В українському видавництві «Навчальна книга» нещодавно вийшло друком
Історичний роман базується на ретельному вивченні безлічі документів описаної доби, історичних фактів, архівних матеріалів та досліджень турецьких, американських та західноєвропейських учених — тому в книзі реальними є не лише описані події, але й більшість діалогів, що дійшли до наших часів завдяки османським літописцям.
Біографічний та історичний роман присвячено постаті матері одного з нащадків славнозвісної Роксолани — султана Мехмеда IV (регентом якого вона була), українки з Поділля Надії, яка в гаремі Ібрагіма Божевільного отримала ім’я Хатідже Турхан. Вона жила в буремні роки середини XVII ст., насичені повстаннями у провінціях Османської імперії, бунтами яничарів та крамарів у Константинополі, змовами, кривавими розправами та поваленням її
За правління сина Хатідже українські козаки на чолі з Богданом Хмельницьким та Петром Дорошенком у боротьбі за Україну отримали османський протекторат та діяли спільно з яничарами та кримськотатарським військом проти польського та московського гніту. Хатідже Турхан також славилася доброчинністю — левову частку своїх статків вона витратила на зведення мечетей, лікарень, їдалень для бідних тощо.
На жаль, постать цієї султани, на відміну від її землячки, яка відома під ім’ям Роксолана, майже невідома в Україні, і книга авторства Олександри Шутко заповнює цю прогалину. До речі, перу письменниці належить також і
У розмові з нашим кореспондентом Олександра Шутко сказала, що уважний читач знайде в книзі багато паралелей з нашим часом:
— Можна побачити схожість подій, які я описую в романі, з тими, що нині відбуваються в Україні — Майдани, заворушення у провінціях, економічні негаразди та махінації держслужбовців, знецінення національної валюти, розквіт корупції та бандитизму… Проте на відміну від Османської імперії, у нас ще немає такого вправного державного діяча, яким був великий візир Кьопрюлю
Як розповіла автор книги, роман матиме продовження:
— Я вважаю за необхідне відродити пам’ять не лише про нашу землячку славну султану Хатідже Турхан, а й про її діяння на користь України. Як автор художньої прози я поєдную історичні факти з певним авторським домислюванням, але воно жодним чином не йде врозріз з логікою тих подій і їх наслідків, які донесли до нас архівні документи та османські літописи…