Національна та релігійна толерантність столичних студентів (результати соціологічного дослідження)

З метою визначення ставлення студентів до представників різних національностей та релігій у трьох вищих навчальних закладах міста Києва (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університету ім. М.П. Драгоманова, Національний авіаційний університет) були анкетовані 459 студентів.

Дослідження проводилося Молодіжною асоціацією релігієзнавців та МАГО \"АРРАІД\" у жовтні-грудні 2005 р. Запитання анкети стосувалися національної, релігійної та соціальної самоідентифікації студентів, їхнього емоційно-психологічного стану, розуміння та оцінки толерантності, ставлення до 20 національностей (до національностей навмисно були включені араби та негри) та 8 релігійних традицій, співвідношення релігій із цінностями демократії та попит на інформацію про релігії.

Соціально-демографічний портрет київських студентів

Серед опитаних студентів було 43% хлопців і 57% дівчат. За національним складом 95% — українці, 3% росіяни і 2% — представники інших національностей. Дослідження показало, що студенти київських вузів, у переважній більшості, репрезентують гомогенні етнічні сім\'ї: 81% респондентів відповіли, що їхні батьки належать до однієї національності, 18% — мають змішані за національним складом сім\'ї, і всього 1% не знає відповіді на це запитання.

За своїм походженням 39% студентів є корінними киянами, 7% — колишні мешканці обласних центрів, 19% — районних центрів, 20% — інших міст і 15% — вихідці із селищ міського типу та сіл.

За матеріальним рівнем життя київське студентство диференційоване таким чином: переважна частина студентства — 87% ідентифікує себе як представники середнього класу; 6% — бідні, 6% — заможні й 1% — багаті. Суттєвим доповненням до матеріального рівня є інформація про джерела існування: 52% студентів частково забезпечують себе самі, а частково їм допомагають батьки; 39% повністю існують за рахунок батьків і лише 5% забезпечують себе самі.

З метою виявлення рівня соціальної активності студентів було поставлене питання про членство у організаціях або рухах. Виявилося, що 60% студентської молоді не інтегровані у жодну організацію. 19% є членами студентських товариств, 10% — спортивних клубів, 6% — молодіжних організацій, 5% — політичних партій, 2% — релігійних організацій та церковних громад, 1% — екологічного руху і 3% — інших типів організацій (оскільки деякі студенти є членами кількох організацій, то сумарна кількість є більшою за 100%).

Для більш повної характеристики соціального образу київських студентів було досліджено рівні їх емоційного стану та задоволеності своїм соціальним статусом. Студенти так оцінили своє емоційне самопочуття: 33% мають нормальний, рівний стан; 21% — чудовий настрій; 22% відчуває напруження; 8% — роздратованість; 4% — страх, тугу і 12% обрали відповідь \"важко сказати\". Підсумовуючи позитивні відповіді, і виключаючи відповідь \"важко сказати\", ми отримуємо результат, що свідчить про перевагу позитивного емоційного настрою у столичних студентів: 54% мають нормальний та чудовий настрій. Аналіз рівня задоволеності студентами своїм соціальним статусом також говорить про перевагу позитивних оцінок. Повністю задоволені своїм статусом – 13%, скоріше задоволені – 47%, скоріше не задоволені – 21% і повністю не задоволені — 5%.

Відповідаючи на питання \"Ким Ви, перш за все, себе вважаєте?\" 61% студентів обрали відповідь \"громадянин України\", 12% — \"представником свого етносу, нації\", 9% — \"громадянин світу\", 5% — \"мешканцем села, району чи міста\", 3% — \"громадянин Європи\" і 1% — \"мешканець регіону\".

Релігійність столичних студентів

На питання \"Ви є віруючою людиною?\" позитивно відповіли 67% студентів, негативно — 10% і вагаються між вірою і невір\'ям — 23%. Більшість студентів — 77% відносить себе до православ\'я; 11% — не відносять себе до жодної релігії, 5% — знаходиться у стані релігійних шукань, по 1% — протестанти та католики, 0,5% — мусульман і 4% — представники інших релігій.

Батьки більшості столичних студентів є представниками однієї релігійної традиції (див. табл. 1).

Таблиця 1

Віросповідання батьків

Частота відвідування культових споруд (церков, костьолів, молитовних будинків, мечетей) дає підстави говорити про \"приватизацію\" релігії у студентських колах. Регулярно (хоча б раз на тиждень) відвідують храми 4% студентів; іноді (раз на місяць) — 21%; лише на великі свята — 48% і ніколи — 10%. Ті 17% студентів, котрі обрали відповідь \"інше\" — або відвідують дуже рідко, але не на релігійні свята, або роблять це не з релігійних, а культурно-просвітницьких мотивів. Також про поверхову релігійність говорить те, що лише 2% студентів є членами релігійних організацій або церковних громад.

