Засоби масової інформації цими днями тією чи іншою мірою нехтують стандартами журналістики, що передбачають виваженість, неупередженість та беземоційність, публікуючи матеріали про трагедію з біженцями, які загинули поблизу турецького узбережжя. Проте беземоційно сприймати те, що сталося — і сталося не вперше! — не виходить. Чи можна звинуватити журналістів в надмірному співчутті до жертв трагедії, дивлячись на світлину малюка, життя якого було перекреслено через неможливість легально потрапити до безпечних місць?
Видання BBC одним з перших повідомило, що з усієї родини Курді, членом якої і був загиблий малюк, вдалося врятуватися лише батькові.
Абдулла Курді, його дружина Ріхан та двоє синів — 3-річний Айлан і 5-річний Галіп — втекли з Кобані. За сирійське місто на кордоні з Туреччиною вже кілька місяців точаться бої між екстремістами з угруповання ІДІЛ та курдськими загонами самооборони.
Родина Курді прагнула виїхати до Канади, де у Ванкувері живе сестра Абдулли. Вже прибувши до Туреччини, біженці надіслали до канадського уряду прохання про надання політичного притулку. Родині Курді відмовили, — пишуть видання USA TODAY, The Independent, National Post та багато інших ЗМІ. Преса повідомляє, що влада Канади, вочевидь, не мала підстав надавати статус політичних біженців родині Курді, оскільки вони вже деякий час мешкали в Туреччині, де курдська спільнота має свої території. В свою чергу Туреччина, яка веде боротьбу з курдськими сепаратистами на сході країни, відмовилася видати мігрантам виїзні візи.
Окрім двох хлопчиків, під час інциденту в морі загинули ще троє дітей. Сестра Абдулли, Тема Курді, яка мешкає у Ванкувері, дізналася про страшну звістку о 5-й ранку, коли їй зателефонував брат. Абдулла повідомив, що його дружина та діти загинули, а сам він тепер намагатиметься повернутися до Кобані, де має поховати родину, і прагне, аби його поховали поруч з ними.
Тема Курді розповіла, що весь час, поки родина брата перебувала в Туреччині, вони разом з іншими курдськими біженцями із Сирії потерпали від утисків та нелюдяного ставлення. Тема намагалася зібрати гроші на переїзд брата і його сім‘ї до Канади, їй допомагали сусіди та друзі. Однак родина так і не змогла отримати офіційного дозволу на в‘їзд.
Це не поодинокий випадок загибелі біженців, але чи стане він останнім? Користувачі соціальних мереж у всьому світі, коментуючи страшну трагедію, прямо чи дотично звинувачують керівництво держав «цивілізованого світу», що відмовляють в прихистку мігрантам, які не з власної волі залишають рідні оселі.
Ось лише одна з багатьох публікацій в соцмережах, яка відображає точку зору тотальної більшості людей з усього світу на чергову трагедію з біженцями, що рятуються не від економічних негараздів, а від реальної загрози смерті. І на шляху до порятунку саме її ї знаходять…
Один з користувачів Фейсбуку, Ділявер Саідахметов, пише:
— Стільки подій відбулося в нашій країні та поза її межами останніми днями! Безперервний потік новин, фотографій, коментарів… Але ось тільки це має сенс з усього новинного потоку. Тіло хлопчика, яке хвилями прибило до турецького берега. Мовчазний символ трагедії мільйонів людей, нескінченно схожих на нас і нескінченно від нас далеких. Дитячий вирок «світовій спільноті» та її подвійним стандартам. Без емоцій… Без коментарів…
Почувши про те, що уряд країни погодився надавати притулок лише 50 втікачам на рік, 14 тисяч ісландців (а це — 4% населення країни), не чекаючи офіційного рішення влади, не обмежилися висловленням співчуття й зголосилися прийняти в своїх домівках сирійських біженців.
