсував Іслам в Україні, виступили кримськотатарський кераміст Рустем Скібін і засновник інтернет-видання про мистецтво In Art Георгій Браїлівський. Активну участь в його популяризації взяв Меджліс кримськотатарського народу, повідомляє QHA.

На відкритті першої виставки в галереї «Хлібня» був присутній глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, підкресливши у своїй промові, що історію українців і кримських татар неможливо розділити:

 Такі виставки допомагають політикам і громадянам країни організуватися і припинити повторювати і вірити в ті міфологеми, які вбивалися в голови українців протягом багатьох десятиліть, адже вони показують, що кримські татари та українці  це народи, які неможливо відокремити один від одного.

Він зазначив, що експозиція залишить в серцях гостей столиці, які відвідають нашу країну в рамках «Євробачення», частку культур українського і кримськотатарського народу.

Георгій Браїлівський підкреслив, що автори проекту намагалися не робити його політизованим, оскільки для них головним була культурна єдність двох народів.

 Цим проектом ми показуємо, що насправді наші культури багато в чому перетинаються, але що головне  кожна зберегла свою самоідентифікацію,  зазначив він.

Проект розділений за тематиками  мілітарія, побут, декорування, музика і топоніми.

У галереї «Хлібня» представлені експозиції предметів з колекцій музеїв Олександра Фельдмана та Олексія Шереметьєва. В іншому залі відвідувачі можуть побачити роботи сучасних українських і кримськотатарських майстрів Рустема Скібіна, Марини Курукчі і Павла Сахна.

Для кожного окремого приміщення парфумери створили особливий аромат, що додає реалістичності. У залі «мілітарі» відчувається запах шкіри і дьогтю, які супроводжували козаків, чумаків і кримських татар під час військових або торгових походів. У протилежному ж залі, присвяченому предметам побуту, відчувається пряний аромат Бахчисарая.

Враженнями від експозиції на своїй сторінці в соцмережі Facebook поділилася одна з перших відвідувачок виставки  кримськотатарська художниця Феріде Мішарова:

 Для того, щоб зрозуміти, наскільки близькі культури українського і кримськотатарського народів, досить було поглянути на інсталяцію, створену в рамках виставки, завдяки роботам художників Рустема Скібіна, Павла Сахна і Марини Курукчі. Поглянувши на розміщення предметів побуту в експозиції, можна зробити висновок, що ідеєю було максимальне порівняння і прояв схожості культур, де килими визначали територію, а розставлені на них предмети чітко показували, що зрозуміти, де кримськотатарські, а-де українські предмети побуту, було практично неможливо. Прикро і боляче за те, що тільки зараз, в цей тяжкий для наших народів час, ми починаємо усвідомлювати, наскільки ми близькі і наскільки близька нам культура один одного,  додала Феріде.

Проект «Чумацький шлях» буде реалізований на п’яти музейних майданчиках  заповідник «Софія Київська», Музей Івана Гончара, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей української діаспори та Національний художній музей України.

3 травня в Музеї Івана Гончара відбудеться відкриття другого етапу проекту  виставки «Символи безкрайньому степу» на основі експонатів з приватного музею Олександра Фельдмана і робіт сучасних українських художників.

5 травня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкриється третій етап  виставка «Гіпероніми». Експозиція підготовлена на основі збірки музею, інсталяцій Зінаїди Ліхачової та Антона Логова, робіт сучасних кримськотатарських майстрів.

Четвертий етап  виставка «Зруйнована казка», присвячена темі депортації кримськотатарського народу 1944 року,  почне свою роботу в Музеї української діаспори в річницю трагедії, 18 травня. В основу експозиції лягли ілюстрації Ірини Заруби до кримськотатарських народних казок, фотодокументи, сімейні архіви з історії депортації, роботи сучасних українських і кримськотатарських майстрів.

А в рамках проекту в Національному художньому музеї України запланований науково-практичний семінар і лекторій, на якому буде розглянута тема взаємовпливу української та кримськотатарської культур.

Довідково:

Свого часу професор Київського національного університету імені Т. Шевченка Костянтин Тищенко поділився з журналістами УНІАН результатами унікального дослідження. Вивчаючи топоніми Європи, учений вийшов на проблему арабського впливу на наших предків. Професор заявив, що саме слово «шлях», ймовірно, арабського походження, а не німецького, як прийнято вважати. Серед значень німецького слова Schlag немає жодного, яке позначало б дорогу. Та й не були шляхи дорогами в сучасному сенсі: навіть у козацький час слово «шлях» означало напрямок, рухаючись яким, можна було дістатися до того чи іншого місця. Це і є первинне значення слова. А арабською «селях» якраз і означає «рекомендований, найкращий» Чумацький шлях  це не його назва від чумаків, а якраз навпаки, тому що він давніший, ніж вони. Інша назва Чумацького шляху  Кримський, а його відгалуження  Ромодановський. Виявляється, тут тричі йдеться про одне й те ж: шлях куди? В Крим. Там вам і Рамадан (мусульманський піст), там і «джума» (п’ятниця, мечеть). Український професор-тюрколог Бушаков в своєму етимологічному словнику «Лексичний склад історичної топонімії Криму» показав, що «чумак», тобто «п`ятничник, мечетник»,  це назва мусульманина в устах тюрка-немусульманина (наприклад, гагаузи). Ви ходите в Крим? Ну і кличуть вас «кримчанин», «рамаданник», «чумак», навіть якщо ви і не мусульманин, і ходите тільки за сіллю

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.