2020 рік був вдалим на історичні знахідки — у листопаді в одному з турецьких архівів знайшли примірник Брестського мирного договору, який Україна на початку 1918 року підписала з кількома державами, зокрема і з Османською імперією.
Там же знайдено декілька важливих документів, серед яких є договір султана з гетьманом Дорошенком. А копії листів Роксолани (Хюррем Султан) — дружини султана, яка має українське походження, директор турецького архіву зробив особисто для українського посла Андрія Сибіги.
Як повідомляє «Радіо Свобода», про те, чим турецькі архіви можуть потішити українських дослідників, розповів гість «Історичної Свободи» — надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині Андрій Сибіга.
Розповідаючи про знайдений у турецькому архіві примірник Брестського мирного договору, український дипломат зауважив, що він є «історичною сенсацією».
Як зазначає пан Сибіга, цю знахідку можна розцінювати в категорії історичної сенсації, тому що в силу певних обставин оригінал Брест-Литовського договору українською мовою і ратифікаційна грамота, на жаль, в Україні не збереглися.
На думку дипломата, віднайдення будь-якого документа — це відтворення історичної пам’яті українців, підтвердження державотворчих традицій нашого народу.
Пан Сибіга вважає, що надзвичайно важливе і символічне значення має будь-який історичний документ, який свідчить про це, а надто документ такого значення — Брест-Литовський договір.
«Османський архів налічує понад 90 мільйонів документів, — зазначає український дипломат. — На сьогодні лише близько 5% документів архіву оцифровані. Тому, безумовно, нас ще будуть чекати сенсації. І, власне, османський архів з його українікою, я впевнений, містить величезний пласт історичних документів, які дадуть змогу по-іншому, об’єктивніше подивитися на українську історію».
Говорячи про документи, що мають велике значення для дослідників козацької доби, що представлені в турецьких архівах, Андрій Сибіга зауважив, що період козаччини був періодом співіснування з Османською імперією.
«Передусім це було співіснування, свідченням якого є наші мови, наші культури, наша кухня, — зауважує пан Сибіга. — В українській мові — щонайменше понад тисячу слів тюркського походження, про які ми навіть не здогадуємося. Тепер про період козаччини. Так, там (у турецьких архівах — ред) дуже багато цих документів. Наприклад, я в пошук задавав слово „козак“, то мені видало декілька тисяч документів, у яких згадується це слово. Це все треба досліджувати. Наш відомий дослідник Олександр Середа там віднайшов декілька важливих документів, зокрема договір султана з гетьманом Дорошенком. І це один із перших документів, у якому фактично йдеться про міжнародну суб’єктність козацької держави. Тобто ці документи — це величезний пласт нашої історичної пам’яті і державотворчої традиції. Здебільшого це хроніки мандрівників чи тих, хто збирав податки на території сучасної України, про побут місцевого населення, про його етнічний і релігійний склад. Справді, багатий матеріал особливо щодо південноукраїнських територій».
Розповідаючи про листи Роксолани, які український посол побачив у турецькому архіві, він зауважив, що вона могла писати листи лише своєму чоловікові — султанові Сулейману, який вважається одним із найуспішніших султанів.
«Є листування в контексті її гуманітарних проєктів, — зауважує дипломат. — Тому що вона будувала багато культових об’єктів в Османській імперії, які є чудовим прикладом тогочасного поетичного мистецтва».
Як розповів пан Сибіга, крім Хюррем Султан (Роксолани), були й інші султанші українського походження, щонайменше чотири.
Зокрема, Надія Тюрхан, уродженка Тростянця Вінницької області, яка була надзвичайно впливовою. Історики вважають, що вона дуже багато зробила для своєї Батьківщини.
Власне, її султанство припадало на період Богдана Хмельницького, а потім і на період Юрія Хмельницького.
Ці моменти, на думку дипломата, є надзвичайно цікавими для дослідників.
Андрій Сибіга висловив сподівання, що українські вчені вже найближчим часом матимуть змогу проводити свої наукові розвідки у турецькому архіві.
Нагадаємо, що раніше ми повідомляли про віднайдення оригіналів текстів Брест-Литовського мирного договору (1918) і ратифікаційної грамоти Гетьмана Павла Скоропадського.
