Днями в Кримськотатарському музеї культурно-історичної спадщини відкрилася персональна виставка відомого кримськотатарського художника-авангардиста Асана Бараша (Сейдаметова).
Як неодноразово відзначали критики у своїх рецензіях на експозиції робіт художника Асана Бараша, його відрізняє глибина і гострота сприйняття світу, навколишньої дійсності, а також уміння все це виразити через багатозначні узагальнені художні образи, розраховані на чуйного і вдумливого глядача.
Отримана освіта — спочатку в Республіканському художньому училищі ім. П. Бенькова у м. Ташкент на відділенні театрально-декоративного живопису, потім в Ташкентському театрально-художньому інституті ім. М. Островського на відділенні монументального живопису — дозволило виробити свою особливу мову, стиль вираження у творчості.
Асан Бараш звертається до сюжетної картини, висловлюючи через неї вічні теми, які хвилюють його, метафоричною, асоціативною, умовною мовою.
Для втілення своїх численних ідей він не зупиняється тільки на одному виді мистецтва — живописі, а звертається до графічного мистецтва та декоративної пластики.
Складними в усіх відношеннях на початку 1990-х років стали роки облаштування в селі Озенбаш (Щасливе), звідки родом його предки. Загубившись у цьому населеному пункті Бахчисарайського району, він почав створювати свій світ, подібно до того, як свого часу відомий дагестанський поет Расул Гамзатов, який сказав: «Я на весь світ дивлюся з вікна своєї саклі».
В Озенбаші Асан Бараш більше десяти років вивчав своє коріння, наповнюючи свій світ радістю пізнання, гіркотою розчарувань, болем від самотності і безвиході, щемливою ніжністю, безмежною любов’ю, висловлюючи все це через цікаві образи своїми барвами і колоритом.
У селі були створені монументальні, глибокі за змістом численні твори — триптихи і диптихи. Вони вражають потужної експресією, глибиною задуму і сильним художнім рішенням.
З середини 1990-х років Асан вводить в образотворче мистецтво кримських татар і Криму нові форми і виразні засоби — національні мотиви і загальнонаціональні теми.
У пошуках відповідей на одвічні філософські теми художник створює автопортрети в умовній манері, в яких вдумливий глядач може впізнати себе, свій психологічний стан в певні моменти життя.
Художник Асан Бараш, відмовляючись від оповідності, створює образи, в яких думкоформа, метафора, гротеск, іронія, нещадна правда змушують думати, переживати і співпереживати, тобто глядач намагається піднятися на рівень сприйняття й усвідомлення художника.
