Відвідавши виставку кримського художника Віктора Сорокіна «Сльози пам'яті» в Кримському історичному музеї «Ларішес» в Бахчисараї, мимоволі відчуваєш себе учасником подій 70-ти річної давнини. Кожне полотно, представлене на виставці, зберігає в собі сльози, біль, страждання цілого народу.
Майстер живопису Віктор Сорокін представив на виставці 5 полотен, які відображають різні етапи життя кримськотатарського народу в період депортації.
Художник, що працює над картинами близько року, розповів: «Мені було досить складно, так як я не кримський татарин. Тобто я не знаю багато речей побутових, етнічних і так далі. Я намагався відчути і зрозуміти людей, які пережили трагедію депортації. Перейнятися всім цим. Доводилося перехворіти, перестраждати ... »
На полотні «Реквієм» зображений кримський татарин, який грає на скрипці, не підозрюючи, що це його останній акорд на Батьківщині.
Біля однієї з картин тихо плаче бабуся Абибе Сеттарова, яку до глибини душі вразило полотно «Від серця матері». Вона пронесла через усе своє життя біль втрати рідних: «Мені було 6 років, коли нас вислали. Я виросла в притулку. На одній із стоянок ешелону я загралася, і поїзд рушив. Вагон з моєю родиною проплив мимо ... Мене посадили в інший вагон. І більше я не бачила своїх рідних. Але на все життя запам'ятала той поїзд, який забрав у мене все».
Кримські татари пережили важкі роки: працювали на рудниках, бавовняних полях, фабриках. Картиною «На рудниках» майстер відобразив один з етапів життя людей, яких посилали на рудники в якості безкоштовної робочої сили.
На полотнах Віктора Сорокіна відображена вся глибина страждань народу, який повернувся на Батьківщину, залишивши на чужині десятки тисяч могил своїх синів і дочок. Виставка «Сльози пам'яті», дійсно, передає гіркі сльози народу. Ці сльози пам'яті ще довгі роки будуть супроводжувати покоління кримських татар.
Віктор Сорокін планує написати картини, які відтворили б життя кримських татар в період, що передував депортації.
Ельзара Юнусова
