Українські дипломати віднайшли в Османському архіві унікальні оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору (1918) і ратифікаційної грамоти Гетьмана Павла Скоропадського.
Як повідомляє МЗС України, усі документи вражають якістю, вишуканим стилем виконання, мистецьким підходом до каліграфії і чітким сургучним відбитком великої державної печатки.
«Ця дивовижна історія почалася зі співпраці дипломатії і науки. А саме — посла України в Туреччині Андрія Сибіги і відомої вченої Ірини Матяш, які до сторіччя українсько-османських відносин готують спеціальне видання з документами епохи і фаховими коментарями. Великий Османський архів, який налічує понад 90 мільйонів (!) документів, став для пана Андрія і його колеги генерального консула в Стамбулі Олександра Гамана чи не другим місцем роботи. Серед численних паперів, у яких викладена історія, певно, всього людства можна знайти і величезний пласт україністики — десятки тисяч документів. Над ними працював український вчений Омелян Пріцак, свого роду шефство над секцією брав раніше наш колега Богдан Сергійчук. Сьогодні тут, в тому числі за підтримки посольства, частий гість — Олександр Середа, один із провідних українських науковців, який, до того ж, володіє рідкісною староосманською мовою. А також існують безкінечні цифрові каталоги і сфокусований професійний зір українських дипломатів: раптово помітивши в списку інформацію про Брест-Литовський договір, дипломати одразу ж запросили відцифровані версії унікальної знахідки. І буквально того ж дня їх отримали», — йдеться у повідомленні відомства.
МЗС України у зв’язку з цим висловлює подяку панові Себахаттіну Байраму, заступнику голови Османського архіву.
У Києві примірники цих унікальних документів не збереглися.
«Історія України буквально оживає посеред Стамбула — тим паче, Києву в роки великих потрясінь, на жаль, не вдалося зберегти свої екземпляри», — йдеться в публікації.
У МЗС України також повідомляють, що українські дипломати зі всього світу співпрацюють з національними архівами, відкриваючи раніше невідомі сторінки української історії, і віднаходять ті, які здавались безнадійно втраченими.
Також зовнішньополітичне відомство запевняє, що українсько-турецька наукова співпраця триватиме, і документи будуть обов’язково більш детально вивчені нашими дослідниками.«А паралельно вчені точно знайдуть й інші надважливі відбитки часів, коли не існувало цифрових підписів, а діловодство було мистецтвом. Архіви колишніх імперій зберігають дивовижні артефакти. Документи колишніх епох розпорошені в часі і просторі. Імперії стають республіками, але їх головні скарбниці — документальні архіви — переходять від уряду до уряду і від держави до держави. Щоб і надалі зберігати унікальні історичні пам’ятки, за якими хтось колись обов’язково невипадково прийде», — написано у публікації, яка супроводжується фотографіями знайдених унікальних документів — оригіналу ратифікаційної грамоти за підписом Гетьмана Скоропадського й оригіналів текстів Брест-Литовського мирного договору, зокрема і з Османською імперією.
Коротка історична довідка. 9 лютого 1918 року у Бересті (Брест-Литовську) між Українською Народною Республікою (УНР) з одного боку і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого було підписано мирну угоду.
Для України закінчилась Перша світова війна, а натомість розпочався період правління Гетьмана Павла Скоропадського під німецьким патронатом. Але найважливішою подією стало фактичне визнання УНР як незалежної держави — сторони-підписанта.
На це з великим незадоволенням була змушена погодитись і більшовицька делегація на чолі зі Львом Троцьким, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську.
Однак, на жаль, формально визнавши незалежність УНР й офіційно підписавшись під цим 3 березня 1918 року, вже за рік більшовики перейшли в наступ, і бурхливий період «першої української незалежності» закінчився.