Цьогорічна школа ісламознавчих досліджень відбудеться онлайн

Цьогорічна школа ісламознавчих досліджень відбудеться онлайн
Цьогорічна школа ісламознавчих досліджень відбудеться онлайн

IX Школа ісламознавчих досліджень, організована Українським центром ісламознавчих досліджень (УЦІД), Центром ісламознавчих досліджень НУ «Острозька академія» за підтримки Міжнародного інституту ісламської думки (США), розпочне свою роботу 24 листопада 2020 року.

Через пандемію та карантинні обмеження формат школи змінено: лекції відомих науковців і дискусії відбуватимуться цього року в режимі ZOOM-конференцій. З одного боку, така форма не позбавляє учасників можливости спілкуватися між собою та з доповідачами, обмінюватися думками в режимі реального часу, з іншого — дозволяє значно розширити географію охоплення та число учасників.

Програма IX Школи ісламознавчих досліджень, що матиме тему «Ісламська парадигма знання: традиція і сучасність» і присвячена 120-річчю ісламського мислителя, перекладача, дипломата Мухаммада Асада (1900–1992), передбачає роботу двох секцій: «Іслам в історії України» та «Іслам у ситуації сьогодення». 

Доповіді й лекції читатимуть відомі вчені — релігієзнавці, філософи, історики, соціологи, культурологи, етнологи тощо, також відбудуться презентації нових видань, диспути та дискусії. 

24 листопада, вівторок:

о 10:00 учасників школи вітатимуть Саід Ісмагілов, голова УЦІД, муфтій ДУМУ «Умма» та сходознавець Михайло Якубович (Фрайбурзький університет, НУ «Острозька академія»).

  • 10:30 — презентація книги Олега Яроша (Інститут філософії НАН України) «Іслам у публічній сфері: теорії та суспільні практики». 
  • 11:00 — Саід Ісмагілов, голова УЦІД, Сучасні реалії соціальної та релігійного життя в Україні.
  • 12:00–14:30 — Секція перша: «Іслам в історії України» (модератор — Ділявер Саідахметов):
  • Олена Бачинська (Одеський національний університет ім. І. Мечникова), Особливості мусульманського життя та традицій в історії Буджака на межі XVIII–XIX ст.
  • Володимир Полторак (Одеський національний університет ім. І. Мечникова), Навернення на іслам серед емігрантів з України в середині ХІХ століття: випадок Михайла Чайковського (Мехмеда Садик-паші).
  • Світлана Каюк (Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара), Релігійна ситуація на півдні України у XVIII — на початку XIX ст.: ісламсько-християнське порозуміння.
  • Руслан Куцик (Київський університет ім. Бориса Грінченка), Поширення ісламу на українських землях: головні етапи та історичні особливості.
  • 16:00–17:00 — Лекція представника фонду «Хізмет Вакфи» (Hizmet Vakfı) Мухаммада Сеїда (Стамбул, Туреччина), «На пути к пониманию Корана».

 

25 листопада, середа

  • 10:00 — професор Омар Касуле (Міжнародний інститут ісламської думки), Культурне розмаїття й толерантність на підставі ісламської концепції «адату» (арабською мовою з українським перекладом).
  • 11:00 — Маріуш Маршевський (Інституту Сходу історичного факультету Познанського університету, Польща), Пакистан у політичній думці Мухаммеда Асада.
  • 12:00–14:30 Секція друга: «Іслам у ситуації сьогодення» (модератор — Павло Федосов):
  • Вадим Слюсар (Житомирський державний університет ім. Івана Франка), PR-діяльність релігійних організацій (на прикладі мусульманських організацій України).
  • Наталія Малиновська (Національний університет «Острозька академія»), Гендерні студії і політичні права жінок у мусульманських країнах.
  • Ольга Гольд (Одеський національний університет імені І. Мечникова), Іслам у Великобританії. 
  • Богдана Сипко (Львівський національний університет ім. Івана Франка), Ісламська релігійна освіта в державних школах бельгійського королівства (остання чверть XX — початок XXI ст.).
  • Андрій Слесаренко (Рівненський державний гуманітарний університет), Чеські переклади смислів Корану: від XVI до XX ст.

16:00–17:00 — Підбиття підсумків. 

Нагадаємо, 2019 року VIII Міжнародна літня школа ісламознавства, організована Українським центром ісламознавчих досліджень у партнерстві з турецьким просвітницьким фондом «Медресе Сінана-паші», відбулася в Стамбулі (Туреччина), зібравши потужний склад учасників: 10 докторів наук, зокрема три професори, 12 кандидатів наук, сім магістрів, три журналісти, один муфтій і навіть кандидат у народні депутати. Були представлені три країни: Туреччина, Україна (Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Тернопіль, Острог, Кам’янське, Одеса, Ірпінь) та Польща.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.