Ісламофобія в мережі

Ісламофобія в мережі
Ненависть і мова ворожнечі проти мусульман ширяться у фейсбуці за допомогою антиісламських публікацій, оголошень, приватних груп та інших матеріалів.
Ісламофобія в мережі
Фейсбук поширював і культивував ісламофобію серед користувачів соцмережі
Ісламофобія в мережі
Ісламофобія в мережі
Ісламофобія в мережі
Ісламофобія в мережі
23.12.2021
Оцініть статтю: 
(254 оцінки)
Islam in Ukraine
Зображення користувача Islam in Ukraine.

Вікторія Нестеренко

Наприкінці 2020 року правозахисна організація Muslim Advocates і Глобальний проєкт проти ненависти та екстремізму (GPAHE) презентували звіт під назвою «Ціна людини: як Фейсбук нехтує життями мусульман».

Результати цього звіту свідчать про згубний вплив соцмережі «Фейсбук» на спільноти мусульман у різних країнах і демонструють, як Фейсбук свідомо ігнорує небезпеки, що створюються в соцмережі за допомогою антиісламських наративів. Передусім у документі сказано, що Фейсбук поширював і культивував ісламофобію серед користувачів соцмережі, й це призвело до реального насильства щодо 270 млн мусульман, що живуть у дев’ятьох країнах: Китаї, Німеччині, Угорщині, Індії, М’янмі, Новій Зеландії, Шрі-Ланці, Швеції та США.

«Фейсбук, безперечно, є світовим двигуном боротьби проти мусульман. Час для обговорення цього питання скінчився. Фейсбук повинен діяти зараз і припинити антимусульманську ворожнечу на своїй платформі, незалежно від того, хто чи яка організація її поширює», — зазначено у звіті.

ООН заявляла, що Фейсбук відігравав «визначальну роль» у геноциді мусульманської громади рохінджа у М’янмі. А в Індії Комітет миру та гармонії Державної асамблеї виявив, що Фейсбук був співучасником заворушень у Делі в лютому 2020 року, і що треба розслідувати кожен випадок, починаючи від 2014 року. Схоже на те, що Фейсбук співпрацював з антимусульманськими режимами, такими як нинішня керівна партія в Індії, для захисту мови ворожнечі, яку транслювало керівництво партії, що суперечить політиці цієї соцмережі щодо боротьби з ненавистю.

2015 року після жахливих терактів у Парижі, коли деякі представники мусульманської спільноти відчули на собі мову ненависти, засновник Фейсбука Марк Цукерберг пообіцяв зробити свою платформу соціальних мереж безпечним домом для мусульман. 17-річний хлопець із Франції тоді написав: «У Фейсбуці — потік закликів до вчинення насильства щодо мусульман». Цукерберг, своєю чергою, заявив:

«Після нападів у Парижі цього тижня я можу лише уявити, який страх відчувають мусульмани через те, що їх переслідуватимуть за дії інших людей. Як лідер Фейсбука я заявляю, що ми будемо стояти на захисті ваших прав і створимо для вас мирне та безпечне середовище».

Відтоді як Цукерберг узяв на себе це зобов’язання, Фейсбук був використаний для організації геноциду рохінджа у М’янмі (жовтень 2016), масових убивств мусульман в Індії, заворушень і вбивств мусульман на Шрі-Ланці. Ненависть і мова ворожнечі проти мусульман ширяться у фейсбуці за допомогою антиісламських публікацій, оголошень, приватних груп та інших матеріалів. Збройні антимусульманські акції протесту в США координуються на фейсбук-сторінках подій. Розстріл мусульман у мечеті новозеландського міста Крайстчерч 2019 року транслювався у прямому ефірі на фейсбуці з нескінченними репостами по всьому світі.

А втім, мова ненависти щодо мусульман у мережі не обмежується ні фейсбуком, ні географією. На жаль, в Україні теж знайшлося місце антимусульманській риториці. Це своєрідний парадокс між ненавистю до української спільноти мусульман та прихильністю до Криму з усією його культурною спадщиною та кримськими татарами, що сповідують іслам. За 20 років після терактів 11 вересня стереотипи, що пов’язують мусульман із тероризмом, вийшли далеко за межі газетних матеріалів і телебачення. Дослідження соцмереж викликають тривогу щодо рівня ісламофобії: він швидко зростає в цифровому просторі, зокрема завдяки ультраправим угрупованням, які використовують дезінформацію та конспірологічні теорії, щоб очорнити мусульман та іслам. Це стосується твіттер-аккаунтів і телеграм-спільнот, де частина сторінок певним чином транслює мову ісламофобії, ксенофобії та інших форм ненависти.

