На саміті Організації Ісламська Конференція (ОІК), що проходив у Сенегалі, було піднято одне з найбільш актуальних для сучасного світу питань - про налагодження міжконфесійного діалогу між послідовниками ісламу і християнства.
"Наскільки реальний діалог між мусульманським і християнським світом? Чи потрібен сьогодні такий діалог?". На це питання спробували відповісти експерти з різних країн світу.
- Джон Еспозіто, професор Джорджтаунського університету (США) і директор-засновник американського Центру мусульмансько-християнського взаєморозуміння принца Алваліда бін Талала
- Ми живемо у світі, де наше політичне, економічне, релігійне і культурне майбутнє переплітається. ОІК закликає до великого діалогу між двома провідними і найбільш глобальними релігіями в критичний момент у світовій історії. Дуже важливо, що така велика міжнародна організація як ОІК, до складу якої входять 57 мусульманських країн, відзначає необхідність діалогу між мусульманами і християнами.
Після подій 11 вересня міжнародне співтовариство все більше визнає важливість міжнародного діалогу. На Всесвітньому економічному форумі створена Рада зі 100 лідерів, Організація Об'єднаних Націй, під патронажем Іспанії і Туреччини, запустила Альянс цивілізацій, який опублікував свою остаточну доповідь в 2006 році і в цей час продовжує свою роботу і проекти на міжнародному рівні.
В той же час, попередні зусилля і проекти міжрелігійного діалогу були підняті у Ватикані. Нещодавно був опублікований документ "Спільне слово", виданий основними мусульманськими релігійними лідерами і представниками інтелігенції, який закликає до діалогу зі світовими лідерами християнства, оснований на спільній прихильності й любові до Бога і ближнього, що є дуже позитивним кроком. Документ викликав позитивні відгуки основних християнських лідерів.
На жаль, результатом тероризму стало небезпечне зростання в Америці, Європі та інших країнах ісламофобії (дискримінація мусульман на основі їхньої віри або культури). Ісламофобія стала дуже серйозною проблемою і загрожує стати новим антисемітизмом. Мусульмани в Америці, Європі і всьому світі глибоко занепокоєні й обурені дифамацією ісламу і мусульман. Цей факт та багато ідей, які проливають нове світло на погляди, переконання мусульман в усьому світі, висвітлений в моїй щойно опублікованій книзі: "Хто говорить за іслам? Про що в дійсності думає мільярд мусульман".
Важливість релігійної і культурної ідентичності серед більшості мусульман в усьому світі очевидна. Вони підкреслюють важливість збереження культури, традицій і принципів, а також святинь і ісламських цінностей. Віра в ісламську спадщину, що має вирішальне значення для їхнього прогресу, може бути ослаблена очорненням ісламу з боку Заходу і сприйняттям арабів і мусульман, як неповноцінних людей.
На питання, що арабо-мусульманський світ міг би зробити для поліпшення відносин із Заходом, відповідь може бути такою: "Подання ісламу і ісламських цінностей на Заході в позитивній манері".
В XXI столітті глобалізація поїздок і комунікацій привела до того, що всі ми громадяни не тільки нашої конкретної країни, але й світу. Глобальна безпека й гармонія залежать від взаємного розуміння і поваги.
- Мерве Кавакчі, експерт Університету Джорджа Вашингтона (США), екс-депутат парламенту Туреччини
- Було б помилкою початок діалогу розцінювати як те, що іслам слабший ніж християнський світ. Дуже важливий процес донесення істинного ісламу до християнського світу. Скориставшись діалогом між релігіями, мусульмани можуть подолати усталені помилкові уявленя про іслам.
- Омід Сафі, професор теології університету Північної Кароліни (США)
- Ми живемо в епоху, коли всі розділяють одне існування і одну планету. Як релігійні люди ми всі однакові - маємо віру в єдиного Бога і Судний день. Я особисто не думаю, що існують окремі поняття, такі як "мусульманський світ" і "християнський світ". В кінцевому рахунку, існує один світ, і ми всі живемо в ньому.
Останнім часом мали місце важливі теологічні ініціативи в напрямку міжконфесійного діалогу. Багато з них виникли з ініціативи і під керівництвом мусульман, і це цікавий феномен. Я думаю, що такого роду розмови (наприклад, в Аммані, документ "Спільне слово" і т.д.), реальні й необхідні.
В той же час, напруженість між цими двома світами носить, в основному, політичний характер: це триваючі війни в Іраку й Афганістані, те, що понад 60 років відбувається в Палестині. Саме ці конфлікти сьогодні становлять значну частину напруженості між нашими народами, і доти, поки ми не покладемо цьому кінець, неможливо буде вирішити це питання. Зрештою ми зрозуміємо, що в нас немає іншого шляху, крім як навчитися жити разом.
- Абдульвахід Альвані, релігійний дослідник (Саудівська Аравія)
- Діалог між ісламом і християнством має історичні і релігійні корені. Про діалог ісламу із християнами досить говориться й у Корані. Згадування в Корані про діалог лише з християнами виходять з того, що вони більш близькі до ісламу.
Незважаючи на наявність ряду проблем між мусульманами і християнами, діалог неминучий. Наявність справжнього діалогу між двома релігіями може вважатися початком вирішення багатьох проблем.
- Карл Ернст, директор Центру з вивчення проблем Близького Сходу і мусульманської цивілізації, університет Північної Кароліни (США)
- Я не думаю, що існують такі окремі поняття, як "мусульманський" і "християнський" світи. Такі фрази означають, що існують окремі планети, які ніколи не були в контакті. Насправді, існує єдиний світ, у якому мусульмани і християни разом живуть протягом століть. Це різні релігійні групи, взаємодіючі на рівні політики, економіки, філософії і культури. Доти, поки люди говорять про окремий мусульманський світ, окремий християнський, або навіть про таке поняття як "Захід", вони зміцнюють і створюють конфлікт. Ці вирази не є точним описом нинішньої або історичної соціальної реальності.
Діалоги відбуваються між мусульманами і християнами у всьому світі. В той же час, існують певні групи, які намагаються зупинити будь-який діалог між представниками різних релігійних груп. Це відбувається або тому, що конфлікт вважається бажаним, або через сподівання однієї групи здобути перевагу і навіть панування над іншою групою.
ОІК - не дуже підходяще місце для серйозного обговорення релігійних питань. Уряди не представляють релігію, і, по суті, нації-держави завжди перевизначають релігію, підлаштовуючи її під свої політичні інтереси. Справжній міжрелігійний діалог повинен проходити на рівні академічних і культурних обмінів, поза урядами і засобами масової інформації.
Я особисто часто беру участь у наукових і культурних організаціях, у більшості мусульманських країн. Торік я відвідав півдюжини країн (Оман, Кувейт, Бахрейн, Туреччина, Іран, Малайзія), де мав серйозні дискусії з релігійних і культурних проблемах з мусульманськими вченими. Я закликаю інших до участі в цій досить важливій діяльності.
За матеріалами ІсламНьюз
Читайте також:
Спільне між нами і вами. Лист-заклик до християнських релігійних лідерів світу
«Давайте поговоримо». Послання ісламських духовних лідерів Папі Римському
