Держслужба України у справах Криму і Севастополя на державному рівні ініціює організацію вихідного дня у період проведення ісламських релігійних свят Ураза-Байрам і Курбан-Байрам. Про це у рамках парламентських слухань з питання реінтеграції Криму у Верховній Раді 15 червня заявила заступник голови служби Зарема Озенбаш.
— З метою виявлення солідарності і духовної підтримки кримськотатарського народу й інших громадян України, які сповідують Іслам, служба звернулася до Кабінету Міністрів України з ініціативою заснування в Україні релігійних свят Ураза-Байрам і Курбан-Байрам з визначенням їх як неробочих днів, — цитує заяву Зареми Озенбаш Радіо Свобода.
Довідково:
Місяць Рамадан (Рамазан) — важливий місяць для всіх мусульман. Це місяць посту і молитви. Завершення Рамадану мусульмани відзначають святом Ід аль-Фітр (араб. عيد الفطر) — Ураза-байрам. Традиція святкування дня разговіння бере свій початок з часів пророка Мухаммада, з 624 року. У цей день послідовники Ісламу возносять святкову ритуальну молитву, вдягають найкращий одяг, готують традиційні страви, накривають святкові столи, запрошують у гості сусідів, родичів і друзів, здійснюють відповідні гостьові візити з подарунками, радіють і веселяться.
Ід аль-адха (араб. عيد الأضحى — свято жертвопринесення), або Курбан-байрам — одне з головних свят в ісламському календарі, коли мусульмани здійснюють заклання жертовної тварини.
Нагадаємо, згідно зі статтею 35 Конституцій України, кожен громадянин держави має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідати будь-яку релігію в Україні або не сповідати жодної, безперешкодно особисто або колeктивнo відправляти релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійне життя.
Іслам, одна з трьох світових релігій, в Україні налічує кілька мільйонів прибічників. Мусульмани проживають переважно в Криму (кримські татари) і у великих українських містах. Мусульманські общини різного національного складу діють у всіх регіонах України.
Більшість громадян України — християни. Здебільшого це православні, греко-католики та римо-католики. Вірмен, які живуть в Україні, об’єднує Вірмено-григоріанська церква. Є серед прибічників релігійного життя в Україні і представники протестантських християнських конфесій: баптисти, лютерани, адвентисти, кальвіністи та інші. В Україні проживає третя за величиною іудейська релігійна община Європи і п’ята за величиною іудейська община світу. Більшість українських іудеїв — єврeї, жителі великих міст. Мають свої об’єднання в Україні і прибічники деяких нетрадиційних для Східної Європи релігій: буддисти, кришнаїти, язичники. У цілому картина релігійного життя в Україні виглядає досить строкатою. Заставою міжконфесійного миру в Україні завжди були толерантність і миролюбність українців, їх віротерпимість і вільнодумство. Храми різних релігій в Україні, у великих і маленьких українських містах — церкви, костели, мечеті, синагоги — завжди готові прийняти своїх прибічників з будь-яких куточків світу.
Втім, релігійні свята, заради яких державою впроваджено вихідні дні, відзначають лише православні — Різдво, Великдень (за православним календарем) і Трійця (П’ятидесятниця).
Тобто громадяни, що сповідують інші віровчення, фактично перебувають у статусі релігійних меншин і відчувають певні незручності під час узгодження своїх релігійних потреб з робочим графіком чи розкладом занять у навчальних закладів.
Логічно було б очікувати, щоб або всі представлені релігійні спільноти зможуть користуватися вихідними (неробочими) днями у зв’язку зі святами чи знаменними датами, або ж жодній з них не буде надано такого права.
Попри повагу до законодавчої ініціативи Держслужби України у справах Криму і Севастополя із запровадження на державному рівні вихідних днів саме на мусульманські свята, неважко спрогнозувати, що слідом за цим запровадження додаткових загальнодержавних вихідних відповідно до календаря тієї чи іншої релігії вимагатимуть представники інших релігійних спільнот. Це може призвести до того, що виробництво в країні зупиниться через низку вихідних і неробочих днів.
Звичайно, у законі можна обумовити, що вихідний день з нагоди того чи іншого релігійного свята буде надаватися лише послідовникам саме цієї релігії, але в який спосіб це можна юридично закріпити, не порушуючи при цьому права людини не розголошувати свої світоглядні переконання, залишається під знаком запитання. До того ж, у цьому випадку в програші залишаться атеїсти, що теж порушить принцип соціальної справедливості та сприйматиметься багатьма громадянами як примус до оголошення себе послідовником певної релігії або покарання за невір’я.
Ольга Юрченко
Редакція може не поділяти точку зору автора коментаря.