Не менш важливу роль у роздмухуванні ворожнечі відіграють ЗМІ, які частіше зосереджені на висвітленні негативних подій в арабо-мусульманському світі або акцентують на етнічному походженні людини, що його читачі, глядачі асоціюють з  релігією іслам. До того ж часом в українських ЗМІ трапляється неправильне використання термінології, підміна понять. Наприклад, коли вони використовують словосполучення «українці і мусульмани», що передбачає поділ на «своїх» і «чужих» — ніби українці не можуть сповідувати іслам і, навпаки, мусульмани не можуть бути українцями. Також в інформаційному просторі періодично з’являються замовні статті з заголовками на кшталт «Аллах в Запоріжжі», «Україну хочуть зробити хабом для ісламського тероризму» та інші матеріали, що не мають доведених чи перевірених фактів. Проте варто зазначити, що останнім часом українські медіа почали дедалі більше цікавитися буденним життям мусульман України, їхніми досягненнями та дедалі частіше випускають матеріали на ці теми, протидіючи таким чином стереотипам і популяризуючи дотримання журналістських стандартів.

Медійні наративи мають досить сильний уплив на користувачів соцмереж, особливо на тих, хто ніколи безпосередньо не контактував із представниками інших релігій, зокрема з послідовниками ісламу, тому в соцмережах і на новинних сайтах часто можна помітити мову ненависти та різку негативну реакцію на будь-які новини про життя українських мусульман. Особливо негативні коментарі бачимо на фейсбук-сторінках з українською авдиторією. Більшість образ надходять від невеликої кількости «провокаторів» — акаунтів, що сприяють поширенню ісламофобії, а боти (фейкові облікові записи) це все «підігрівають» і маніпулюють користувачами під час обговорення певних тем. Досить показові коментарі під новинами, пов’язаними з мусульманами в Україні на сторінках популярних ЗМІ з великим охопленням: про будівництво мечеті в Києві або про створення місця для молитви в Харківському аеропорті. У цьому також є психологічний аспект: зазвичай у соцмережах люди почуваються вільніше, не бояться казати те, що думають насправді, хоча в реальному житті представники українських мусульман дуже рідко стикаються з проявами нетолерантного ставлення чи дискримінації на ґрунті релігійної нетерпимости.

Водночас ескалація ісламофобії в українському інформаційному просторі відбувається за допомогою збільшення певної кількости анонімних акаунтів і спільнот у соцмережах, що поширюють ідеї радикального ісламізму, створюючи враження про наявність в Україні прихильників екстремістських груп і відштовхуючи людей, що належать до інших конфесій, викликаючи антипатію до мусульман загалом. Що цікаво, більшість таких сторінок у фейсбуці та інстаграмі ведуться винятково російською мовою, пропагують абсурдні релігійні догми, зневажають прихильників інших релігій та закликають не дотримуватися загальноприйнятих суспільних норм і законів. Хто створює такі сторінки та з якою метою — питання риторичне.

Дослідник дезінформації Юган Фаркас (Johan Farkas) з колегами дослідив такі фейкові фейсбук-акаунти в Данії, що ними керують окремі особи або групи, що вдають радикальних ісламістів. Аналіз одинадцятьох фейкових сторінок показав, що організатори публікували злісні заяви про етнічних данців і данське суспільство, погрожували ісламським захопленням країни. Фейсбук видалив їхні акаунти через порушення політики соцмережі, але пізніше вони знову з’явилися, під іншими назвами. Команда Фаркаса не змогла визначити, хто саме створював сторінки, але виявила ознаки, що вказують на ту саму особу чи групу під прикриттям. Ці фейкові акаунти змогли викликати тисячі ворожих і расистських коментарів щодо мусульман, яким, на думку користувачів, належали сторінки. Але вони також викликали гнів мусульманської громади Данії, у тому числі біженців. Такі коментарі часто вписуються в ширший погляд на мусульман, як на загрозу «західним цінностям» і «збереженню нації», та свідчать, що ісламофобія виходить за межі релігійної нетерпимости.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.