Розмова, присвячена Ісламу, принципам поміркованості й толерантності, відбулась у вівторок, 17 жовтня, у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка.
Як і передбачалося, головним спікером став відомий азербайджанський історик, релігієзнавець і публіцист Теймур Атаєв. Він розповів кореспонденту видання «Іслам в Україні», що під час цієї зустрічі прагнув відійти від образу «лектора» чи «доповідача» й намагався створити атмосферу довірчої бесіди. І, як зізнався Теймур-ефенді, завдяки організаторам заходу — директорові музею Богдану Тихолозу й старшій науковій працівниці закладу, завідувачці книжкових фондів Соломії Вівчар — цього вдалося досягти:
— Сама зустріч була, скоріше, відвертою бесідою, не хотілося, щоб це виглядало сухою лекцією. А розпочався захід із мого запитання до аудиторії — з чим у вас асоціюється Іслам? І мене дуже потішило, що відповіді дуже різнилися з тим, що нав’язують засоби масової інформації — жоден з присутніх не сказав, що бачить в Ісламі якусь загрозу життю, миру… До речі, більшість присутніх була немусульманами. Все більше й більше людей починає відділяти зерно від полови, — розповів Теймур Атаєв.
Зачепив поважний гість у своїй розповіді й заклик уникати надмірності, що міститься в Корані:
— Йдеться про «золоту середину» як стосовно себе, своїх дій, так і в оцінці життя навколишніх. Людина повинна, насамперед, здійснювати благі справи, щоб заслужити вдоволення Всевишнього. Але разом з тим людина не повинна нехтувати власним благополуччям в цьому житті. Вона має створювати сім’ю і піклуватися про неї, упорядковувати свій побут і задовольняти матеріальні, фізичні та духовні потреби. Той, хто нехтує мирськими потребами — відмовляє собі в щасті на землі, а той, хто нехтує потребами духовними — позбавляє себе щастя і на землі, і на небесах.
Теймур Атаєв також привернув увагу слухачів до того факту, що в Ісламі релігійні та світські інтереси не перетинаються, а доповнюють один одного:
— Підтвердженням цьому є відсутність в Корані заповіді, яка була б на шкоду людині або суперечила б нашій природі. Одним словом, правильне розуміння сенсу віри і закону Божого не заважає вести повноцінне життя, займати активну життєву позицію і добиватися успіхів в мирських справах. Навпаки, віра спрямовує творчу енергію людини туди, де вона зможе принести найбільшу користь собі і навколишнім.
Наш кореспондент запитав пана Теймура — як зустріла львівська аудиторія російськомовні книги його авторства «Кавказькі колізії Росії», «З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Прибалтики» та «Краса і гармонія в ісламі»:
— Не хотілося б хизуватися, але я не очікував, що буде така цікавість — книги порозхоплювали в буквальному сенсі. Якби я знав, привіз би більше примірників, — відзначив науковець. — І це мене дуже тішить не як автора, а як людину, що бачить великий спільний інтерес, зацікавленість інших людей близькою тобі темою.
Як розповів Теймур Атаєв, було багато запитань, що стосувалися не лише Ісламу чи зануреності в цю тему видатних українських мислителів Івана Франка та Агатангела Кримського, а й геополітики, сепаратистських настроїв, які є чутливими й дражливими для обох наших країн, історичних та культурних подібностей і різниці…
На зустріч з паном Атаєвим до музею прийшло багато людей, серед яких були представники Ісламського культурного центру імені Мухаммада Асада, азербайджанської діаспори, студенти-арабісти, які навчаються на кафедрі сходознавства Львівського університету ім. І. Франка та інші зацікавлені гості. І все ж немусульман було більше, що, на думку дослідника, дуже символічно:
— На моє переконання, ця зустріч в Домі Франка, присвячена притаманній Ісламові лінії помірності — практичний символ. Тому що така зацікавленість львів’ян, немусульман до теми Ісламу і демонструє, що люди створені Всевишнім і розділені за кольором шкіри та за мовами лише для того, аби вони прагнули пізнавати одне одного.
Довідково:
Теймур Октай огли Атаєв (нар. 1962) — азербайджанський політолог, релігієзнавець, публіцист. Мешкає у Баку. У 1984 році закінчив історичний факультет Азербайджанського державного університету (тепер БДУ). Працював в системі Міністерства культури Азербайджану, а також в низці політичних і економічних структур. Директор з аналітичних проектів Бакинського громадського об’єднання «Ідрак», що діє на основі принципів поміркованості і толерантності та закликає до мирного співіснування, взаєморозуміння і діалогу мусульман між собою і з представниками інших релігій. Він є автором багатьох студій, присвячених мусульманській релігії, а також міжрелігійному діалогові та співпраці (серед яких 4 монографії та більше 800 статей). Три його книги побачили світ цього року в Києві. Учений неодноразово бував в Україні, виступав з лекціями у Києві, Острозі, Одесі та Львові.