Розуміння та оцінка рівня толерантності

Більшість студентів розуміють слово \"толерантність\" як терпимість до іншої думки або до інших людей.

Результати дослідження говорять про те, що 50% студентів позитивно, а 37% негативно оцінюють рівень толерантності в українському суспільстві. При цьому віруючі респонденти презентують більш низьку оцінку. Впливовим фактором на оцінку рівня толерантності суспільства є емоційний стан: роздратованість, страх і туга зміщають оцінку рівня толерантності у бік негативу. Дослідження виявило вплив національної ідентифікації на оцінку рівня толерантності: найбільше позитивно оцінюють рівень толерантності українці.

Фактором негативної оцінки рівня толерантності є наявність досвіду дискримінації у респондентів. Серед православних респондентів з фактами релігійної дискримінації зіштовхувалися 19%, серед католиків — 17%, серед протестантів — 17%, серед мусульман — 0%.

Сприйняття релігій

Студентам ставили запитання про співвідношення іудаїзму, ісламу й християнства із цінностями демократії. Лише християнство на думку більшості респондентів є сумісним із цінностями демократії. Найменш із демократією співвідноситься, на думку студентів, іслам. При оцінці іудаїзму половина студентів завагалася із відповіддю (див. табл. 2)

Дослідження виявило вплив національного фактора на відношення до ісламу: найбільш толерантні до ісламу українці, негативні оцінки переважають у росіян. Позитивні оцінки до ісламу переважають у чоловіків, хоча практично рівною мірою й у чоловіків, і в жінок присутні негативні відповіді. При оцінці іудаїзму й християнства спостерігається протилежна картина: чоловіки дають більше негативні оцінки, а позитивні відповіді практично тотожні.

Таблиця 2

Сумісність із цінностями демократії

Приблизно однаково київське студентство виявляє цікавість до світових релігій. Відповідаючи на питання \"Якщо б у Вас була можливість прослухати спецкурс з релігії, то котру з них Ви б обрали? (відмітьте два варіанти)\" 45% студентів обрало іслам, 42% — християнство, 38% — буддизм, 10% — індуїзм, 8% — іудаїзм. Наявність досвіду релігійної дискримінації впливає на інтерес та бажання вивчати певну релігію. При наявності досвіду дискримінації у відповідях домінують такі релігії як індуїзм, іслам і буддизм. При відсутності такого досвіду — іудаїзм та християнство.

Національна та релігійна толерантність

Для дослідження рівня толерантності була використана шкала «соціальної дистанції» Богардуса. Названа методика дозволяє вимірювати соціальне відношення людини до представників різних національностей та віросповідань — від готовності прийняти їх у свою родину до категоричного відчуження. Шкала будується за кумулятивним принципом, представляє можливість визначити індекс (бал) соціальної дистанції щодо представників певної національності або релігії: згодний допустити у ролі членів родини — 1 бал, у ролі близьких друзів — 2 бали, у ролі сусідів — 3 бали, у ролі жителів країни — 4 бали, у ролі туристів (відвідувачів) — 5 балів, взагалі не допускав би в країну — 6 балів. Важко відповісти — 7 балів. Тобто, 1 бал означає максимальну толерантність, 7 балів максимальну нетерпимість.

Результати дослідження показують, що ставлення студентів до різних національностей неоднакове. Толерантно студенти ставляться лише до представників східних слов\'янських національностей: українців, росіян та білорусів. Значно гірше ставлення до представників \"європейських національностей\": болгарам, полякам, румунам, німцям, чехам, словакам, угорцям. А от до представників \"мусульманських\" національностей: кримських татар, арабів, турків, азербайджанців, чеченців та до молдаван, грузин, євреїв, негрів і циган студенти демонструють нетерпимість (див табл. 3).

Таблиця 3

Індекс національної дистанції

(Чим меншим є значення, тим більш толерантним є ставлення)

По відношенню до віруючих різних релігій також сформувалося три групи. У першій групі православні та католики — до них ставляться добре. Протестанти, буддисти й мусульмани складають другу групу, тобто до них демонструють \"середню толерантність\". Досить низький рівень толерантності до іудеїв, кришнаїтів і язичників. Дослідження також показує, що більшу толерантність показують віруючі, ніж невіруючі. З віруючих найбільш толерантні протестанти (див. табл. 4).

Таблиця 4

Толерантність студентів в залежності від віросповідання

Релігійна свобода в Україні © РІСУ, 2005-2006