Забутий батько політекономії, соціології та політології. Ібн Хальдун про причини занепаду цивілізацій

Забутий батько політекономії, соціології та політології. Ібн Хальдун про причини занепаду цивілізацій
28.08.2007
Оцініть статтю: 
(256 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Ті із сучасних мусульман, кому довелось вивчати соціальні науки в інститутах та університетах, напевно з подивом для себе відзначали повну відсутність у навчальних програмах згадок про внесок у ці науки мусульманських вчених. Насправді, сучасна економіка, політологія, соціологія, юриспруденція - це науки, побудовані винятково на працях європейських вчених, на вивченні та аналізі виключно європейського суспільства.

Ібн Хальдун був першим, хто займався систематичним аналізом функціонування економіки, важливості розвитку технологій, виробничої спеціалізації, зовнішньої торгівлі, ролі надлишкового продукту, ролі держави та її стабілізаційної політики в стимулюванні продуктивності і зайнятості. Ібн Хальдун, крім того, займався проблемою оптимального оподатковування, мінімальних державних послуг, економічних очікувань і стимулів, інституціональних рамок права і закону, виробництва і теорії цінностей.

Його рекомендації щодо державної монетарної політики зі стримування інфляції та зміцнення національної валюти були реалізовані Радою Федеральної резервної системи США, Банком Англії та німецьким Бундесбанком. Право власності, що почало активно розроблятися і реалізовуватися в 60-х роках минулого століття багатьма західними, в першу чергу, американськими економістами, також за кілька століть до цього було докладно розроблене Ібн Хальдуном. Причому важливість охорони прав власності Ібн Хальдун підносив до ступеня питання про виживання цивілізації, говорячи про те, що незахищеність прав власності веде до зниження економічної активності.

Причина занепаду цивілізацій

Одним із ключових напрямків наукової діяльності Ібн Хальдуна був аналіз причин розквіту і занепаду цивілізацій. Ібн Хальдун, не претендуючи на те, що він відкрив якийсь «магічний ключ» порятунку народів і держав від закономірних криз і занепаду, однак, виводить цілий ряд рекомендацій, покликаних зміцнити суспільно-політичну та економічну стабільність, забезпечити процвітання націй і уникнути передчасного економічного краху та політичної смерті держави і цивілізації:

1. Строге встановлення і захист прав власності та свободи підприємництва;

2. Панування закону і надійність судової системи для встановлення справедливості;

3. Громадська безпека і безпека торговельних комунікацій;

4. Зниження ставки оподатковування для підвищення зайнятості, продуктивності та доходів;

5. Скорочення бюрократичного апарату і найманої армії при одночасному підвищенні їхньої ефективності;

6. Обмеження державного втручання в торгівлю, виробництво і комерційну діяльність;

7. Недопущення державного встановлення цін;

8. Недопущення монополізації ринку за підтримкою держави;

9. Незалежна від влади послідовна монетарна політика, що не допускає загравань і спекуляцій з вартістю грошей;

10. Зростання населення і ріст ступеня спеціалізації ринку;

11. Система творчої освіти, що стимулює розвиток незалежної думки та дії;

12. Колективна відповідальність і внутрішнє почуття справедливості для встановлення справедливої соціальної системи, що заохочує добрі діяння та запобігає порокам.

Як видно з даних рекомендацій, Ібн Хальдун усіляко намагався відгородити людську економічну активність від несправедливого втручання, як з боку несумлінних конкурентів, монополістів, так і з боку держави, на чолі якої найчастіше могли стояти люди не лише некомпетентні, але й нечестиві. Доктор Салимо Кафар Каратас у своїй статті, присвяченій Ібн Хальдуну, особливо відзначає той факт, що для гарантованого забезпечення подібного невтручання і захисту принципу справедливості останній навіть запропонував створити незалежне Агентство під контролем головного судді, «богобоязливої людини», щоб «безстрашно» захистити економічні свободи.

Будучи віруючим і богобоязливим мусульманином, Ібн Хальдун приділяв величезну увагу питанням справедливості та громадського блага. Так, у своїх рядках щодо значення виробничої спеціалізації і наступної кооперації він писав, що це дозволяє «задовольняти потреби якомога більшої кількості людей...». Пізніше щодо того ж самого питання один із батьків західної політекономії Адам Сміт, чиї ідеї багато в чому визначили вигляд сучасної західної економічної системи, сказав зовсім протилежне, заявивши, що люди у своїй економічній активності прагнуть керуватися тільки «власною вигодою».

Що стосується справедливості в суспільстві то, особливо в економічній сфері, Ібн Хальдун твердив, що єдиний шлях націй до розвитку, процвітання і вдосконалення «пролягає через справедливість». Розуміння соціальної справедливості Ібн Хальдун цілком природно розкриває через коранічні принципи про те, що «справедливість - це баланс, який встановлюється між людьми».

Майже один до одного повторюючи коранічні аяти і хадиси Посланника Аллаха (мир йому і благословення) про те, що ті, хто відмовляють людям у їхніх правах, творять несправедливість, Ібн Хальдун розкриває цей принцип справедливості в економічній сфері: «Ті, хто порушують права власності, творять несправедливість... Ті, хто, забирають чужу власністю силою, творять несправедливість...Ті, хто збирають несправедливі податки, творять несправедливість...».

На завершення Ібн Хальдун гранично чітко формулює один з основних соціальних законів, встановлених Аллахом на землі, докладно розкритий ним у своїх працях, який сьогодні, в силу обмеженості свідомості, бездуховності та відвертого неуцтва, повністю ігнорується лідерами західного світу - «несправедливість знищує цивілізацію».

Саліх ІБРАГІМ

За матеріалами Іслам.ру

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.