Четверта Міжнародна школа ісламознавства розпочала роботу

В Ісламському культурному центрі м. Києва розпочала роботу Четверта Міжнародна ісламознавча школа, організована Українським центром ісламознавчих досліджень за підтримки Всеукраїнської Асоціації громадських організацій «Альраід».

Як розповів на відкритті муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, перші Школи організовувалися в Криму, однак у зв’язку з відомими подіями вже другий рік поспіль науковці, релігієзнавці, студенти та аспіранти вищих навчальних закладів, які цікавляться ісламознавчою тематикою зустрічаються в Києві, в стінах ІКЦ — оскільки, як зазначив Саід-хазрат, «Там, де немає свободи як такої, там немає і свободи наукової думки».

На урочистостях з приводу початку роботи Школи був присутній і голова ВАГО «Альраід» Бассіл Марееі, який, вітаючі присутніх, зокрема сказав:

— Я бажаю вам отримати знання про іслам і мусульман. У нас в Україні, на жаль, ісламська тема не розкрита до кінця, дуже багато елементів ісламу людям тут не відомі, знання про іслам формуються в основному через засоби масової інформації — вибухи тут, вибухи там, плюс є дуже багато ярликів, які навішують на іслам. Коли звичайний українець формує уявлення про іслам «через телевізор», де він бачить не зовсім нормальну картинку — він вже і буде не зовсім нормально дивитися на мусульман. Але ж іслам — це більше, ніж картинка на телеекрані. Іслам — це філософія, іслам — це спосіб життя, іслам — це релігія. Телевізор не показує, що іслам дуже багато дав людству, не тільки для самих мусульман — для різних культур. Іслам нічого не відібрав, нічого не вкрав у націй і культур — навпаки, він додавав, вносив, доповнював і збагачував їх.

Заступник голови ВАГО «Альраід» Ісмаіл Кади нагадав, що Міжнародна Школа розпочинає свою роботу в святкові для мусульман дні і висловив позитивні сподівання:

— Звичайно, у нас у всіх радісний настрій — зі святом розговіння всіх вас! І я дуже сподіваюся, що скоро ми звільнимо нашу країну від окупантів і наступну літню Міжнародну школу ісламознавства ми проведемо у звільненому Криму! Бажаю всім, щоб дійсно ви в цьому семінарі знайшли знання, що цікавлять вас!

Як раніше повідомляв Іслам в Україні, тема цьогорічного форуму — «Сучасні тенденції в ісламському світі: пошук ідентичності, діалог, конфлікти, екстремізм».

20 липня під час церемонії відкриття Школи муфтій ДУМУ «Умма» шейх Саід Ісмагілов загострив увагу присутніх на тій парадоксальній ситуації, що в Україні при надзвичайно високому рівні підтримки суспільством релігійних інституцій і надвисокому рівню авторитета релігійних діячів, релігієзнавство як наука, зокрема — й ісламознавство перебувають у занедбаному стані:

— Ну-де ще можна знайти в Європі країну, де така повага є до релігійних інституцій, де є такий великий авторитет релігійних лідерів — і при цьому фактично вже немає релігієзнавства, як такого. І це при цьому, що релігієзнавство — це така наука, яка покликана відстежувати релігійні феномени та процеси, що відбуваються у суспільстві. А у нас дуже мало релігієзнавців — особливо у регіонах (якщо у Києві ще достатньо, то в регіонах дуже мало або ж зовсім немає) досвічених, фахових релігієзнавців. У нас, на жаль, поки що не йде таке систематичне дослідження релігійних процесів, що відбуваються у нас в країні, і на цьому тлі ісламознавство вже в зовсім жахливому стані. У нас майже немає професійних ісламознавців, — зазначив шейх Саід.

Лідер мусульман України пояснив, чому надважливо відродити таку галузь наукової думки, як релігієзнавство і ісламознавство в тому числі:

— Справа в тому, що Україна знаходиться (так Бог дав) саме на перетині не лише цивілізацій, а на перетині релігій. Україна стала місцем, де зустрічаються православ’я, католицизм, іслам, юдаїзм, протестантизм… І тому ми знаходимося в такому «вузлі», де стикаються релігії, континенти, цивілізації і народи. І якщо Україні Богом дано таке становище, то тут завжди будуть відбуватися якісь процеси — релігійні, національні, цивілізаційні. Як ви бачите, Україна зараз перебуває на зламі двох цивілізацій — пострадянської — євроазіатської (якщо можна так сказати) і європейської. І при тому з півдня присутня ще й ісламська цивілізація, певною мірою впливаючі на процеси в країні через Крим, через кримських татар. Тобто, ми знаходимося у такому геополітичному центрі Європи, і це потрібно не лише знати — це потрібно розуміти. На жаль, гуманітаристика у нас дуже слаба. А ісламознавства, як я казав, незалежного у нас майже немає.

Як наголосив муфтій ДУМУ «Умма», тому й було кілька років тому вирішено впровадити такі літні міжнародні школи з метою зміцнення вітчизняного ісламознавства, а також допомоги молодим вченим в набутті глибоких системних знань про іслам та ісламознавство, ісламську теологію та філософію, сучасний стан ісламу в Україні та світі, при цьому напрацювавши у них неупереджене, незалежне ставлення до предмету та об’єктів досліджень:

— Будь-яка наука — вона є нейтральною. Тобто, всі феномени, всі становища, всю діяльність, що є — науковець описує — тобто не вносить своє ставлення, він дивиться, як споглядач і описує ту ситуацію, ті тенденції, що він спостерігає, як вчений. Отаке мусить бути й ісламознавство.

І сьогодні ж, 20 липня, перед слухачами з ґрунтовною доповіддю «Причини радикалізації мусульманської молоді в країнах старого Євросоюзу на прикладі деяких країн» виступив відомий дослідник з Польщі Маріуш Маршевські, викликавши непідробну цікавість і жваве обговорення наведених фактів та аналітичних висновків.

Доповіді Богдани Сипко «Реакція основних ісламських федерацій Франції на паризькі теракти січня 2015р." та Яни Буги „Ісламський фактор у суспільно-політичному житті Франції“ теж стали темою дискусії, яка через активну замученість слухачів в обговорення навіть перебрала відведений на неї час.

Нагадаємо, за підсумками роботи Літньої школи планується публікація збірки статей „Аль-Калям № 5“.

Міжнародна молодіжна літня школа ісламознавства триватиме до 24 липня. Як раніше повідомляв Іслам в Україні, організатори заходу планують під час лекцій, доповідей та дискусій, а також зустрічей зі вченими-богословами та представниками ісламських релігійних і громадських організацій, торкнутися питань міжрелігійного діалогу, вирішення конфліктів між послідовниками різних релігій та конфесій, успішного співробітництва мусульман між собою та іншими релігійними організаціями, а також успішного співробітництва з офіційними структурами, збереження релігійної та культурної ідентичності мусульман в умовах глобалізації. Окрім цього слухачі „Школи…“ братимуть участь в інтелектуальних іграх ісламознавчої тематики, заплановано і цікаві екскурсії.