Хто вони, мусульмани, і як їх сприймає молдавське суспільство? Чи важко жити, вчитися та працювати, носячи хіджаб? І які стереотипи найчастіше виникають у людей стосовно мусульман? На багато з цих запитань я сподівалася знайти відповідь в одній молдавській мечеті, де і познайомилася з представниками Ісламської ліги Республіки Молдова.
Ісламська ліга РМ − організація для мусульман, які постійно або тимчасово проживають у Молдові. Вона була створена в 2011 році для об’єднання послідовників Ісламу з метою захисту інтересів, підвищення знань і проведення спільних молитов. В Ісламській лізі РМ часто організовуються зустрічі для студентів, де порушуються питання, пов’язані з правами жінок в Ісламі, поняттям терору в сучасному світі і відносинами між мусульманами і християнами.
За даними цієї організації, в Республіці Молдова проживає близько 15 тис. мусульман. Більшість з них приїжджі: араби, сирійці, турки, татари, азербайджанці та африканці, які прибули в пошуках притулку, а також щодо роботи чи навчання. Але є і молдавани, що прийняли Іслам − до них належить і голова Ісламської ліги РМ Сергій Сокірке, який і розповів про поширені стереотипи стосовно мусульман: «У нашій країні стереотипи в основному негативні: терористи, екстремісти, небезпечні, войовничі, неосвічені, чужі. Подорожуючи іншими країнами, на таке не натрапиш. Тут же люди під пропагандистським ковпаком православної церкви з одного боку і засобів масової інформації з іншого. У нас на дуже низькому рівні поняття толерантності, тут чуже нормальне ставлення до співіснування різних релігій, культур і національностей. Також дуже низький рівень бажання духовно розвиватися і високий рівень страху змін».
І справді, за даними «Дослідження зі сприйняття і ставлення до Рівності в РМ» (2015), у ставленні людей до мусульманам домінують визначення: агресивні, фанатики, терористи, екстремісти. З позитивних термінів статистика говорить про релігійність мусульман, але учасники дослідження так само вважають, що мусульмани не толерантні до інших релігій і що вони виправдовують вірою покарання тих, хто має іншу думку. Сприйняття ж іншої релігійної меншини у громадян Молдови має більш позитивний характер.
ТЕРОРИЗМ НЕ МАЄ НАЦІОНАЛЬНОСТІ
Чому все ж поняття терору в сучасному світі так тісно пов’язують з Ісламом? Кому це вигідно?
− Бог дарував мусульманам землі з величезними запасами природних копалин, з яких головними є нафта і природний газ. Так склалося, що технічний прогрес першим прийшов у західні країни, а ресурси були сконцентровані в ісламських. І щоб прогрес тривав, ресурси повинні бути підконтрольними. Іслам не допускає ні алкоголь, ні наркотики, ні інші брудні інструменти, за допомогою яких можна ставити в залежність країни і контролювати маси, даруючи їм «необмежені» розваги та задоволення. З’явилася необхідність виправдати агресію проти цих країн, представивши в усьому світі Іслам як абсолютне зло, як якусь загрозу людству. А це можливо тільки посіявши страх до мусульман в головах людей на підсвідомому рівні. Тому Іслам і прив’язують до терору, − заявив Сокірке.
«Аллах не любить нечестя» (сура Корова 2: 205)
Завдяки Ісламській лізі РМ я познайомилася з Анею. Вона мусульманка родом з Молдови і вже дев’ять років як прийняла Іслам. Аня − не її справжнє ім’я, для статті вона вирішила залишитися інкогніто. З самого початку нашого діалогу Аня зізналася, що релігія завжди її приваблювала. Згідно з розповіддю дівчини, навіть зараз, працюючи менеджером в косметичній компанії, вона прагне підвищити свій рівень знань і проходить онлайн курси, де вивчає арабську мову і «таджвід», правила читання Корану.
За освітою вона викладач біології та хімії. Навчання дітей в школі їй приносило велике задоволення, тому після курсів вона хотіла б продовжити передавати свої знання, але вже на духовну тему. На моє запитання, як все ж вийшло, що вона прийняла Іслам, Аня сказала, що знаючи Біблію, вирішила дізнатися, чим вона відрізняється від Корану. Але попередив читання Корану один дивний сон: «Сниться мені, − розповідає Аня, − що я йшла пустелею, і зі мною йшло
Як ви думайте, хто цей чоловік?
− Багато християн сказали б, що це Ісус привів мене в те місце. Мусульмани ж скажуть, що це пророк. Він дав мені шлях, куди я повинна була прийти.
