В українській столиці 3 вересня 2020 року за ініціативи Київського міського голови Києва Віталія Кличка відбувся «Форум рівних прав і можливостей «Сила у рівності!»».
У заході, покликаному сформувати порядок денний для столиці, що взяла зобов’язання використовувати наявні повноваження і партнерства для досягнення більшої рівності своїх громадян, взяли участь мери європейських столиць, посли іноземних країн, міжнародні представництва та організації, представники різних гілок української влади, органів місцевого самоврядування, активісти громадських і неурядових організацій.
Для участі у Форумі було запрошено і представниць громадських жіночих мусульманських організацій, зокрема Ольгу Фриндак (Ліга мусульманок України) і Олену Мироненко (ГО «Мар’ям»).
Впровадження принципу рівних прав і можливостей є однією з важливих умов європейської інтеграції України, виконання міжнародних зобов’язань, зокрема Цілей Сталого Розвитку до 2030 року.
Органи місцевого самоврядування прагнуть максимально ефективно використовувати доступні їм інструменти досягнення рівності серед громадян.
Для багатьох міст спільною платформою дій стала Європейська Хартія рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад.
Під час Форуму учасники презентували свої погляди на політику і практику досягнення рівності, обговорювали нові виклики, що постали перед суспільством — зокрема пов’язані з пандемією COVID-19.
У рамках Форуму відбулися такі дискусійні платформи: «Рівні права і можливості — чому це так важливо у житті країн і місцевих громад?», «Ефективні практики протидії домашньому та гендерно обумовленому насильству», «Гендерні наслідки COVID-19 та можливості їх подолання у місцевих громадах».
У ході спілкування між виступами делегатки Ліги мусульманок України поновили контакт з директоркою Київського міського Центру роботи з жінками Тетяною Зотовою.
Нагадаємо, що знайомство мусульманок з цим центром розпочалося у розпал карантину, коли мусульманки привозили продуктові набори для підопічних закладу, які перебували у притулку для жертв домашнього насильства.
Мусульманки пообіцяли зібрати чергову партію допомоги для жінок, що постраждали від домашнього насильства. А пані Зотова, зі свого боку, заручилася їх згодою взяти участь у презентації кімнат кризової допомоги, яка планується в майбутньому.
Пані Фриндак і пані Мироненко також зустрілися з Головою громадської організації «Союз жінок України» Леокадією Герасименко, яка отримала їх попередню згоду щодо участі у майбутньому Форумі миру, який буде організовувати Союз.
Також делегатки ЛМУ зустрілися з Першою заступницею Міністра закордонних справ України Еміне Джеппаровою.
Еміне Джепарова, говорячи про захист прав людини і рівність людей незалежно від статі, навела кілька фактів і цифр, що ілюструють актуальність обговорюваної проблеми. Зокрема, озвучила дані ООН, згідно з якими заручниками традиційних ролей у світі стають сотні мільйонів дівчат і жінок. Цей факт, на думку пані Джепарової, унеможливлює повноцінний розвиток суспільств і держав.
Щонайменше 30% жінок у всьому світі зазнають гендерного насильства. Результати дослідження «Добробут і безпека жінок», проведеного ОБСЄ в Україні у 2019 році, свідчать, що більш ніж чверть жінок (26%) зазнала фізичного й/або сексуального насильства з боку партнера. Дві третини жінок (65%) пережили психологічне насильство з боку партнера, що значно перевищує відповідний середній показник ЄС (43%). Проте лише 7% жінок, що постраждали від насильства з боку нинішнього партнера, і 12% жінок, постраждалих від насильства з боку попереднього партнера, повідомили про такі випадки в поліцію.
Жінки в світі в середньому заробляють лише від 60 до 75% заробітної плати чоловіків. Згідно з дослідженнями ООН, що вимірює індекс гендерного розриву у 153 країнах світу (за кількома напрямами — професійні можливості, здоров’я, освіта, політичні права), на першому місці вже багато років — Ісландія; лідерами з показником найменшого розриву також є Швеція, Фінляндія і Норвегія. Найгірші показники — Йемен, Ірак, Пакистан і Сирія. Україна — на 59 місці.
Як наголосила Еміне Джепарова, зміна суспільної практики і культури ставлення до жінок є тривалим процесом.
«Це є викликом не тільки для України, але й для всього світу, — зазначила пані Джепарова. — ООН інтегрувала пріоритет «гендерної рівності» до Цілей Сталого Розвитку. 17 глобальних задач, що представили в ООН в 2015 році. Тож є з чим працювати!»
Протидію і запобігання домашньому і гендерно обумовленому насильству визначено одним із головних пріоритетів роботи для влади Києва. Про це під час Форуму заявила заступниця голови КМДА Марина Хонда, яка зазначила, що з огляду на кількість населення й адміністративно-територіальний устрій, Київ має свої особливості в управлінні — відповідно, система протидії і запобігання насильству має бути сформована з урахуванням цих умов.
«Протидія та запобігання гендерно обумовленому насильству є одним із наших пріоритетів. Але ж ми маємо розуміти, що Київ — це велике місто. Фактично, це 10% населення усієї України. При зареєстрованих 2,9 тут проживає 3,7 мільйона людей. Навіть просто зрозуміти, скільки реально може бути звернень стосовно насильства — ніхто не може. З початку року ми вже зафіксували 12 тисяч звернень стосовно насильства в родині. Але це ж не реальна кількість випадків — це тільки ті, які фіксуються. Крім того, ми маємо розуміти, що система управління Києвом — набагато складніша, ніж будь-яким іншим містом України. Адже один район Києва за населенням майже, як обласний центр», — зазначила Марина Хонда.
Вона також додала, що після активного впровадження системи протидії і запобігання насильству, зокрема, після відкриття муніципальної «гарячої лінії» для жертв, показники відверто лякали.
«Крім насильства над жінками, ми почали фіксувати випадки насильства і над дітьми, і над чоловіками. Від них наші служби почали отримувати близько 15% дзвінків. Здебільшого, це люди з інвалідністю, виховання яких морально і фізично виснажує матерів, і вони починають зриватися на дітях. Взагалі, насильство — це глобальна проблема, і за рік чи два ми її повністю не вирішимо. Ми щороку проводимо акцію «16 днів проти насильства», але таким має бути кожен день», — підсумувала Марина Хонда.
