Тема, означена в заголовку, завжди була важливою як для мусульман, так і для представників інших релігій. Мало хто з нас здатен відповісти на запитання «за що воювали мусульмани?» або «в чому був сенс завоювань перших мусульман?»
Цікаві приклади боротьби за свої права
Як вже було сказано, мусульмани в середні століття не тільки винаходили самі, але й активно використовували всі можливі, але, звісно, незаборонені досягнення інших цивілізацій. У зв'язку з цим різноманітні методи інших народів можуть виявитися досить корисними і повчальними.
Наприклад, зовсім недавно, у рамках боротьби за свої споконвічні землі, дуже грамотно діяли індіанці в США, які в 1970-1980-х рр. зрозуміли важливість юриспруденції і стали віддавати своїх дітей у юридичні школи та ВУЗи, в результаті чого нове покоління повільно, але невпинно стало через суди повертати незаконно відібрані в індійських племен землі.
Для мусульман суть даного методу може полягати в тому, що молоді і грамотні, сформовані (під цим терміном мається на увазі здатність нормального співіснування в немусульманському середовищі, залишаючись при цьому твердо прихильними Істині і виконуючими основні релігійні приписи) в Ісламі юнаки та дівчата прагнуть вступити до ВУЗів з метою отримати загальну, за різними напрямками науки, освіту, але з наміром використати ці знання на шляху Всевишнього заради Ісламу.
Хтось скаже, що мусульманам такі дії не підійдуть. Однак відомо, що на відміну від усіх інших, наша релігія є способом життя, отже, і самі мусульмани повинні бути фахівцями і вченими в будь-якій сфері діяльності.
Власне, це й відбувається в країнах де переважає ісламська релігія, інакше такі держави просто не змогли б існувати. Дійсно, важко уявити собі міста і села без лікарів, учителів, інженерів, будівельників і людей багатьох інших, необхідних для нормального життя, професій. Це гідна відповідь на заперечення тієї частини мусульман, які вважають непотрібною «світську» освіту (в Ісламі взагалі відсутнє поняття світськості - все знаходиться в рамках релігії, якщо не є забороненим).
Просто спершу повинен з'явитися намір, який став би супутником у житті - намір щодня своїми знаннями і діями, своєю роботою бути на службі Ісламу. Таким чином, ціллю життя стане не кар'єра, не благополуччя в родині (хоча це теж важливо, але не першочергово), а прагнення принести користь Ісламу, а значить – заслужити вдоволення Всевишнього Аллага.
Це і є 'ібадат (поклоніння) у повному розумінні слова, тому що поклонінням Аллагові стає все життя, а не частина його. Ми ж звикли розуміти під 'ібадатом лише вистоювання намазу та виконання інших релігійних обов'язків.
І якби десять років тому з'явилася така молодь, то зараз ми б мали цілий прошарок інтелектуалів, фахівців і професіоналів у своїй справі, що мислять і діють згідно Корана і Сунни, до голосів яких прислухалися б уважніше, ніж до наших. Але й відповідати на образливі випади убік Ісламу, будь то телевізійні сюжети або газетні статті, а іноді навіть цілі книги, треба обов'язково - зрештою, існує закон, і його можна і потрібно використовувати у своїх цілях, знов-таки лише навчившись цьому.
Висновок
Розмірковуючи над цілями джигаду, варто замислитися над питанням: «Який сенс у завоюванні території, якщо є інші, більше корисні і дієві способи донести звістку про Останній Завіт - Священний Коран?». І чи не краще, навіть у випадку агресії, попередити війну, ніж розв’язати її? А якщо не вийшло, то тиснути на різні слабкі місця супротивника, змусивши того припинити воєнні дії – звісно ж, не виходячи за рамки дозволеного.
Однак, на жаль, серед частини мусульман склалася думка, що в останні часи про Пророка Мухаммада (мир йому) і релігію Іслам чули практично всі жителі землі (тільки від кого і як? Адже це дуже важливо!) отже, з них можна певною мірою спитати за те, що вони не дотримуються істинного шляху. Так це чи ні, нехай кожний вирішує сам, але все таки - чи можливо, народившись у суспільстві, далекому від Ісламу, роками вбираючи негативну інформацію (яку іноді мусульмани самі ж і підносять), не знаходячи достовірної і грамотної літератури, побачити той справжній, неспотворений образ нашої релігії, що проповідував Посланник Аллага (мир йому)? Напевно, коли у народів з'явиться можливість по-справжньому обирати, у чому Істина, тоді можна спробувати висловити подібні думки, та й то через деякий час, як це відбувалося на всіх територіях мусульманської держави.