Перед молодими кримськими татарами постали питання, які були актуальними для покоління бабусь і батьків, а саме реінтеграція і повернення на батьківщину. Про це заявила головний редактор видання «Українська правда», співзасновник громадської ініціативи «КримSOS» Севгіль Мусаєва-Боровик під час дискусії на Міжнародному молодіжному форумі «Майбутнє Криму», який пройшов у столиці України минулого тижня.
— Ми — третє покоління кримських татар, які були свідками цієї трагедії, ми — третє покоління, яке не може займатися розвитком, а займається виживанням. Наші бабусі виживали в умовах депортації, батьки — під час повернення до Криму, а ми виживаємо у нинішній ситуації. Народ розділений, я дійсно так вважаю, тому що зараз дуже велика проблема в тому, що кримських татар, які живуть на півострові і які виїхали на материкову частину, намагаються розколоти. Мені здається, це стратегія так званої кримської влади і Росії. Ми повинні робити все можливе, щоб сконцентрувати кримських татар і якось їх об’єднати, — сказала Севгіль Мусаєва-Боровик.
За словами журналістки, «ми тільки зараз починаємо усвідомлювати масштаби катастрофи, що сталася два роки тому», а відповідальність за те, що відбулося, лежить на всіх людях:
— Протягом 25 років у незалежній Україні, на жаль, не було зроблено нічого для того, щоб був діалог, щоб протиріччя, які існували в суспільстві, якимось чином ліквідовувалися. Навпаки, ми ці протиріччя ще посилювали і, в підсумку, це призвело до цих наслідків.
За її словами, те, що сталося в Криму стало можливим «саме через ці протиріччя і через те, що політики протягом 25 років розколювали цю країну».
— Нам, молодому поколінню, потрібно шукати діалог. Ми всі відповідальні за цю ситуацію, я це дуже чітко відчуваю, тому що виїхала з Криму, не цікавилася тим, що відбувається на півострові, будувала свою журналістську кар’єру, мене цікавило те, що відбувається в Києві, і мало займала ситуація на моїй малій батьківщині. Я поплатилася за це, — розповіла Севгіль Мусаєва-Боровик.
За словами співзасновника громадської ініціативи «КримSOS», усвідомлення відповідальності, пошуки діалогу та усунення протиріч — це «робота на дуже довгий час». У цій справі важлива правильна інформаційна політика та освіта.
