Наприкінці вересня цього року Львів перетворився на книжкову столицю України — впродовж тижня у місті тривав XXV Book Forum Lviv. Серед близько тисячі подій і заходів, що відбувалися на півсотні різних майданчиків, увагу багатьох привернула міжрелігійна зустріч-дискусія про сенс паломництв й ставлення до нього у послідовників трьох авраамічних релігій «Єрусалим, Рим, Мекка».
Захід, що відбувся 21 вересня у музеї-кав’ярні «Львівська копальня кави», модерував директор Центру міжконфесійного і міжрелігійного діалогу «Лібертас» Тарас Дзюбанський, який водночас презентував книгу свого авторства «Рим & Ватикан 753 д. н. е. — 2018 н. е.» з підзаголовком «Незабутня мандрівка впродовж 2771 року: від кам’яних руїн древнього Рима до непохитного Каменя у Ватикані».
Про розуміння паломництва в ісламі, юдаїзмі та християнстві та про головні місця паломництв авраамічних релігій говорили муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», очільник Всеукраїнської ради релігійних організацій та Українського центру ісламознавчих досліджень шейх Саід Ісмагілов, голова Асоціації єврейських громадських організацій та общин України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс та духівник паломницького Центру «Рафаїл», священнослужитель УГКЦ Роман Тереховський.
Як підкреслив муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, такі міжрелігійні зустрічі свідчать про зрілість суспільства:
— Чудово, що такі заходи відбуваються у нас і це не викликає неприйняття чи образи. Це свідчить про те, що ми зріле толерантне суспільство. Слухаючи і вельмишановного ребе, і вельмишановного панотця, я бачу стільки спільного між нами.
Стосовно того, як мусульмани розуміють сенс прощі, шейх Саід зазначив, що для послідовників ісламу паломництво — це шлях до Бога:
— Мусульмани розуміють паломництво як шлях до Бога. Є шлях щоденний — через молитву, через піст, через читання священного Писання, а є великий шлях. У нашому випадку — це шлях до Мекки, котрий потрібно здійснити фізично. Знаходитись там, молитись там, відчути певні труднощі й випробування.
На запитання Тараса Дзюбанського, в чому різниця між паломництвом і туризмом, шейх Саід відповів:
— У нас, мусульман, паломництво зовсім не схоже на туризм, це, насамперед, наповнення людини духовно. Тобто, коли прочанин їде відвідувати святі місця, він зрікається цього життя і повністю присвячує себе Богу — потрібно навіть зняти увесь свій одяг і загорнутися у білу матерію, не можна користуватися парфумами, багато жартувати, відвідувати розважальні заклади тощо. Внутрішнє переживання зустрічі з Богом, якому повністю себе присвячуєш, — оце паломництво.
Розповів Саід Ісмагілов і про деякі особливі, обов’язкові для мусульман обряди під час прощі:
— Під час мусульманського паломництва-хаджу найголовніше відвідати два місця. Перше з них — це долина Арафат у пустелі. Не може бути хаджу, якщо людина не відвідувала цю пустелю в певний день і в певний час. Там вперше зустрілися перший чоловік і перша жінка на Землі, Адам і Єва, після вигнання з райських садів, і саме від цього походить корінь «‘арафа», що означає «впізнати один одного». Це місце, з якого походить усе людство, тому відвідати його потрібно обов’язково. Друге місце — це мечеть Аль-Харам у Мецці, де знаходиться Кааба, невелика кубічної форми будівля. За мусульманським уявленням, то є перший храм на землі, побудований Адамом, відновлений Авраамом, пророк Мухаммад (мир йому!) також брав участь у ремонті цієї будівлі. Біля неї обов’язково треба помолитися і потім сім разів її обійти. Без цього не буде паломництва. Якщо казати про гастрономічний аспект — обов’язково випити води з джерела Зам-Зам, яке б’є біля Кааби.
Відповідаючи на запитання про те, чи є спільне або схоже в обрядах та підходах до паломництва у різних релігіях, муфтій ДУМУ «Умма» сказав, що насправді існує дуже багато спільного, навіть є певні спільні місця для трьох релігій: «Свята земля, Храмова Гора. Єрусалим — це місце, де є святині для паломництва і юдеїв, і християн, і мусульман».
Шейх Саід підкреслив, що проща має супроводжуватися прагненням до миру:
— Паломництво обов’язково мусить бути миром, примиренням. У Корані навіть сказано, що під час прощі на 3 місяці повинні припинитися всі конфлікти. На жаль, секулярні держави не дотримуються цього правила, але якщо люди дійсно вірять, їх життя під час паломництва мусить бути мирним. Та й взагалі по життю: коли ми вітаємо один одного словами «Ассаламу алейкум», ми ж не просто кажемо «доброго ранку», «здраствуйте», ми бажаємо іншим миру. У глобальному сенсі цього слова.
Завершилося зібрання обміном подарунками: Тарас Дзюбанський презентував усім примірники книги «Рим і Ватикан», Йосиф Зісельс — україномовний путівник Храмовою Горою для християнських паломників, а Саід Ісмагілов подарував «Шлях до Мекки» Мухаммада Асада у перекладі українською. Нагадаємо, що зустріч організовано Школою міжрелігійної журналістики та Центром міжконфесійного і міжрелігійного діалогу «Лібертас».
