Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова 20 січня 2021 року взяла участь у спільних комітетських слуханнях «Зовнішньополітичні аспекти деокупації АР Крим та міста Севастополь: парламентський вимір» у Верховній Раді України.
Пані Джапарова поінформувала учасників слухань про стан реалізації ініціативи «Кримська платформа» й етапи підготовки до проведення її інавгураційного саміту у Києві 23 серпня 2021 року.
Як повідомляє МЗС України, участь у заході взяли участь такі особи: спецпредставник МЗС України з питань санкційної політики Олексій Макеєв, представник Президента України у Автономній Республіці Крим Антон Кориневич, представники Офісу Президента України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони України; керівники і члени профільних комітетів Верховної Ради України, груп з міжпарламентських зв’язків і постійних делегацій у парламентських асамблеях міжнародних організацій.
Еміне Джапарова заявила, що Україна хотіла долучити РФ до «Кримської платформи» як країну, яка несе повну відповідальність за злочини окупації.
«Однак, Москва має протилежне бачення, яке звучить так: «Крим — наш». До діалогів щодо статусу Криму російське керівництво втягатися не хоче. Зміни до Конституції РФ були напряму пов’язані з тим, щоб зафіксувати нинішню ситуацію. Саме тому ця платформа пов’язана з бажанням України додатково тиснути на Росію задля захисту наших громадян», — зазначила заступниця міністра.
Як зауважила пані Джапарова, «Кримська платформа» і її зовнішньополітичний трек — це тільки підтримуюча ініціатива, а довготермінова мета — створення широкої міжнародної коаліції для реалізації стратегії деокупації Криму.
«Це точно не викреслює нашого «домашнього завдання» і всіх тих завдань, які необхідно акумулювати для того, щоб ця ініціатива була більш ефективною. Умовно, зміст і контент «Кримської платформи» напряму залежить від внутрішнього треку реалізації цієї ідеї. Довготермінова ціль ініціативи — створити широку міжнародну коаліцію для реалізації стратегії деокупації Криму. Короткостроковим завданням «Кримської платформи» є фактична задача утримати цю тему, знайти нові шляхи для того, щоб більш гучно ми могли говорити про те, що минулі сім років фактично лише нарощується окупація — це весь спектр від гуманітарного до безпекових викликів. І не дозволити забути це питання. Це дуже важливо на тактичному рівні», — цитує слова Джапарової видання «LB»https://lb.ua/society/2021/01/20/475695_postpred_prezidenta_situatsiya_z... .
Пані Джапарова наголосила, що згодом «Кримська платформа» стане багаторівневою структурою і працюватиме на рівні голів держав та урядів, міністрів закордонних справ, парламентарів та експертів. Також будуть регулярні міністерські зустрічі і щорічний форум з питань безпеки Чорноморського і Середземноморського регіонів.
Діяльність платформи базуватиметься на таких пріоритетних напрямках: міжнародна політика невизнання спроби анексії; ефективність санкцій і їх посилення; безпека в Азово-Чорноморському регіоні і Східному Середземномор’ї; права людини і міжнародне право; екологічні й економічні наслідки окупації.
«Офіційно започаткувати діяльність платформи ми плануємо такими заходами. Нам треба здійснити установчий саміт, який буде проведений у Києві 23 серпня цього року разом з заходами, які плануються до 30-ї річниці незалежності. Ця дата дуже гарно працюватиме як з точки зору відзначення Дня незалежності, так і з точки зору просування нашої ініціативи», — зазначила пані Джапарова.
Наразі, за її словами, завершується підготовка запрошень для участі у саміті для лідерів іноземних держав і керівників міжнародних організацій. Найближчим часом вони будуть розіслані. Протягом саміту планується фактичне затвердження декларації «Кримської платформи».
«Це буде документ, який фокусує увагу на дуже важливих позиціях невизнання окупації, політики засудження репресій і злочинів РФ», — пояснила заступниця голови МЗС України.
Крім того, в установчому документі буде вказано на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах; зафіксовано основні принципи і пріоритети міжнародної політики деокупації Криму.
«На цю декларацію ми можемо накладати вже інші механізми, наприклад, механізми швидкого реагування, які будуть встановлені між МЗС країн, які приєднаються до цієї платформи», — додала пані Джапарова.
Довідково: «Кримська платформа» — новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму; протидії зростаючим безпековим викликам; посилення міжнародного тиску на Росію; запобігання подальшим порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети — деокупації Криму і повернення його Україні.
Офіційно діяльність «Кримської платформи» буде започаткована на інавгураційному саміті, проведення якого заплановане на 23 серпня 2021 року в Києві.
До участі у саміті будуть запрошені глави іноземних держав і лідери міжнародних і регіональних організацій.
