На території Херсонської області в Бериславському районі, поблизу села Тягинка, археологи відкрили унікальну історичну знахідку — залишки давніх міст Великого князівства Литовського та Золотої Орди. Територія давньої литовської фортеці кінця XIV — початку XV століття займала площу понад 40 гектарів. На думку археологів, середньовічний населений пункт з’явився на території міста Золотої Орди, заснованого ще у XIII столітті.
Як передає Радіо Куреш, начальник Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, голова правління історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина» Світлана Біляєва розповіла, що, на думку вчених, фортецю зведено на місці, де вже до того існувало татарське місто:
— Ми думаємо, ця фортеця виникла наприкінці XIV — першій половині XV століття не на порожньому місці. Там до цього існувало татарське місто, тому багато залишків цих культур. Литовський князь Вітовт Великий розселяв татар по різних регіонах, жили вони й у Вінницькій області, тому культура зберігає спільні риси.
Археологи виявили сотні знахідок, що належать до кримськотатарської культури: накінечники стріл, цвяхи, керамічний посуд тощо.
— Цього року ми знайшли дуже багато татарських монет з тамгою, що свідчить про розвинену торгівлю. На багатьох монетах є генуезький штамп, чеканки Кафи. У минулому році знайшли монети кінця XIV — початку XV століття. Монети, знайдені цьогоріч, ще не віддавали нумізматам, але думаємо, вони належать приблизно до цього ж періоду. Тут проходив якраз кордон Великого князівства Литовського, в цей час це було Київське князівство, із Золотою Ордою, була переправа через річку, стояла митниця, усе тут було тісно пов’язане між двома державами і двома народами, тому дуже важливо копати далі, — розповіла Світлана Біляєва.
Вже цілком впевнено можна сказати, що на місці розкопок була і центральна каналізація, про що свідчать її керамічні залишки. Деяка частина фортеці погано збереглася через дії місцевого населення, яке виносило звідси каміння для власних будинків багато років. Робота, яку проводять археологи, є дуже цінною для вивчення історії не тільки краю, але і всесвітньої історії.
— Нам вже набридло читати у Вікіпедії всіляку неправду наших російських сусідів, які кажуть, що тут у них була якась Росія, якась Новоросія. Яка Новоросія? Де тут хоч один залишок російського посуду? Жодного! Татарські є, литовські є, українська кераміка всюди є на півдні України. А де вони? Немає! Я копала Інкерман 11 років, копала Очаків 25 років, ми там знаходили українську кераміку XVII–XVIII століть. А от від російської армії залишились лише бомби, гудзики кінця XVIII століття і все, — розповіла начальник Південної середньовічної експедиції ІА НАН України.
Невідомо, які ще таємниці зберігають у собі землі Херсонської області, тож археологи працюватимуть тут і надалі.
