У Національному музеї літератури України 23 лютого о 16:00 відбудеться меморіальний захід — вечір, присвячений пам’яті видатного кримськотатарського політичного та державного діяча Номана Челебіджихана, ім’я якого дороге кожному представникові кримськотатарського народу.
Серед організаторів заходу, крім Нацмузею літератури, — Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраід», Центр культури та ремесел «Тамга», Київський літературно-меморіальний музей-квартира Миколи Бажана.
В програмі вечора — виступи незалежного дослідника, сходознавця, громадського діяча Юрія Косенка та відомого кримськотатарського історика, журналістки, члена ПЕН-клубу Гульнари Бекірової про життєвий шлях, творчість та діяльність одного з кращих синів кримськотатарського народу; присутні почують і переклад українською поезій Челебіджихана у виконанні акторської молоді та матимуть змогу подивитися заборонену в Радянському Союзі за часів сталінських репресій кінострічку «Алім»: її було створено в 1926 році і за таємним наказом від 21 квітня 1937 року № 700/р вилучено з прокату, а копії знищено.
Про подію, що очікується, нагадує муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов на своїй сторінці у соцмережі Facebook:
− 23 лютого у Києві відбудеться вечір пам’яті Номана Челебіджіхана − першого та єдиного в історії муфтія Криму, Литви, Польщі та Білорусі, кримськотатарського поета, автора вірша Ант Еткемен («Я поклявся»), що став гімном кримськотатарського народу. Саме 23 лютого 1917 року він був розстріляний більшовиками. Нехай буде милостивим до нього Всевишній Аллаг!
Як свого часу зазначив Саід Ісмагілов, відродження історичної правди про кримськотатарський народ і його лідерів — це не просто данина справедливості, а й запорука того, що трагедії, подібні тим, що довелося переживати кримським татарам, в майбутньому не повторяться. Саме внаслідок свідомого приховування історичної правди про національно-визвольну боротьбу кримськотатарського народу, про прагнення кримських татар до самовизначення ім’я Номана Челебіджихана довгий час було невідомим не лише широким колам громадськості, але й деяким історикам.
Як раніше писав Іслам в Україні, за блюзнірською випадковістю рік і день страти кримськотатарського патріота і демократа повністю співпадають із датою заснування тієї армії, силами якої методично намагалися повністю знищити кримських татар як націю: 23 лютого 1918 р. у севастопольській в’язниці матроси-більшовики розстріляли цього великого сина кримськотатарського народу, а його тіло кинули у Чорне море.
Довідка:
Номан Челебіджіхан − один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Відомий також як «Челебі Челебієв», саме так його ім’я було записано в офіційних російських документах. Національний гімн кримських татар містить слова його вірша «Ant etkenmen!» («Я присягнувся!»).
Народився Челебіджихан у 1885 році в сім’ї Ібраіма Челебі, імама мечеті села Біюк-Сунак. Отримавши початкову освіту в сільській школі, продовжив її в медресе Акчора, а потім у Зинджирли медресе. В 1909 році був одним з трьох засновників патріотичної спільноти «Батьківщина» («Vatan»)- підпільної політичної організації, членами якої були кримськотатарські студенти в Османській імперії. За пропаганду соціалістичних ідей був заарештований. Після Лютневої революції 1917 року Челебіджіхан повернувся до Криму та очолив національний рух кримських татар. На їх першому з’їзді у Сімферополі 25 березня 1917 року був обраний головою Всекримського мусульманського виконкому і муфтієм-головою Таврійського мусульманського духовного управління. Челебіджіхан організував маніфестації кримських татар, збір пожертвувань у «фонд перемоги» над Німецькою імперією.
Влітку 1917 з дозволу О. Керенського почалися формуватися власні татарські національні військові формування, так звані ескадрони. Челебіджихан закликав до створення мусульманських збройних сил, у липні він виступив проти відправки на фронт трьох запасних мусульманських полків. Ця активність у Криму не сподобалася Тимчасовому уряду Росії.
23 червня 1917 року Номан Челебіджихан був заарештований севастопольською контррозвідкою, але незабаром його звільнили, оскільки кримські татари висловили протест на захист свого лідера, закріпивши його п’ятьма тисячами підписів.
На Всекримському з’їзді кримських татар у Сімферополі 2 жовтня 1917 року Челебіджіхан виклав програму реорганізації Мусульманського виконкому в Курултай — парламент кримськотатарського народу. Головним завданням його було досягти територіальної автономії півострова під гаслом: «Крим для кримчан».
У листопаді 1917 р. (за старим стилем) у Криму пройшов I Курултай кримськотатарського народу, підготовлений Номаном Челебіджиханом, який входив до комісії з розробки проекту Конституції Кримської Народної Республіки, із соратниками. Курултай затвердив представлений комісією проект Конституції і проголосив створення КНР, а Номана Челебіджихана обрали головою Директорії (національного уряду) і паралельно — міністром юстиції.
Проте прихід до влади більшовиків, які не визнавали кримськотатарський уряд, поставив під загрозу існування молодої Кримської Народної Республіки. Тому 4 січня 1918 року з власної ініціативи Челебіджихан подав у відставку. Скориставшись цим, більшовики 14 січня 1918 року безперешкодно захопили владу в Сімферополі, заарештували Челебіджихана і переправили його у Севастополь.
Після нелюдських катувань та знущань 23 лютого 1918 року більшовики розстріляли Номана Челебіджихана, а скалічені останки викинули в море.
Для кримських татар ім’я Номана Челебіджихана стало символом патріотичного служіння Вітчизні.
Нагадаємо також, що 23 лютого вважається і початком анексії Криму: саме в цей день 2014 року на мітингу в Севастополі було оголошено, що влада переходить до «виконавчому комітету», а в Сімферополі почали формуватися проросійські «народні дружини».