Для мусульман Іслам − це їхнє життя, їхня традиція. Вони не дивляться так гостро на багато речей, на які ти звертаєш увагу як той, що прийняв Іслам. Мусульмани радіють, що ти навернувся в їхню віру, тому що розуміють, що багато речей вони роблять автоматично: вони народилися, їх батьки так навчили, і вони пливуть за течією. Ми ж, що прийняли іншу релігію, колосально змінюємо своє життя.
„Моя мама сподівалася, що вона
Як поставилися до вашого вибору близькі вам люди?
− Так вийшло, що я не сказала мамі, що прийняла Іслам, і намагалася довгий час все це зберігати в секреті. Але моя мама знала, куди я ходжу. Спочатку вона сприймала мої запрошення в мечеть як захоплення, але коли зрозуміла, що для мене це щось важливе і що я змінююся в сторону свого вибору, вона мене сприйняла як зрадника. Донині не може прийняти мою релігію і спосіб життя. Не посоромлюся сказати, що вона соромиться мене, тому що я вдягаю хустку і ношу довгий одяг.
Коли я запитувала її: „Я не п’ю, не палю, не гуляю. Чим тебе мій спосіб життя дратує?“, вона могла зі злості відповісти:" Краще б ти пила, курила і гуляла, ніж прийняла Іслам! Ти ганьбиш мене перед сусідами, бо ходиш у хустці!».
Моя мама веде більш європеїзований спосіб життя. Вона звикла, що я її слухаюсь у всьому, тому і вважає, що я відвернулася від неї, прийнявши Іслам. Але я бачила, що моя мама живе надією, що
Які у вас склалися стосунки на роботі з начальством?
− Оскільки я працюю серед християн, на роботі не можу носити хіджаб − мої роботодавці не прийняли те, що я закриваю волосся. Але до решти одягу вони ставляться позитивно і не мають до мене претензій. Згодом вони прийшли до цього.
Як сприйняли вас колеги і друзі після конвертації?
− Вони категорично поставилися до мого вибору. Але з часом, бачачи мій спосіб життя, їх думка змінилася. Вони бачили, що я можу тримати піст, і до сих пір дивуються, як це людина не п’є, не їсть, і чому я над собою так знущаюся. Я ж наводжу їм приклад, як постяться в християнстві багаті і бідні люди. Багатий, наприклад, вибирає одні продукти, бідний же може сидіти на одній каші і воді, тому що не може собі дозволити інше. В Ісламі ж багатий і бідний прирівнюються.
Моє коло друзів до Ісламу і після ніяк не змінилося. Якщо вони запрошують мене в гості, де є алкоголь, то розуміють, що я можу не прийти, але це їх не ображає, тому що я поважаю їх, а вони мене.
«Гей ти, мусульманко, та я тебе взагалі нікуди не повезу!»
Аню, як вийшло, що у вас тричі поспіль були неприємності з однією і тією ж службою таксі?
− Перший випадок стався в жовтні минулого року. На той момент я ходила на уроки у вечірній час. Дістатися з того району до мого будинку було дуже важко, тому що не було прямого маршруту громадського транспорту. Коли я викликала службу таксі 14222, водій зупинився поруч, потім грюкнув дверима і поїхав. Я спочатку подумала, що це не той таксист, але коли подзвонила в службу, вони не могли додзвонитися до водія. І коли я сказала, що я мусульманка і це неповага до мене і моєї релігії, вони вибачилися і викликали іншу службу таксі.
Вдруге це сталося в листопаді, таксист побачив мене в хустці і проїхав повз, навіть не зупиняючись. Але це було моє замовлення, бо я запам’ятала його номер. Поруч зі мною стояв таксист іншої служби. Бачачи, що я стою 10 хвилин і намагаюся знайти іншу машину, він запропонував мене довезти, тому що було вже пізно. Я погодилась.
Втретє я викликала ту ж службу, щоб дістатися до обіду в мечеть. Мало того, що проїжджаючи, він не зупинився там, де повинен був за замовленням, на додаток, він став на протилежному боці вулиці і закричав мені: «Гей, ти, перейди дорогу, мені незручно розвернутися!». Я йому сказала телефоном, оскільки до цього він запізнився: «Навіщо переходити дорогу, якщо мені їхати в інший бік?». Десять хвилин пройшло, поки він розвернувся, а потім сказав: «Гей ти, мусульманко, та я тебе взагалі нікуди не повезу!» і, матюкаючись, зачинив переді мною двері і поїхав. Тоді я навіть розплакалася. Я стільки часу на нього чекала, а він приїхав і принизив мене. Коли я знову зателефонувала в службу і сказала, що це не перший випадок, коли їх водії дозволяють собі такі речі, мене з’єднали з адміністратором: «Я мусульманка і це третій випадок, коли з вашою службою у мене такі непорозуміння. Я це сприймаю як образу і більше не буду користуватися вашою службою таксі». Звичайно, вони вибачились, сказавши, що з’ясують, хто був водієм автомобіля, але більше я їм не дзвонила.
