Журналіст газети "День" дізнавалась про важливість прощення, чому в діалозі між духовенством та суспільством саме воно посідає особливе місце.
Шейх Саід ІСМАГІЛОВ, муфтій Духовного управління мусульман України «УММА»:
— Мусульманське вчення про прощення в багатьох елементах близьке до іудео-християнскої традиції, оскільки іслам, християнство та іудаїзм дуже близькі. Проте слушно зауважити, що в кожної релігії є свої особливості. Наприклад, у нас у Корані підтверджується старозавітний текст, де Господь каже, що дозволено відплату «око за око, зуб за зуб». Це старозавітне правило лягло в основу іудейської релігії. Якщо ми подивимося на християнство, ми побачимо акцент на прощенні. Щодо ісламу, ми приймаємо серединну позицію між цими двома релігіями. У нас у Священному Корані йдеться про те, що вірним дозволено відплату «око за око, зуб за зуб», але якщо вірний простить, це буде краще для нього. Ось тут дуже важливий богословський момент: по-перше, варто простити, тому що це краще, бо прощення — дуже висока і велика риса для людини. У нас йдеться про те, що той, хто прощає, того простить і Бог. Пророк Мухаммад сказав: «Не помилує Аллах того, хто не виявляє милосердя до людей. Виявляйте милосердя до тих, хто на землі, і вас помилують на небесах». Якщо ми прощаємо образу, завдану нам, то Всевишній Господь теж нас за це прощає. По-друге, іслам зберігає старозавітний припис, в якому дозволяється відплата. Для чого це зроблено? Для того щоб людина не стала затятим злочинцем і не вчиняла злочину, постійно виправдовуючись тим, що її простять. Коли один раз людина згрішила, завдала шкоди іншій людині, її доречно простити. Але людина може відчути вседозволеність і безкарність і знову порушувати права інших, вчиняти гріхи та злочини.
Іслам робить особливий акцент на справедливості. Справедливість — це одна з вищих божественних цінностей, які дано людям. Усевишній Господь каже, що він заборонив несправедливість Собі і він заборонив несправедливість нам. Коли зникає справедливість, настає епоха гріха. Зараз, коли духовні лідери роздумують, яким чином зберегти мир, ми — мусульмани, стоїмо на тому, що все потрібно вирішити по справедливості. Складається цікава ситуація — з боку влади, силових структур, по суті, нікого не покарано за побиття, за вбивство людей, за втрату майна, втрату частин тіла. Людське єство так влаштоване Богом, що воно вимагає справедливості. Забери в людини справедливість — вона буде забитою істотою, безправною, озлобленою і нещасною. Для того щоб зберегти мир і добробут у країні, необхідно суворо дотримуватися справедливості. Поки не буде справедливого покарання, в душах людей не буде спокою. Більшість людей не можуть заспокоїтися, через те що вони не побачили справжнього правосуддя, коли невинних відпущено, винних — покарано, права — відновлено. Дайте людям справедливість!
Перший крок має зробити той, хто почав, відповідно, друга сторона теж повинна зробити крок назустріч. Якщо людина просить пробачення, а водночас продовжує вчиняти злочини, це не є проханням про прощення, це хитрість, чи лицемірство, чи обман. Я б не хотів, аби подумали, що я когось звинувачую, я не суддя. Я лише як імам (мусульманський священнослужитель) даю поради, яким чином досягти миру, прощення та злагоди.
Юліана ЛАВРИШ
газета "День"
