Літературна вітальня «Турецька мозаїка» пройшла на минулому тижні у відділі тюркомовної літератури центральної районної бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна в Києві.
Провів захід відомий сходознавець і менеджер культурних процесів Юрій Косенко. Цього разу ознайомив присутніх із життєвим шляхом, науковим і творчим доробком таких відомих турецьких діячів, як мореплавець Пірі Рейс, математик Джахіт Арф, поети Тауфік Фікрет і Джалалутдін Румі.
За словами «господині», директора централізованої бібліотечної системи Печерського району, Олени Анатоліївни Чулаєвської, захід викликав непідробний інтерес, як у читачів бібліотеки, так і її колег з інших бібліотечних установ.
Відзначимо, що відділ тюркомовної літератури є єдиним у своєму роді в столиці України. Він був організований в далекому 1987 році рішенням Київради на прохання тюркомовної громади. Зараз абонентами відділу є більше 700 киян. У книжковому фонді література російською, українською та тюркською мовах.
«У нашій бібліотеці успішно працює відділ тюркомовної літератури і нашим читачам хочеться дізнатися якомога більше про людей, що створювали тюркську культуру і науку. Після першого заходу, на якому ми познайомилися з діячами кримськотатарського народу, у наших колег з'явився величезний інтерес до тюркської культури. Люди, які сьогодні відвідали літературну вітальню це завідувачі бібліотечними установами, вони хочуть залучити читачів, розповідають у своїх філіях про наші зустрічі. Сьогодні прийшло і безліч нових людей. Людям це цікаво. Всі хочуть продовження, і ми сподіваємося на наступну зустріч», - розповіла Олена Чулаєвська.
Як заявив сходознавець Юрій Косенко, серія «тюрских» зустрічей, безумовно, буде продовжена, і кияни зможуть познайомитися з іншими діячами однієї з найцікавіших ісламських культур.
Серія літературних віталень стартувала в грудні минулого року програмою, присвяченої кримським татарам. Це було логічно, бо кримські татари - єдиний великий тюркський народ, що проживає в Україні. Іншої батьківщини у нього немає. Турки дали назву групі мов і сьогодні ми знайомилися з турецькою культурою. Наступна зустріч буде присвячена спадщині узбецького народу.
«Наша мета - виховання толерантності, пробудження інтересу до пізнання навколишнього світу, інших народів. Звичайно, зараз в інтернеті можна знайти майже все, але для того, щоб людина почала шукати у неї повинен з'явитися стимул. Після таких заходів і з'являється інтерес до іншої культури. До речі, в цій бібліотеці також можна знайти безліч цікавого матеріалу», - зазначив Юрій Косенко.
Одним з гостей заходу став Олег Гузик, представник Всеукраїнського Духовного управління мусульман «Умма» і Всеукраїнської Асоціації громадських організацій «Альраід».
«Мені дуже приємно, що в українців є інтерес до культури Ісламу. Хочу відзначити, що Туреччина та багато інших мусульманських країн сформувалася як держава і зріле суспільство на світогляді, цінностях, поняттях, сприйнятті навколишнього світу, які кожен батько хоче прищепити своїй дитині. Тому, ми бачимо, що будь-який діяч в мусульманських країнах, в якій би сфері він не працював, завжди зберігає зв'язок з ісламським сприйняттям навколишнього світу саме таким, як воно викладено в священному Корані», - зазначив Олег Гузик.
За його словами, в історії Туреччини сто років тому був дуже драматичний період, пов'язаний з розпадом співдружності держав, що складали Халіфат. Він був нелегким і для народу і для громадських діячів ісламу. Усвідомлення втрати цінностей, на яких турки сформувалися як народ, заміна їх чимось новим, що суперечило їх світосприйняттю було для багатьох трагедією, на межі знищення саме ідентичності нації. Суспільству потрібно було мінятися в усіх сферах життєдіяльності, встигати за прогресом сучасної цивілізації.
«І тоді у Туреччині, з'явилася ціла плеяда діячів, які присвятили своє життя, наукову та громадську діяльність відродженню ісламської думки, але вже в новій формі, на новому етапі розвитку людства і з урахуванням розвитку технологій і всіх інших сфер суспільства. Наприклад, Аднан Октар, відомий під псевдонімом Харун Ях'я, за допомогою сучасної науки довів, що релігія це те, що необхідно як звичайній людині, так і вченому. Але, на жаль, це те, що людство втрачає», - додав Олег Гузик.
Він розповів, що в Києві працює ісламський культурний центр ВАГО «Альраід», який відвідують мусульмани самих різних національностей, в тому числі і з Туреччини. Основна мета центру це стати мостом між представниками різних релігій, показати, що є іслам сьогодні, його історію, його культуру, його багатство. А той інтерес, який викликають такі заходи як «Турецька мозаїка» зайвий раз доводять те, наскільки важливий цей діалог, розуміння один одного. Як важливо ділитися культурною спадщиною, якою володіють різні народи. Бо насправді у людей набагато більше того, що об'єднує, ніж того, що роз'єднує.
«Багато є спільного у християн, мусульман, іудеїв або представників інших релігій. В основі наші цінності однакові. Ми однаково розуміємо, що таке доброта, сім'я, дружба, злагода. Ми розмовляємо різними мовами, але про одне й те ж, нам варто трішки прислухатися один до одного, більше дізнаватися один про одного. І тоді ми себе збагачуємо, розвиваємо, піднімаємося на якісь нові ступені. Хочу закінчити аятом з Корану, де Всевишній говорить: «І створив я вас чоловіками і жінками, народами і племенами лише для того, щоб ви пізнавали один одного і поклонялися мені», - завершив зустріч сходознавець Юрій Косенко.
Зустріч завершилася на мажорній ноті, а головне, що вона була не останньою.
Власкор