Сподіваючись дізнатись, як було вирішено це питання, я звернулася телефоном до адміністратора служби таксі 14222 Стелли Соломон і розповіла докладно про ці три випадки. Пані Соломон відповіла мені, що вперше чує про них і що з такого питання до неї особисто ніхто не звертався. Так само вона заявила, що у них є код етики для таксистів: «До нас часто звертаються люди арабської національності. Основна маса наших пасажирів вони і є. Виходить, у нас взагалі не повинно бути пасажирів?».
Я дала пані Соломон номер телефону мусульманки, щоб вона перевірила його в базі. Через коротку паузу адміністратор знову заявила, що жодних звернень чи скарг за цим номером до них не надходило, і що вона б запам’ятала цей випадок: «Якщо у неї (у мусульманки) немає мого номера телефону, значить, вона ні до кого не зверталася. Наші диспетчери не зв’язують безпосередньо з адміністрацією, а можуть лише дати номер телефону».
Я проконсультувалася у юриста Коаліції з недискримінації Іона Бамбуляка: «Якщо людину дискримінують, вона може звернутися до Ради з попередження і ліквідації дискримінації та забезпеченню рівності на основі Закону нр. 121 щодо забезпечення рівності, або звернутися в судову інстанцію. Також людина може зателефонувати нам в Коаліцію з недискримінації за номером: 0 8003 8003, де може отримати безкоштовну консультацію юриста, який спеціалізується в справах дискримінації».
Я поцікавилася у Ані, чому її навчила ця історія і що вона могла б порадити іншим людям: «Скориставшись іншою службою таксі, я переконалася в тому, що не потрібно зациклюватися на чомусь та ображатися, тому що люди бувають різні, і ми повинні сприймати їх такими, якими вони є. Закривати все ж очі на ці випадки не варто, тому що можуть статися й інші подібні історії. Маючи права, ми повинні ними сміливо користуватися і йти до кінця».
СПРИЙМАЮЧИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ, МИ ПОВАЖАЄМО ЇХ ГІДНІСТЬ
− Люди помічають, − продовжила Аня, − що у нас в країні багато мусульман, які хочуть, щоб дотримувалися їх права, їм давали місце для молитви і для проведення свят. Але багатьом це не подобається. Вони кажуть, що ми ортодоксальна країна, що ми не дозволимо чужим качати свої права. Вони вважають, що мусульмани − це люди, які прийшли з інших країн, але я ж місцева і говорити мені так вони не повинні.
Сьогодні Європа дала зелене світло біженцям, але до них приєдналося дуже багато людей, які не є такими і скористалися ситуацією. Приїжджаючи в іншу країну, вони повинні поважати закон тієї держави, а не тільки вимагати дотримання своїх прав. Тому мені дуже прикро, коли мусульман підозрюють там, де відбуваються насильства, пограбування і вбивства, тому що люди, які знають Іслам і вважають себе істинними мусульманами, ніколи цього не зроблять.
Чи були у вас інші ситуації нетолерантності з боку
− Хоча у нас в країні багато мусульман, дуже часто я бачу з боку людей нерозуміння того, що я прийняла Іслам, а жалість, бо вони думають, що чоловік у мене мусульманин і він змусив мене одягнути хустку. Вони вважають, що мусульманки забиті жінки, які сидять вдома, доглядають дітей і більше нічого не бачать. Але це не так. Іслам закликає жінок до самоосвіти. Він звільняє їх від обов’язку заробляти гроші, але на неї лягає інша відповідальність. Цим Іслам не принижує її права, а навпаки, оберігає.
Яким все ж чином можна викорінити проблему дискримінації стосовно мусульман?
− Люди, які хочуть знати чи вже мають якісь знання про Іслам, ніколи не будуть ставитися категорично до цієї релігії. Вони знаходитимуть як плюси, так і мінуси. Думаю, що люди, які стикаються з хорошими мусульманами, які приходять на допомогу самим же християнам, розуміють, що мусульмани − не ті, які воюють і поширюють зневагу. Наше завдання тут, так як нас меншість, просто говорити і показувати своїм прикладом, який Іслам насправді, не прикрашаючи, а показуючи його справжнє обличчя.
Джерело: botanvictoria.wordpress.com
